Доступність посилання

ТОП новини

Крах моралі: як країна «великой русской культуры» знищує українські музеї


7 травня 2022 року російські війська обстрілами зруйнували музей Григорія Сковороди у Сковородинівці на Харківщині
7 травня 2022 року російські війська обстрілами зруйнували музей Григорія Сковороди у Сковородинівці на Харківщині
(Рубрика «Точка зору»)

Приголомшує одна з останніх новин: російські окупанти знищили історичну будівлю, у якій був розташований Краєзнавчий музей в Гуляйполі на Запоріжжі.

«Будівля спалахнула внаслідок влучання снаряду та вигоріла вщент», повідомили в міністерстві внутрішніх справ України.

Там само росіяни зруйнували музей-садибу війського і громадського діяча Нестора Махна.

Вже кілька років триває варварська руйнація Росією українських музеїв, бібліотек, пам’яток архітектури.

Серед перших втрат, завданих окупантами, Іванківський історико-краєзнавчий музей.

25 лютого 2022 р. без вагань росіяни знищили його найбільший скарб – праці Марії Примаченко. Творчістю Марії Примаченко захоплювався Пабло Пікассо, черпав натхнення в її творах Марк Шагал, та окупаційна армія увірвалась з іншим завданням – зруйнувати музей, щоб не залишилось і сліду.

Марія Примаченко, «Вовчик. Скільки Вовка Не годуй, А Він Все В Ліс Дивиться» (1993 рік)
Марія Примаченко, «Вовчик. Скільки Вовка Не годуй, А Він Все В Ліс Дивиться» (1993 рік)

7 березня 2022 року росіяни завдали шкоди будинку «Слово» у Харкові. Зведений у 1927-1929 роках дім «Слово» є символом «Розстріляного відродження», тут жили і творили відомі письменники і поети Лесь Курбас, Олесь Досвітній, Михайло Семенко, Микола Куліш, Іван Багряний, Майк Йогансен.

Майже повністю знищений росіянами Художній музей ім. Архипа Куїнджі, що був яскравою візитівкою Маріуполя.

21 березня авіабомба загарбників впала на Музей і доля творів Куїнджі, а також Тетяни Яблонської, Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Михайла Дерегуса досі невідома.

Картина Архипа Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», 1880 рік
Картина Архипа Куїнджі «Місячна ніч на Дніпрі», 1880 рік

У травні спрямованим влучанням ракет Росія зруйнувала Національний музей Григорія Сковороди в селі Сковородинівка, що під Харковом, залишились лише стіни і дивом вціліла скульптура Сковороди

Григорій Сковорода жив і творив, тут також помер 9 листопада 1794 року. Працівникам музею на згарищі вдалось врятувати деякі експонати.

Жахають своїм масштабом і цинічним розрахунком наслідки російського удару 23 травня 2024 року по одній з найбільших друкарень в Україні – «Фактор-Друк» у Харкові, тоді також було знищено щонайменше 50 тисяч книжок, зруйноване унікальне обладнання.

І що найтяжче: жертвами російського нападу тоді стали семеро людей – кваліфікованих працівників друкарні, ще 16 книгодрукарів отримали поранення.

У червні світ довідався, що в Криму окупанти знищили одну з найвідоміших світових пам’яток – Херсонес Таврійський.

Екскаваторами і бульдозерами Москва зруйновала рідкісне давньогрецьке поселення, внесене у 2013 р. до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Як повідомили ЗМІ, унікальне таврійське золото Візантії розграбоване.

Обікрали російські окупанти і Херсонський художній музей ім. Олексія Шовкуненка, із збірки пропала низка творів, серед яких роботи Івана Лободи, Георгія Чернявського, Василя Касіяна.

Понищені – розбиті окупантами і унікальні українські пам’ятки сакрального мистецтва 9 - 13 ст. – кам’яні половецькі баби на горі Крем’янець в Ізюмі.

Немає більше в Ялті і Музею Лесі Українки. Кілька років багатовго творчого життя (1890-1891 рр., 1897-1898 рр., 1907-1908 рр.) назавжди об’єднали Лесю Українку з Кримом, однак від унікальної, творчо виразної експозиції нині залишилось лише кілька світлин і столик.

І не забуваймо Григорія Сковороду – філософа, богослова, поета, українського Сократа, як його називають. Це він свого часу закликав: «Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори».

Символічно: скульптура Григорія Сковороди (автор Ігор Ястребов) посеред руїн Музею його імені вистояла.

Скульптура Григорія Сковороди зі зруйнованого російським ракетним ударом музею в селі Сковородинівка (Харківщина) на виставці «Світ Сковороди» в Києві, 3 грудня 2022 року
Скульптура Григорія Сковороди зі зруйнованого російським ракетним ударом музею в селі Сковородинівка (Харківщина) на виставці «Світ Сковороди» в Києві, 3 грудня 2022 року

Щоденно від спрямованих атак російської авіації, від пожеж і грабувань зазнають неповоротних пошкоджень і руйнації сотні закладів культури і освіти.

Міністерство культури України свідчить: найбільше постраждали клуби – таких 974, бібліотеки – 720, музеї й галереї – 117, театри, кінотеатри, філармонії – 37, парки і заповідники – 16 (стан на 24 липня 2024 р.).

Так, на жаль, на початку 21 століття презентує себе перед усім світом Росія у ставленні до культурних, освітніх, наукових надбань України – Європи. Очевидно нині: країна «великой русской культурs» перейшла рубіж – моральний, етичний, правовий.

Особливо насторожує й дивує при цьому цілковита відсутність реакції російських музейників, мовчанка російської творчої інтелігенції на відкриту, неприховану руйнацію історичних, архітектурних пам’яток України, на агресивне грабування її галерей і музеїв.

Знищені й розграбовані Росією музеї, бібліотеки, книгодрукарні України – це свідоцтво безславного краху міфу про країну «великой русской культуры».

Та обкрадаючи і руйнуючи щоденно музеї, галереї, архітектуру України, російські окупанти не в силі побороти культуру українського народу, здолати його вікову історичну, моральну, духовну, етичну аргументацію.

Оксана Пеленська – дослідниця, багаторічна співробітниця Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Оксана Пеленська

    Авторка матеріалів для Української редакції Радіо Свобода впродовж багатьох років. Займаюсь історією української еміграції в міжвоєнній Чехословаччині. Закінчила славістику у Львівському університеті імені Івана Франка (1970 рік, диплом з відзнакою), протягом 1986–1989 років навчалась в аспірантурі Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України. У 1992 році – стипендія Гетті Фундації (Getty Foundation, USA). До 1992 року працювала вченим секретарем Львівської національної галереї мистецтв. Протягом 1993–1995 років – керівник канцелярії посольства України в Чеській Республіці.

Форум

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG