Доступність посилання

ТОП новини

Флагман, який потонув: що відомо про загиблих членів екіпажу ракетного крейсера «Москва»?


Флагман Чорноморського флоту Росії затонув 14 квітня
Флагман Чорноморського флоту Росії затонув 14 квітня

Флагман Чорноморського Флоту Росії, ракетний крейсер «Москва», був уражений ракетною атакою Збройних сил України в ніч із 13 на 14 квітня, після чого затонув. Перші пояснення події від Міноборони Росії стосувалися насамперед корабля і, здавалося, ігнорували наявність на ньому екіпажу. Спочатку у відомстві визнали пожежу на судні (причини якої «встановлюються»), потім – детонацію боєкомплекту крейсера. Жодної інформації про долю екіпажу, а це понад 500 осіб штатної кількості, у перші два дні після трагедії не повідомлялося. Публікувалася інформація про успішну рятувальну операцію та плутані повідомлення про спроби відбуксирувати крейсер до Севастополя.

Незабаром після повідомлення Міністерства оборони Росії про те, що крейсер «Москва» таки «затонув, втративши стійкість», російський губернатор Севастополя Михайло Розвожаєв повідомив у своєму телеграм-каналі, що екіпаж крейсера успішно евакуйовано.

«Екіпаж евакуювали, людей врятовано. Це найголовніше», – написав Розвожаєв.

16 квітня у телеграм-каналі Міноборони Росії з'явилося відео зустрічі Головнокомандувача ВМФ Росії адмірала Миколи Євменова з екіпажем ракетного крейсера «Москва». Як випливає з повідомлення МО РФ, члени екіпажу «Москви», які вціліли, зможуть продовжити службу у ВМФ, а традиції гвардійського крейсера будуть збережені.

На відео частково обрізано звук. Про що йшлося на цій зустрічі, зрозуміти неможливо. Як і не можна встановити, чи всі учасники відеозйомки проходили службу на крейсері «Москва» до 16 квітня. На відео явно менше 500 людей екіпажу, які мали перебувати на крейсері лише за штатною кількістю. Майже всі на відео – матроси. Офіцерів і мічманів «Москви» глядачеві майже не показують.

На думку журналістки-розслідувачки із Севастополя Тетяни Рихтун, це відео записано на плацу частини 810 бригади морської піхоти ЧФ РФ у Козачій Бухті. Там, за інформацією журналістки, і утримують в інформаційній ізоляції вцілілу частину екіпажу «Москви», яка навіть телефонує рідним під наглядом.

Тетяна Рихтун
Тетяна Рихтун

«За моїми джерелами відомо, що у військовому шпиталі Чорноморського флоту Росії перебувають 17 військовослужбовців з екіпажу «Москви». Інші замкнені на території 810 бригади в Козачій Бухті», – каже Рихтун. Журналістка припускає, що в розташуванні бригади можуть працювати дізнавачі з Міноборони Росії, які з'явилися в частині після розгрому цієї бригади в Маріуполі та загибелі там комбрига Олексія Шарова.

Поки офіційна влада сумує про російський військовий корабель, що пішов на дно, а вцілілу частину екіпажу ізолюють від світу, про долі загиблих не мовчать деякі родичі. Відомо щонайменше кілька імен російських моряків, загибель яких підтвердили рідні. Так, журналісти проєкту Радіо Свобода «Схеми» ідентифікували загиблого мічмана Івана Вахрушева.

Про загибель Вахрушева у соціальній мережі Однокласники повідомила його дружина Варвара. В особистому листуванні Варвара Вахрушева підтвердила, що її чоловік загинув на крейсері «Москва». При цьому обставини загибелі чоловіка в командуванні флоту їй не повідомили. За інформацією Вахрушевої, зниклими безвісти вважаються 27 членів екіпажу «Москви».

Одна з найрезонансніших подібних історій – загибель ялтинця Єгора Шкребця. Своїм горем у соціальній мережі Вконтакте поділився його батько Дмитро. Єгор Шкребець проходив строкову службу на крейсері «Москва». Після загибелі крейсера потрапив до списків зниклих безвісти. «Після моїх спроб уточнити дані про подію командир крейсера та його заступник перестали виходити на зв'язок. Я спитав прямо, чому ви, офіцери, живі, а мій син, солдат строкової служби, загинув? – написав Дмитро.

Батько загиблого строковика просить поширювати цю інформацію, «щоб покидьки не «зам'яли» цю страшну трагедію». Пост закінчується закликом: «Незабаром знову видалять хлопці цей пост, копіюйте».

Інформація про загиблих моряків крейсера «Москва» у мережі Вконтакте, схоже, справді довго не живе. Вранці 18 квітня жителька Краснодара Крістіна Ісаєва опублікувала у групі Music Track Experts запис про те, що творець гурту, її брат Артем Мішустін, загинув на крейсері «Москва». «У ніч з 13 на 14 квітня він був на вахті в машинному відділенні крейсера «Москва», заступивши на вахту, через деякий час стався вибух. Зараз він перебуває в списку зниклих безвісти. За інформацією його товариша, який змінився з Артемом вахтою, там неможливо було вціліти», – написала Ісаєва.

Цей запис був доступний менше години, але в редакції Крим.Реалії зберігся скріншот. Через зв'язки у профілі Ісаєвої ми знайшли сторінку на ім'я Артем Мішустін, який, ймовірно, загинув на крейсері «Москва». Ми намагаємося зв'язатися з Крістіною Ісаєвою, поки що безрезультатно.

Видання «Новая газета. Европа» публікує розповідь матері матроса крейсера «Москва», котрий вижив після загибелі корабля. Згідно з її переказом, на крейсері загинули близько сорока людей, декілька зникли безвісти і дуже багато поранених.

«Поранені, здебільшого, з відірваними кінцівками, тому що були такі вибухи – і те, що здетонувало, і те, що потрапили ракети», – повідомляє видання слова співрозмовниці.

Видання «Insider» 18 квітня публікує розповідь матері матроса-строковика Єгора Шкребця, про яку йшлося вище. Вони з чоловіком були у шпиталі в Скелястій бухті (насправді йдеться про Ластову бухту – КР), куди привезли поранених із крейсера. Там, за її словами, було близько 200 постраждалих моряків.

Замовчування справжніх причин загибелі російського крейсера, кількості жертв і поранених не призведе до зростання напруженості у Севастополі та Криму, вважає Тетяна Рихтун. Інформацію про втрати старанно приховують, і навіть якщо вона просочиться в Севастополь, вона поселить у людях скоріше не обурення, а страх.

Знищення «Москви» для Кремля – це не клацання по носі, це потужний ляпас від українського флоту
Тетяна Рихтун

«Це сприятиме занепаду морального духу. Бажання піти повоювати з «хохлами» точно буде менше, але точки напруги тут не буде. Севастополь – військова база, яка лише починала за часів незалежності України перетворюватися на нормальне місто. А на військовій базі і порядки військові, там навряд чи хтось обурюватиметься. Сім'ї строковиків, можливо, й обурюватимуться, але й тут ми бачимо, що відкрито кажуть не севастопольські, а, наприклад, ялтинці», – зауважує Тетяна Рихтун.

Окрім деморалізуючого фактора людських втрат журналістка нагадує про символічну значущість крейсера «Москва», у тому числі у подіях російського захоплення Криму навесні 2014 року. Можливо, саме тому і прощання з крейсером «Москва» виглядало так скомкано і більше скидалося на стихійний мітинг, ніж на офіційний захід. 15 квітня у севастопольській Артилерійській бухті зібралися містяни, зокрема ветерани флоту. Серед ініціаторів акції – колишній головний редактор газети «Флаг Родины» Сергій Горбачов, який наголосив, що акція відбулась «без вказівок зверху». На жалобному вінку – напис «кораблю та морякам». Але й тут моряків поминали хіба що за нагодою.

«Москва» стала символом перемоги у війні 08.08.08 та нашого повернення в рідну гавань. Поки буде флот, будуть і перемоги, і трагедії, і таке інше. Але пам'ять залишається, і будуть хлопці, не лише севастопольські, які зроблять службу флоту сенсом свого життя», – сказав Горбачов перед покладанням квітів.

Фактор втрати корабля як символу може бути однією з головних причин, через яку в Кремлі замовчують загибель крейсера та частини екіпажу, вважає Тетяна Рихтун.

«Якщо в інших людей Великдень – головне свято на рік, або Новий рік, то для севастопольців головним святом був День Чорноморського флоту. І кожне це свято відкривав крейсер «Москва», який йшов попереду. Після анексії Криму він був на всіх плакатах, став символом «повернення Криму в рідну гавань». Знищення «Москви» для Кремля – це не клацання по носі, це потужний ляпас від українського флоту. Маленького, але, як виявилося, дуже войовничого», – каже журналістка.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

XS
SM
MD
LG