У Білорусі четвертий місяць тривають масові протести і акції непокори після президентських виборів, які відбулися 9 серпня. Протестувальники вимагають від Олександра Лукашенка припинити насильство з боку силовиків щодо мирних мітингувальників, припинити репресії проти незгодних, випустити всіх політв'язнів і піти у відставку.
Колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний розповів в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», як змінився Лукашенко за час свого президентства і чи є у протестів шанс побудувати відносини і з Росією, і з Заходом.
– Романе, у той час, коли ви були послом в Білорусі, наскільки добре ви знали Олександра Лукашенка?
– Як і всі посли, не тільки з формальної точки зору, але і фактично. Тим більше це сусідня держава. Мені свого часу довелося працювати з президентом Кучмою, з президентом Ющенком, і всі вони по-своєму, але будували відносини з сусідньою державою, а значить, і працювали з Лукашенком.
Більше за все, не тільки з точки зору контактів, а й робочих програм і проєктів, ця робота будувалася у Віктора Ющенка як президента України. Згадати хоча б проєкти щодо енергокоридорів, повернення аверсу Одеса – Броди, нафтопроводи тощо. Досить контактів було, тим більше, що річний товарообіг на той момент складав понад 70 мільярдів доларів. Це дуже багато спілкування. Ну і постійно працювала міжурядова комісія, яка постійно зустрічалася і на рівні урядів, і на рівні президентів.
– Романе, ви були послом близько десяти років тому. Як ви вважаєте, Олександр Лукашенко відтоді змінився?
– Ні. Якщо брати Лукашенка від 1994 року – початку його кар’єри – до сьогодні, то насправді це така особа, в якій живе комплекс радянського голови колгоспу. Який деспотичним шляхом будує свою систему управління. За радянських часів це називалося «міцний господарник», який не тільки матюкається і використовує нормальні слова для зв’язки матюків, але він може і вдарити, і дуже грубо покарати людину. Це все живе в людині, який іменується Лукашенком. Але насправді це людина з комплексом голови колгоспу.
– Як ви вважаєте, Лукашенко – самостійний політик чи він діє настільки, наскільки йому дозволяють?
Ця людина не може бути самостійною. У нього є господар. Цей господар в Кремлі
– У таких людей, як Лукашенко, є прислів’я, витоки якого в тому ж радянському режимі: «Ласкаве теля двох маток ссе». Вони завжди бігали між обкомами партії, райкомами партії, отримували відповідь. Ця людина не може бути самостійною. У нього є господар. Цей господар в Кремлі. Такі типажі будуть займатися бравадою, розповідатимуть, що вони борються за незалежність держави, але вони не можуть обходитися без господаря. Тому там все абсолютно чітко і зрозуміло. Сьогодні білорус бореться не проти Лукашенка, він бореться проти Кремля. А Лукашенко – це просто оператор. Це голова колгоспу в державі Кремля.
– Як ви розумієте, самі білоруси розуміють, що вони борються проти Кремля, чи ні?
– Білоруси сьогодні намагаються явити Європі нову систему. Вони в собі бачать той міст, який здатний з’єднати Брюссель і Кремль. Це дуже складне завдання. Давайте дозволимо їм претендувати на таку роль, але все-таки розуміти, що вони де в чому помиляються. Тому що цю роль вони відводять собі, але цю роль їм не дасть виконати Кремль. Тому це велика помилка, і це помилка не тільки суспільства, це помилка лідерів, які декларують побудову держави і суспільства, здатного таку роль відігравати між абсолютно несумісними і необ’єднуваними цінностями європейської спільноти і російської.
– Як ви вважаєте, Олександр Лукашенко розуміє реальний стан справ у Білорусі? Чи він живе в якомусь своєму вигаданому світі, чи від нього приховують інформацію?
Він живе в своєму світі
– Людина, яка пробула на посаді президента більше від двох термінів, взагалі не уявляє реального світу. Він живе в своєму світі. Мені довелося працювати не з одним президентом, я просто розумію, наскільки ці люди живуть своїм президентським світом. Знаєте, людина, яка навіть залишила посаду президента, на якій була більше від двох термінів, три-чотири роки тільки виходить з цього амплуа. Тому він живе в своєму світі. І він не розуміє, реально не розуміє, що відбувається.
– Як ви вважаєте, чи є слабкі місця у білоруської влади, якщо є – які вони?
Найслабше місце – це комплекс
– Найслабше місце – це комплекс. Ця влада базується на комплексі абсолютно помилкових ідеологічних посилів. Перший посил – це «Брат–Кремль», другий – це «геній радянської промисловості». Третій – це спроба знайти спільність між двома абсолютно різними цивілізаційними виборами. Тому що білорус – європеєць. І вони шукають зараз в цивілізації, абсолютно несумісної з європейськими цінностями, якесь єднання. І ціла низка інших комплексів, помилкових абсолютно.
– Якщо білорус – європеєць, як ви вважаєте, світ, Євросоюз, США досить рішуче реагують на те, що відбувається зараз в Білорусі?
Важливо посилювати тиск на Кремль, що дасть можливість посилювати тиск на Лукашенка і домогтися тим самим допомоги білоруському суспільству
– На жаль, і Європа, і Сполучені Штати Америки, а найбільше найближчі сусіди Білорусі, я маю на увазі Україну, Польщу і Литву, занадто довго розгойдуються і не використовують можливості для тиску на Лукашенка, на режим Лукашенка, який управляється Кремлем. Якраз важливо ось це розуміння, що це не Лукашенко. Важливо посилювати тиск на Кремль, що дасть можливість посилювати тиск на Лукашенка і домогтися тим самим допомоги білоруському суспільству.
– Ми бачимо четвертий місяць акцій протесту в Білорусі. І всі ці акції мирні, без радикальних дій, без агресії. Як ви думаєте, наскільки це ефективно?
Акції вже не мирні. Мирними вони були до того моменту, коли загинув Роман Бондаренко
– Акції вже не мирні. Мирними вони були до того моменту, коли загинув Роман Бондаренко. На сьогодні акції перейшли зовсім в іншу фазу. Ситуація вже не має мирної розв’язки. Тому треба розуміти, що Білорусь входить в смугу дуже серйозного протистояння, фінал якого буде кровопролитним. Тут дуже важливо, щоб це розуміли в Європі, розуміли сусіди, бо це станеться при втручанні Кремля в ситуацію. Він і так уже фактично технологічно і з використанням спецвійськ управляє і впливає на ситуацію.
– Що би ви зараз сказали Олександрові Лукашенку?
– І-ди. Іди. Як завгодно, але він повинен піти звідти. Це єдиний шанс і йому уникнути особистої трагедії, і дати можливість Білорусі нормально розвиватися. Через вибори позачергові обрати владу, сформулювати адекватну систему управління.
– Ви вважаєте, що у Лукашенка ще є шанс мирно піти?
– Скажімо так, я допускаю цей варіант, розуміючи реакцію суспільства. Але подальший розвиток ситуації мінімізує варіант її мирної розв’язки.
