В Архіві Канцелярії президента Чехії, що на празькому Граді, зберігається унікальний раритет – книга реєстрації відвідувачів, яких прийняв Томаш Гарріг Масарик (1850–1937) – видатний чеський і словацький політичний і дерджавний діяч, учений, засновник і перший президент Чехословаччини (1918–1935).
Гортаючи книжку, зустрічаємо багато імен відомих українців, з якими Томаш Гарріг Масарик зустрівся, намагючись допомогти у вирішенні проблеми українців і україністики, з якими вони звертались.
Численні документи в Архіві розкривають активність і розмаїття дипломатичних, суспільних і культурних відносин між Українською Народною Республікою (УНР) і Чехословаччиною.
Йдеться, зокрема, працю першого українського дипломата УНР Максима Славинського (Славінського) (1868–1945), а також членів місії в Чехословаччині – аташе, письменника Василя Корліва-Старого і його дружини, перекладачки Наталени Королеви, радника Іполита Бочковського, правника посольства Айталя Вітошинського.
Серед документів вітання з нагоди дня народження Томаша Масарика, підготовлене на офіційному бланку дипломатичної місії УНР (1923 рік), запис про зустріч Масарика з Олесандром Колессою – головою дипломатичної місії ЗУНР у Римі (1921 рік).
Є в книжці також запис про зустріч Томаша Масарика з політичним і громадським діячем, письменником Володимиром Винниченком у 1937 році. А український археолог Іван Борковський за підтримки Масарика 50 років проводив археологічні дослідження Празького Граду, про що розповідає низка документів в Архіві Канцелярії президента Чеської Республки.
Серед збережених документів привертає увагу запрошення на перший концерт Української Республіканської капели Олександра Кошиця в Празі, який відбувся 11 травня 1919 року.
Вдруге зустріч Кошиця з Томашем Масариком відбулася 20 серпня того ж, 1919 року. Запис розмови, яка торкалась проблем майбутнього Української держави, ставлення Масарика до незалежності України, зберігається нині в архіві Академії наук Чеської Республіки.
Це був саме Томаш Масарик і працівники його канцелярії, хто після зустрічі з українськими дипломатами підримали їхню працю, що дозволило протягом історично короткого часу відкрити у Празі Український вільний університет (1923 рік), Український високий педагогічний інститут імені Михайла Драгоманова (1923 рік), Музей Визвольної боротьби України в Празі у 1925 році.
Активність української дипломатії в Чехословаччині винесла УНР на одне з перших місць у житті цієї країни. Особливу увагу чехів привернуло тріумфальне турне Капели Олександра Кошиця в 1919 році, про яке захоплено писала преса (Lidové noviny, 1919 r., č.133), всього Капела дала в Чехословаччині 21 концерт.
«Хто пережив і відчув прекрасні співи Української Республіканської Капели, не може не полюбити України всією душею» – так відгукнувся на виступ Капели відомий музичний критик, професор Карлового університету Зденєк Неєдли (1878–1962). 13 червня 1919 року дипломатична місія УНР влаштувала прийом на честь Капели та її керівника.
Багаті традиції, створені дипломатичною місією УНР в тодішній Чехословаччині – це безцінний скарб, основа для подальшої розбудови українсько-чеських відносин і ширше – відносин України з Європою. Особливо зараз, стоячи на передовій, українська дипломатія відстоює незалежність і територіальну цілісність України перед загрозою російської агресії. Українське посольство в Чехії знає й пам’ятає про своїх попередників – дипломатів УНР, віддаючи всі сили захистові України, української громади і українських громадських і культурних традицій у Чеській Республіці.
