В інавгураційній промові Олександра Лукашенка, який всьоме поспіль склав президентську присягу, переважала агресивна, конфронтаційна риторика, полеміка з внутрішніми та зовнішніми опонентами. Цим, як вважають, експерти, очільник Білорусі намагався приховати свою невпевненість. Він ніби виправдовувався, ніби всіма силами хотів довести своє право далі бути президентом, розуміючи: у цьому є сумніви і в країні, і за її межами.
Про що йдеться:
- За своєю суттю інавгурація президента є присягою на вірність народу та Конституції. Але зараз ця процедура відбувається в зовсім іншій парадигмі. Її головний елемент – присяга військових на вірність Лукашенку.
- Нещодавні інавгурації відбуваються в умовах суворих заходів безпеки, практично без участі громадськості. Це свято лише для правлячої верхівки.
- Під час церемонії складання присяги Лукашенко порівняв і поставив в один ряд перемогу СРСР у Другій світовій війні 80 років тому і перемогу над протестами у 2020 році.
«Не народ для влади, а навпаки»
Це вже сьома інавгурація Олександра Лукашенка. За останні 30 років сама ця процедура зазнала радикальної еволюції, її первісний зміст і значення змінилися, навіть втратилися.
За своєю природою та функцією інавгурація обраного глави держави є присягою на вірність народу та Конституції. Але десятиліття одноосібної і незмінної влади в Білорусі сильно змінили всі уявлення про державний устрій.
Поступово, від одних президентських виборів до інших, процедура потрапляла в зовсім іншу парадигму.
Присяга президента на вірність народу є лише першою, а не основною частиною церемонії. Другий і головний елемент – присяга військових на вірність Лукашенку.
Тобто Лукашенко перевернув відоме гасло Кастуся Калиновського (керівник повстання проти Росії, придушеного царською владою, національний герой і символ боротьби для білорусів, жив у 1838-1864 роках – ред. ) «Не народ для влади, а влада для народу». Зараз усе навпаки.
Відповідно змінюється формат церемонії.
Влада у Білорусі свідомо відмовляється перетворити інавгурацію на загальнонаціональне свято торжества демократії та народовладдя.
Хоча, здавалося б, якщо за Лукашенка нібито проголосувало 87% виборців, боятися нема чого. Проведіть церемонію на площі, куди зможуть прийти всі охочі. Мовляв, народ і вождь єдині. Але ні.
Свято для обраних
Останні інавгурації відбуваються в умовах суворих заходів безпеки, практично без участі громадськості. Це свято лише для правлячої верхівки.
У 2010 році інавгурація проходила на тлі порожніх вулиць, ніби у вимерлому двомільйонному місті. Як у фантастичних фільмах. Це було найяскравішим втіленням ізоляції влади від народу, який був зайвим на тому офіційному святі.
У 2020 році інавгурація пройшла в повній таємниці. Влада дуже боялася народних протестів.
Цього року церемонію транслювали в прямому ефірі. Проте цього дня влада чомусь обмежила доступ до інтернету з-за меж країни.
Як пояснили, «цей захід обумовлений необхідністю захисту від потенційних загроз об'єктів інформаційної інфраструктури та інформації, що обробляється з їх допомогою». Тобто влада побоювалася втручання політичних опонентів у церемонію інавгурації. Це трохи дивно.
У прямому ефірі не було видно, як Лукашенко виходить з автомобіля. Леоніда Брежнєва не показали, як він спускався по трапу з літака.
В інавгураційній промові Лукашенко погрожував і залякував. Це дуже показово. Адже коли через масові репресії доводиться доводити власному народу своє право на владу.
Це проблема лідера з дефіцитом внутрішньої та зовнішньої легітимності.
Промова Лукашенка містила кілька тез, наче взятих із роману Орвелла:
Пів світу мріє про нашу «диктатуру»Лукашенко
«За ці роки нам вдалося сформувати такий стандарт проведення виборів, який може слугувати міжнародним еталоном… Сьогодні я хочу звернутися до своїх опонентів – кандидатів, які висунули себе на посаду президента. Завдяки вам ми показали приклад справжньої чистої конкуренції... Пів світу мріє про нашу «диктатуру»... У нас більше демократії, ніж у тих, хто називає себе її стандартом».
Здається, серйозних коментарів ці пропагандистські конструкції не потребують.
Цікаво, що Лукашенко під час церемонії складання присяги порівняв і поставив в один ряд перемогу у війні 80 років тому і перемогу над протестами у 2020 році.
Цим Лукашенко надає тому протестному вибуху історичного масштабу, про який самі учасники тих подій навіть уявити не могли.
Форум