Під надихаючий саундтрек у відеоролику, опублікованому на офіційному акаунті X Конференції ООН зі зміни клімату COP29 в Баку, показують протестувальників, повідомляючи: «COP29 в Азербайджані – це справді інклюзивна конференція, де почуті всі голоси». Коментарі до посту вимкнені.

Двома днями раніше активіст із захисту прав тварин Камран Мамедлі виявив, що деякі протести на COP29 вітаються більше, ніж інші.

Мамедлі увійшов у «зелену зону» (простір, де відбувалися презентації, панельні дискусії та інтерактивні заходи) COP29 15 листопада, а потім витягнув зі свого рюкзака плакат, який засуджував сумнозвісну практику вбивства вуличних собак в Азербайджані.

«Мені вдалося утримати протест протягом двох хвилин, – розповів Мамедлі в інтерв'ю Радіо Свобода. – Охоронці не знали, що робити».

Після того, як через рації охоронців пролунав наказ діяти, Мамедлі забрали. «Після того, як мене затримали, я почув голоси, що лунали з рації охоронця прямо над моєю головою. Вони панікували», – розповів він.

Як відомий дисидент в авторитарній державі Мамедлі сказав, що «один з голосів кричав на охоронців за те, що вони не пішли за мною, як тільки я увійшов на територію COP29».

Молодого активіста протягли по килимовій доріжці, а потім, за його словами, замкнули в туалетній кабінці з охоронцем більш ніж на годину, поки влада вирішувала, що з ним робити далі. Зрештою його звільнили, але спостерігачі за правами людини закликали звернути увагу на те, що буде з ним далі.

Насильницьке поводження з Мамедлі різко контрастує з тим, як приймають групи іноземних протестувальників в інших місцях на COP29.

У «блакитній зоні» конференції, яка знаходиться під юрисдикцією ООН, а не місцевої влади, дозволені численні протести на різні теми – від викопного палива до війни в Газі.

Жала Байрамова, чий батько, громадський активіст Губад Ібадоглу зараз перебуває у в’язниці в Азербайджані, каже, що протести на COP29 використовуються Баку як «інструмент». За її словами, такі протести ретельно відфільтровуються, щоб заборонити будь-яку пряму критику азербайджанського уряду, в той же час дозволяючи вказувати пальцем на інші країни.

«Азербайджан дозволяє протести, тому що вони не спрямовані проти нього, – сказала вона в інтерв'ю Радіо Свобода. У деяких випадках, за словами Байрамової, корінні жителі, які мають справжні претензії, використовуються Баку. – Вони використовують їхній біль як інструмент, і це дуже сумно».

Інші протести навколо COP29, як стверджується, були організовані самим азербайджанським урядом. Представника США Френка Паллоне (демократа від штату Нью-Джерсі) заштовхав натовп протестувальників і журналістів державних ЗМІ після прибуття в аеропорт Баку. Незабаром після цього конгресмен залишив країну.

Паллоне широко відомий своєю провірменською позицією щодо Нагірного Карабаху та інших питань. Відтоді Паллоне звинувачує Баку в «організації насильницьких протестів з метою перешкодити сенатору від штату Массачусетс Еду Маркі та іншим взяти участь у COP29».

На конференціях COP публікуються суворі правила для учасників і забороняються «несанкціоновані демонстрації». Реєстрація на заходах вимагає, щоб люди були пов’язані з організаціями, а в ООН є розділ із переліком «відповідальності» для людей, які вважають порушниками кодексу поведінки COP. Потенційні наслідки містять подання ООН звітів роботодавцям або організаціям «для вжиття відповідних подальших заходів».

За словами Байрамової, азербайджанцям не дозволили протестувати на конференції, і навіть такі організації, як Amnesty International, боролися за дозвіл на протест. «Amnesty мала протестувати сьогодні (19 листопада) щодо ситуації з правами людини, в тому числі в Азербайджані, і їм важко отримати зелене світло для цього».

Для протестувальника Камрана Мамедлі – його одиночний протест зміг привернути увагу як до захисту тварин, так і до того, що активісти називають шарадою відкритості на конференції.

«Насильство, застосоване проти мого протесту, показує, що твердження про те, що COP29 проводиться в інклюзивний спосіб, є неправдивим», – сказав він.