Яке враження справила на суспільство підсумкова пресконференція президента України Володимира Зеленського? Що йому вдалося, а що ні? Чи зміг Зеленський спростувати заяви про його конфлікт із Головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним? Чи продемонстрував своє ставлення до боротьби з корупцією? Чого взагалі досягнув Зеленський 19 грудня своїм двогодинним спілкуванням із журналістами понад сотні українських і закордонних медіа? Які помилки він зробив ? Про це Радіо Свобода розпитало експертів та політологів.
«Скоріше як звітування»
Політолог Олег Саакян вважає, що після зустрічі президента з журналістами залишилося більше запитань ніж відповідей.
«Ми побачили одночасну і сильну, і слабку ситуацію для Зеленського. Він, з одного боку, все ще залишається людиною. Для Верховного головнокомандувача, для президента воюючої держави, при всьому тому навантаженні, яке існує, – це хороша новина. Він не пам'ятник. Він не закостенів, – говорить політолог, – але при цьому ми побачили те, що він все ще занадто людина. Тобто ми бачили емоції, роздратовані відповіді, перехід на особистості в незручних йому питаннях внутрішньої політики», – сказав Саакян в ефірі програми програми Радіо Свобода Свобода Live
Олег Саакян зауважує, що у відповідях президента було мало візійної частини, натомість концентрація на «тут і зараз».
«Скоріше як звітування про процес. Тобто ми не храм будуємо, а ми цеглу тягаємо, і вимірюємо результат зараз кількістю перетягнутої цегли», – пояснює політолог.
Євген Магда, директор Інституту світової політики говорить, що не почув у двох годинах спілкування президента з медіа якогось «ударного меседжу». В етері програми Свобода.Ранок він сказав, що не до кінця розуміє, якою була мета цієї зустрічі президента з журналістами.
Ми вже по низькій ціні продаємо цей успіхОлег Саакян
З позитивного політолог Олег Саакян відзначає акцент на успіхах України в Чорному морі, про які йшлося на початку пресконференції.
«Проблема у тому, що не було злагодженої комунікації, не було наративу запропоновано заздалегідь. Тепер ми вже по низькій ціні продаємо цей успіх. Хоча це стратегічний успіх України, колосальний успіх, який порівняний з Харківською чи Херсонською операцією», – зазначає Саакян.
Політолог звертає увагу також на заяву президента про мільйон безпілотників, які Україна має виготовити у 2024 році. А також про визнання проблем з логістикою, коли дрони можуть лежати на складах та вчасно не потрапляти на фронт.
Про Валерія Залужного
Олег Саакян зауважує, що на запитання про генерала Залужного президент відповів більше, ніж його запитали.
Зеленський назвав стосунки з головнокомандувачем ЗСУ робочими, але своїми емоційними висловлюваннями дав зрозуміти, що є напруження.
Політолог вважає, що теза «про слова і дії» є очевидною апеляцією Зеленського до контрнаступу, який не відбувся. Він припускає, що ті плани, які військові клали на стіл, показуючи, що планують зробити в рамках наступу, розбіглися із результатами.
«Зеленський зараз відчуває, що перед ним не відповіли за слова, тому що він з цим виступав і він це обіцяв. І до нього зараз напруження і внутрішнє, і зовнішнє стосовно цього прогнозу», – пояснює Саакян.
Зеленський і Залужний мають виступити із спільною заявою: разом боремося до перемогиМагда
Євген Магда вважає, що чутки про конфлікт цивільної та військової влади небезпечні, бо можуть спровокувати глибоку суспільно-політичну кризу. Він вважає, що Володимир Зеленський і Валерій Залужний мали б вийти зі спільною заявою стосовно цього питання.
«Сказати, що ми боремось до перемоги. Крапка. І це б, я думаю, поширили не тільки українські – всі світові медіа. Бо це була б новина номер один», – наголошує Магда.
Про «уряд національної єдності»?
Редакторка відділу політики «Дзеркала тижня» Інна Ведернікова серед іншого поставила президенту запитання про створення «уряду національної єдності».
Зеленський виявив роздратування і те, як він відповідав журналістці, багато оглядачів назвали грубістю.
Олег Саакян вважає, що це питання є політично емоційним для президента. На думку експерта, об’єднання технократів та формування уряду єдності в сучасному українському контексті неможливе.
«Воно абсолютно є недоцільним в тому сенсі, яке вкладається в уряд національної єдності. Це буде, перепрошую, уряд національного срачу, а не уряд національної єдності. Воно просто не може бути реалізовано. Тому я думаю, що Зеленський так і відповідав фактично емоційно, що абсолютно не красить його, – пояснює політолог. Він також додає, що Зеленському дали можливість відповісти «по формі, а не відповісти по суті». Що, на думку Саакяна, є традиційним для українських пресконференцій.
«Не місце для політичних перформансів» – Никифоров
Вперше на пресконференцію президента акредитували представників телеграм-каналів та ютуб-каналів.
Ігнорувати факт, що українці вважають телеграм своїм основним джерелом інформації, ми не можемоНикифоров
Речник президента Сергій Никифоров у коментарі журналістці Радіо Свобода Роксолані Бичай пояснив, що це відповідь Офісу президента на те, що у свіжому опитуванні українці назвали телеграм-канали головним джерелом отримання інформації.
«Ми вимушені з цим рахуватися. При усіх тих справедливих застереження, які є до телеграм-каналів з приводу податків, з приводу регуляції, з приводу безпеки. Ми все це не заперечуємо. Але ігнорувати той факт, що українці вважають телеграм своїм основним джерелом інформації, ми не можемо», – сказав Никифоров.
Він також розповів, що на пресконференцію акредитовували медіа керуючись рейтингами, охопленням, впізнаваністю та цитованістю. А на запитання журналістки про те, чому в акредитації відмовили журналісту «Цензор.нет» Юрію Бутусову, речник сказав, що пресконференція не місце для політичних перформансів.
Це місце для конструктивної розмови, а не для політичних перформансівНикифоров
«Вважати, що якась конкретна людина поставила б запитання, яке б не поставили інші журналісти – це абсолютно неправильно. Тут всі фахові, професійні, досвідчені журналісти. Вони поставили ті запитання, які справді цікавлять суспільство. Запитання тут ключове: це місце для запитань і відповідей, для конструктивної розмови. Не для політичних перформансів», – сказав Никифоров.
Юрій Бутусов прокоментував відмову в акредитації та реакцію речника в прямому етері програми Свобода Live.
Це, на мій погляд, постановка гри в свободу словаБутусов
«Якщо подивитись пресконференцію, на яку мене запрошував Офіс Президента у 2021 році, то я поставив абсолютно коректні питання, на які президент не відповів, і спровокував конфлікт, особисто мене образивши кілька разів. Спеціально для того, щоб уникнути відповіді на питання і перевести таким чином все це в обмін особистими репліками один до одного», – говорить Бутусов.
Журналіст говорить, що хотів поставити запитання про війну, проблеми забезпечення бойових дій, проблеми втрат українських міст.
«Хотів запитати стосовно відповідальності розслідування кримінальних справ, призначення президентом Зеленським агентів ФСБ на вищі державні посади, і як це вплинуло на втрату півдня України», – сказав Бутусов в ефірі Радіо Свобода.
Редактор «Цензор.нет» вважає, що є журналісти, яких президент боїться, і відповіді на питання яких він уникає. Тому акредитацію отримали не всі.
«Це, на мій погляд, постановка гри в свободу слова», – сказав Бутусов.
Форум