ДНІПРО – Увечері 25 жовтня жителі одного з лівобережних районів Дніпра здригнулися від вибуху: армія РФ атакувала ракетою мирне місто. Уламки впали на автозаправну станцію і та спалахнула. За уточненими даними рятувальників і правоохоронців, загинули двоє людей, зокрема вагітна жінка. Ще четверо – поранені, троє з них зараз – у тяжкому стані.
Радіо Свобода побувало на місці подій.
Уламки будівлі й обладнання АЗС, кілька згорілих майже вщент автівок, побиті фури, вирва. Так виглядає місце, куди впали осколки ракети на ранок 26 жовтня.
«Можна тільки здогадуватися, куди саме цілили» – очевидець
Станіслав Левченко живе неподалік і працює поблизу, на сусідній АЗС. В момент удару він був удома, якраз виходив на вулицю.
«Я якраз виходив на вулицю, було вже темно, дев’ята вечора, тривога. І буквально через хвилину ракета, чую, летить. Я їх впізнаю по звуку, це ж не перший ракетний удар по місту. Кілька коротких звуків: пух-пух-пух. Як крупнокаліберний кулемет – звуки. А тоді – сильний вибух. Я зрозумів, що це десь тут вдарило, але не думав, що так близько від моєї роботи. Зранку вийшов на зміну. А що робити? Страшно-нестрашно, треба працювати. Місяців з чотири тому був удар недалеко, в іншому місці. Можна тільки здогадуватися, куди саме цілили», – розповів він Радіо Свобода.
На місці подій вщент згоріли два автомобілі, ще кілька були понівечені. Водій Ігор – один із тих, чия фура постраждала від осколків. Під час атаки Ігор був у машині, збирався заночувати на АЗС.
«Зі мною все в порядку, а машина постраждала. Зсередини, ззовні, тент весь посічений уламками. Дуже страшно було», – сказав водій.
Загинули двоє: оператор автомийки й вагітна жінка
Представник управління ДСНС в Дніпропетровській області Олег Кушнірук на місці подій розповів журналістам, що через ракетний удар пошкоджені три будівлі комплексу АЗС. Була пожежа, за годину її ліквідували.
Пошкоджені будівлі АЗС, пальне в резервуарах вціліло, каже рятувальник.
«Наслідки удару – за моєю спиною. Після ракетного удару горів заправний комплекс, площа пожежі склала 300 квадратних метрів. На місці події було троє постраждалих та двоє загиблих. Складність гасіння пожежі була в тому, що треба було терміново евакуювати постраждалих людей з епіцентру і в цей же час подати стволи на гасіння пожежі, адже тут дуже багато пально-мастильних матеріалів. Резервуари з пальним не загорілися», – розповів Олег Кушнірук.
За даними рятувальників і поліції, на місці події загинули двоє людей. Один із них – оператор автомийки АЗС. Друга – вагітна жінка. Вона сиділа на пасажирському сидінні «Таврії», яку охопило вогнем. Водійкою цього авто була теж жінка. Жінки саме заправили машину й виїжжали з АЗС, коли стався вибух. Про другу жінку відомо, що вона в лікарні.
Загалом через вибух поранення отримали четверо людей – двоє жінок – 27 і 30 років – і двоє чоловіків – 26 та 28 років.
Усі вони ушпиталені. Стан трьох потерпілих оцінюють як тяжкий.
На місці працюють експерти, знайшли уламки ракети
Зараз на місці подій поліція документує наслідки ракетного удару й збирає докази.
Експерти вже знайшли уламки ракети. Якої – з’ясує слідство.
За попередніми даними, це могла бути крилата ракета класу «земля-повітря».
Рух частиною вулиці, де сталася надзвичайна подія, наразі перекрили в обидва напрямки.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
