Доступність посилання

ТОП новини

Путін і мирні переговори щодо України без залучення України


Зліва направо: президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон та президент Росії Володимир Путін. Париж, 9 грудня 2019 року
Зліва направо: президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Емманюель Макрон та президент Росії Володимир Путін. Париж, 9 грудня 2019 року
(Рубрика «Точка зору»)

Пітер Дікінсон

Цього тижня українські дипломати підняли тривогу через плани Росії провести мирні переговори щодо України без участі України (переговори лідерів Німеччини, Франції та Росії в режимі відеоконфереції відбулись 30 березня – ред.). Крок Кремля відновив занепокоєння щодо того, що Москва прагне обійти Київ і домовитись безпосередньо із Заходом щодо геополітичного майбутнього України.

Разом з Україною та Росією Німеччина та Франція складають квартет країн, які беруть участь у «нормандському форматі» переговорів щодо врегулювання триваючого конфлікту на сході України. Назва формату походить від першої зустрічі, проведеної в регіоні Нормандії на півночі Франції в червні 2014 року під час пам’ятних заходів з нагоди сімдесятої річниці висадки військ у День «Д» за часів Другої світової війни.

«Наша позиція чітка: нічого про Україну без участі України, – заявив речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко у відповідь на новини про нову російську ініціативу. – Лише «нормандський формат» у повному складі надає перспективу прогресу у вирішенні російсько-українського збройного конфлікту. Забезпечення всебічного припинення вогню є пріоритетом».

«Нічого про Україну без участі України» залишається одним із наріжних каменів київського бачення мирних переговорів ще з часів початку бойових дій сім років тому. Мантра відображає побоювання в українській столиці, що Росія намагатиметься укласти «велику угоду» з іншими провідними світовими державами, перш ніж представити Україні фінальний результат.

Будь-яка пропозиція про мирні переговори без залучення України неминуче викликає неприємні спогади про Мюнхенську угоду 1938 року, коли Британія та Франція підтримали територіальні вимоги Адольфа Гітлера щодо тодішньої Чехословаччини, намагаючись уникнути нового європейського конфлікту.

Теперішня спроба Росії вести переговори з Меркель та Макроном, але без Зеленського, пробудить занепокоєння щодо можливості виключення України з мирного процесу

Ця мюнхенська зрада вважається найвідомішим прикладом політики умиротворення, яка підживила ревізіоністську агресію нацистської Німеччини наприкінці 1930-х років і, зрештою, призвела до початку Другої світової війни. Зіткнувшись із сучасною ревізіоністською агресією путінської Росії, Україна з 2014 року прагне уникнути долі Чехословаччини, яка, як відомо, була виключена з переговорів, що призвели до розчленування країни.

Теперішня спроба Росії вести переговори з Меркель та Макроном, але без Зеленського, пробудить занепокоєння щодо можливості виключення України з мирного процесу. В цей ж час переговори про припинення семирічного конфлікту, здається, зайшли в глухий кут.

Перші спроби щодо деескалації кризи відбулися в Женеві в квітні 2014 року за участі України, Росії, США та Європейського cоюзу. Ці переговори виявилися безрезультатними, і менш ніж за два місяці був створений «нормандський формат». Згодом лідери Франції та Німеччини приєдналися до своїх російських та українських колег у столиці Білорусі Мінську на двох самітах у вересні 2014 року та лютому 2015 року, що призвело до підписання Мінських угод, які окреслили дорожню карту для досягнення миру.

Найвагомішим свідченням того, що Росія не прагне тривалого миру з Україною, залишається рішення запропонувати швидкий шлях до російського громадянства для мільйонів українців

Наслідком другого мінського саміту на початку 2015 року стало завершення великих бойових операцій на сході України, хоча епізодичні бої продовжувались. Тим часом конкуруючі інтерпретації послідовності численних кроків, зазначених у Мінських угодах, не дозволили досягти прогресу в їхній імплементації, в той час як Україна закликала до їх практичного перегляду, а Росія наполягала на жорсткому дотриманні, за яким, ймовірно, окуповані в цей час частини східної України залишилися б під контролем Кремля.

Поки надія на досягнення компромісної угоди між Росією та Україною згасала, Москва відкинула неодноразові спроби Києва протягом останнього року призначити новий саміт «нормандського формату» з лідерами Франції та Німеччини. Кремль також звинувачують у блокуванні роботи Тристоронньої контактної групи, яка прагне координувати тонкощі дипломатичного вирішення конфлікту.

Плани Путіна залучити Францію та Німеччину, ізолюючи Україну, підкреслюють неспроможність «нормандського формату» сприяти значному прогресу до досягнення миру

Найвагомішим свідченням того, що Росія не прагне тривалого миру з Україною, залишається рішення запропонувати навесні 2019 року швидкий шлях до російського громадянства для мільйонів українців, які проживають в окупованих Кремлем східних частинах країни. Цей крок, який був розкритий одразу ж після перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах, має на меті перетворити території, які зараз перебувають під контролем Кремля, на довгострокові російські паспортні протекторати. Надаючи російське громадянство місцевим жителям на сході України, Москва різко знизила шанси коли-небудь повернути ці регіони під повний український контроль.

Плани Путіна залучити Францію та Німеччину, ізолюючи Україну, підкреслюють неспроможність «нормандського формату» сприяти значному прогресу до досягнення миру. Ця остання російська ініціатива посилить заклики до перегляду поточного формату переговорів, тоді як багато високопоставлених діячів у Києві вже прагнуть до більшої ролі для Сполучених Штатів.

У статті від лютого 2021 року для «Атлантичної ради» глава Офісу президента України Андрій Єрмак висловив підтримку прямої участі США у побудові миру. «Повноцінне залучення США до процесу переговорів в «нормандському» та «мінському» форматах є надзвичайно важливим. Необхідний скоординований підхід між США, ЄС та Україною».

Вибір, який стоїть перед міжнародною спільнотою, – це не лише вибір між мирним врегулюванням та замороженим конфліктом. Останніми тижнями Росія продемонструвала свою готовність до ескалації бойових дій на сході України, здійснивши низку обстрілів. 26 березня четверо українських солдатів були вбиті під час одного з найбільш смертоносних російських обстрілів за останній рік. Так, кількість загиблих українських військових із початку 2021 року сягнула 16, що зменшило надію, яка виникла внаслідок припинення вогню в липні 2020 року. Враховуючи, що російські військові здебільшого розташовані поблизу українського кордону та в окупованому Криму, неможливо виключити перспективу повномасштабного вторгнення.

Оскільки Москва прагне ізолювати Україну з процесу переговорів та продовжити мирні переговори без участі Києва, можливо, зараз і є ідеальний момент для вивчення кардинально нових підходів для врегулювання єдиного в Європі триваючого збройного конфлікту. Протягом останніх семи років російсько-українська війна була в центрі стрімкого зростання напруженості між Росією та західним світом. Поки вона не буде завершена, міжнародні відносини далі будуть погіршуватися.

Пітер Дікінсон – редактор UkraineAlert Service «Атлантичної ради» США

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

Англомовна версія статті Putin plots Ukraine peace talks without Ukraine – Atlantic Council опублікована за кілька годин до відеоконференції за участі лідерів Німеччини, Франції та Росії, що відбулась 30 березня

Передрук здійснено з дозволу «Атлантичної ради» США

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG