Після антиурядових протестів, що охопили Росію наприкінці січня – початку лютого, інший тренд тепер набирає обертів. У багатьох містах країни студенти та трудові колективи збираються разом, щоб записати відеоролики на підтримку президента Володимира Путіна.
У Сибіру, на Уралі та на околицях Москви робітники одягли уніформи заводів, на яких вони працюють, і в такт розмахували руками під звуки патріотичної музики та таких гасел, як «Путін – наш президент!» і «Володимире Володимировичу, ми з вами!».
«Працівники заводів, волонтери, спортсмени, співробітники великих підприємств і люди, яким просто не байдуже, записують відеозвернення до Володимира Путіна зі словами подяки», – пише урядова «Российская газета».
Але, згідно зі свідченнями учасників, загальнонаціональний флешмоб, який у більшості випадків суперечить всім правилам щодо соціального дистанціювання та носіння масок, навряд чи був стихійним виявом любові до лідера країни, який обіймає свою посаду вже 21 рік.
Московські студенти-юристи заявляють, що отримали однакові повідомлення, у яких пів сотні із них пропонували можливість взяти участь у заході, який транслюватимуть на національному телебаченні, та запросили зустрітися із законодавцями в нижній палаті парламенту, Державній думі, яка була співорганізатором заходу.
Це був би флешмоб «на підтримку нашої країни як лідера у боротьбі з COVID», йдеться в повідомленні, яким один зі студентів поділився та яке було розміщене в інтернеті студентським журналом DOXA, який відомий опозиційними настроями.
Однак, як повідомив DOXA, коли вони прибули до московського готелю, де повинен був зніматися короткий кліп, стало зрозуміло, що подія не мала стосунку до пандемії. Натомість студентів поставили перед великим екраном, на якому були зображені пропутінські гасла, які вони мали викрикувати, розмахуючи російськими прапорами.
Виступ у Москві був лише однією з багатьох провладних акцій, які відбулися в рамках очевидної санкціонованої відповіді держави на протести, що відбулися 23 січня, 31 січня та 2 лютого, під час яких вимагали звільнення ув’язненого російського опозиціонера Олексія Навального.
Напередодні кожного протесту російська влада проводила жорстокі акції проти опозиційних активістів та переслідувала ті соціальних мережі, які ділились відео на підтримку Навального, яке у мережі TikTok набрав щонайменше 100 мільйонів переглядів.
Російський наглядовий орган вимагав від TikTok видалити контент та погрожував накласти великі штрафи проти будь-якої мережі, яка публікує матеріали, що містять підбурювання до протесту. Але хештег #FreedomForNavalny продовжував прикріплюватися до дедалі більшої кількості контенту, а попередження влади лише підживлювали вірусну тенденцію.
Саме тоді розпочався пропутінський флешмоб і з’явився протилежний хештег #PutinIsOurPresident.
У Барнаулі працівники азбестової фабрики розмістили власний хореографічний кліп на сторінці компанії в Instagram, написавши: «Це наша країна, наша громадянська позиція і наш вибір!».
У Самарі кілька десятків школярів зібралися на футбольному стадіоні і почали танцювати під пісню популярного рок-гурту «Любе». Чоловік розпочав кліп зі словами: «Молоді люди є серцем і двигуном нашої Батьківщини. Молодь Самари цілком підтримує нашого президента Путіна!».
Перший флешмоб відбувся в Єкатеринбурзі, де кілька сотень працівників танцювали на складі інтернет-супермаркету Sima-Land під ту саму пісню гурту «Любе». Власник Sima-Land Андрій Сімановський повідомив місцевому випуску новин E1.ru, що «просто хотів» записати кліп, і він не має ніякого стосунку до хвилі протестів по всій Росії.
Але пізніше анонімний учасник події сказав, що спочатку працівників просили знятися у відео, щоб відсвяткувати їхнє повернення в офіс після тижнів віддаленої роботи через коронавірус. «Ніхто не попереджав нас про заклики за Путіна. Вони не дали нам вибору», – сказав один зі співробітників.
Ще одна учасниця, Ольга Полтаранова, зухвало прокоментувала подію.
«Так, я танцювала. Так, за власним бажанням. Так, я люблю Путіна. Тож мала я на увазі вашу думку», – написала вона у російській соціальній мережі «ВКонтакте».