Хліб – у борг і напівголодні пацієнти. Лікарня на Львівщині – на межі виживання

Львівська обласна психіатрична лікарня «Заклад», що розташована у Миколаївському районі Львівської області, з 1 квітня отримує обмежене фінансування і грошей ледь вистачає на хліб. Якби не допомогли підприємці і волонтери, пацієнти їли б лише хліб і кашу, якої вистачило б до 4 червня. У медичному закладі розповідають, що складна ситуація – від дня, коли почався другий етап медичної реформи. Медики готові до більш радикальних кроків.

Каша з пшона, варений буряк, хліб, чай – це сьогодні сніданок пацієнта Львівської обласної психіатричної лікарні. Таким він був і в попередні дні. Востаннє м’ясо, куряче, було у меню в лютому. Рибні страви, молочні продукти – про таке вже й не пам’ятають на столах пацієнтів.

Читайте також: Медреформа в психіатрії: все, про що ви не знали

«Про збалансоване харчування взагалі не можна говорити. У мене були такі залишки продуктів, що ми просто плакали. Я не могла скласти меню. Були крупи, картопля, буряк – все. Ми були без цукру більше ніж 10 днів», – каже медсестра з дієтичного харчування Христина Мудра.

Керівники лікарні надіслали десятки листів у різні установи про те, що у шпиталі немає харчів для пацієнтів. До 4 червня залишились кілька мішків вівсянки, два мішки перловки і кілька пляшок олії – це те, що до березня закупили за державні гроші. На день для пацієнтів лікарні, до слова, потрібно 60 кілограмів каші.

Медики через фейсбук звернулись до людей із проханням допомогти шпиталю – і відгукнулись волонтери, які привезли крупи, макарони, яйця, яблука, овочі, олію, масло. Працівники лікарні поїхали і на гуртовий ринок у Львів, де підприємці допомогли овочами.

«Це відбувається геноцид проти психіатрії... Я коли почула, як оголошують: «Хто що може дати для психіатричної лікарні?», почала плакати. Бо нічого немає у лікарні. У 1994 році ми були по пів року без зарплати, і тоді я носила продукти для пацієнтів із дому. Зараз те саме. Ми самі добираємось до роботи, ніхто не дбає, щоб довозити нас», – зауважила реабілітолог Тетяна Микитка.

Ліків теж не вистачає

Львівська обласна психіатрична лікарня «Заклад» розрахована на 415 пацієнтів. Сьогодні тут перебуває 383 особи. Майже половина проходить медикаментозне лікування, але ліків теж не вистачає або ж вони закінчуються, кажуть медики. І розповідають, що купують медикаменти, при потребі, хворим за свої гроші. 8 пацієнтів, згідно з рішенням суду, перебувають на примусовому лікуванні, а ще частина – соціально незахищені люди, які не мають домівки, рідних і мали б перебувати під опікою соціальних служб, тобто в будинках для літніх осіб чи в інтернатах. Однак у таких установах немає місця, розповідають лікарі, і щоби туди скерувати людину, потрібно довго чекати.

Оскільки 1 квітня цього року розпочався другий етап медичної реформи, відповідно, фінансування Львівської обласної психіатричної лікарні, як інших установ, здійснюється Національною службою здоров’я (НСЗ). За окремою субвенцією мали б фінансуватись судово-медична експертиза, примусові заходи медичного характеру, а це досі так і не вирішено, говорять медики, як і не врегульоване питання соціально незахищених хворих.

Раніше в НСЗУ Радіо Свобода повідомили, що за одного пацієнта вона виплачує медичним закладам 7406 грн, якщо мова йде про інтенсивну терапію – 8162 грн. У пакет входять госпіталізація, проведення досліджень, психодіагностичних тестів, психотерапія, харчування та ліки. Фінансування допомоги пацієнтів, які скоїли суспільно-небезпечне діяння, надається за медичною субвенцією, тобто обласною чи місцевою владою.

Окремо МОЗ надає ліки через централізовані закупівлі. За результатами медреформи, лікарні стали комунальними неприбутковими закладами. А отже, вони мають можливість отримувати додаткове фінансування на інші послуги, які не входять до пакету від НСЗУ - від місцевої чи обласної влади, інших відомств.

Як пояснюють у лікарні, НСЗ при плануванні фінансування «Закладу» взяла за основу кількість медикаментозних хворих у 2018 році. Відтак передбачила для шпиталю 8 мільйонів гривень. До 1 квітня лікарня ще отримала 12 мільйонів гривень на зарплати (а це 3 мільйони), харчування, предмети гігієни. За ці кошти закупили крупи і олію, яких є до 4 червня. Останні два місяці коштів вистачає лише на хліб і то на сьогодні заборгували за травень.

«Реформа поспішна і не враховано багато нюансів, зокрема фінансових. У нас є пацієнти, які поступають і виписуються. Це невелика частина. А є соціально незахищені і ті, хто примусово перебуває, які не підпадають під фінансування НСЗ. Ми не можемо вигнати пацієнтів на вулицю, вони теж потребують догляду і хочуть їсти. Ми не проти реформи, але має бути програма, план розвитку і не такими поспішними темпами. Без фінансування ми не виживемо. Хворі, які потребують ліків, а їх не отримають, будуть агресивні і небезпечні. До березня ми фінансувалися по медичній субвенції і все, що можна було закупити, закупили. На сьогодні у нас немає вати, шприців, обмаль одноразових рукавичок», – каже виконувачка обов’язків заступника директора Львівської обласної психіатричної лікарні «Заклад» Олена Кравець.

Нещодавно міністр охорони здоров’я Максим Степанов зазначив, що після впровадження другого етапу медичної реформи спеціалізовані психіатричні лікарні «поставили на межу закриття і звільнення працівників»: «Як мені відомо, до 1 квітня практично з ними була повністю відсутня комунікація. І ніхто не питав, яка стратегія розвитку психіатричної служби, їх ніхто не питав, яким чином вони будуть виживати на тариф, який встановлений».

Колишній міністр охорони здоров’я Уляна Супрун, команда якої почала реформу української медицини, днями під час онлайн спілкування зі студентами Української академії лідерства, наголосила, що в Україні проблема у самій системі психіатрії. Бо у шпиталях надають не медичні, а соціальні послуги.

«В Україні психіатричні лікарні стали будинками, де люди, які мають чи не мають психіатричного розладу, там живуть. Коли ми були в МОЗ, то пропонували і ухвалили концепцію підтримки психічного здоров’я, де був план дій, щоб перейти більше на амбулаторне лікування людей, підсилити психіатрію і психотерапевтів, психологів, щоб вони надавали допомогу, а не робити так, що кидають людей у психіатричну лікарню і про них забувають. І ніби держава решту життя має опікуватися ними. Та система почала налагоджуватися. Ідея у тому, що люди, як і ті, які мають інфаркт, для прикладу, лікуються, мають пройти реабілітацію і повернутись у суспільство. Змінився спосіб фінансування, а ті лікарні, які не хотіли змінитися, вони нічого не зробили. Ті, які змінились, задоволені змінами», – каже Уляна Супрун.

Лікарню приєднали до іншої

Минулого року Львівська обласна рада ухвалила рішення про приєднання лікарні «Заклад» до Львівської обласної психіатричної клінічної лікарні з метою економії коштів. Але колектив протестує проти цього рішення, бо не розуміє такої реформи, яка, як кажуть, лише знищить шпиталь, колектив, галузь.

«З 1 квітня 2020 року цей заклад мав би бути в структурі психіатричної лікарні Львова. І ймовірність зберегти цей заклад – це є питання приєднання. Ми очікуємо рішення на центральному рівні щодо змін у фінансуванні психіатричної служби і фтизіатрії. Це дві галузі, які недофінансовуються. Лікарня у Закладі несе подвійне навантаження, медичне і соціальне, потрібно переглядати фактично діяльність цієї установи. Медична частина має залишатися, тобто хворі, які на лікуванні, а щодо соціальної складової, тих людей, які не мають куди подітись, то ними має займатись соціальний захист», – наголосив керівник департаменту охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації Орест Чемерис.

Ще у 2004 році були намагання ліквідувати психіатричну лікарню у селі Заклад Львівської області. Тоді колектив відстояв свою установу.

«Ця територія завжди цікавила. І це вже не перший наїзд на лікарню. До того ми відбивались. Люди, які це хотіли забрати все, сидять у приміщенні Верховної Ради», – зауважує колишній головний лікар «Закладу» Сергій Гейшев.

Психіатричний шпиталь у Закладі розташований на 15 гектарах землі, яка у власності об’єднаної територіальної громади, приміщення – Миколаївської районної ради, а сама медична установа – у підпорядкуванні Львівської обласної ради. Відтак це створює певні проблеми. Бо будівля лікарні вимагає реставрації. А це колишній розкішний палац графа Скарбека, який збудував його для дітей-сиріт. Уже після смерті графа, у 1888 році завершилось будівництво палацу і це став «Доброчинний інститут для сиріт і убогих», довкола якого – три стави, парк. Цей мальовничий куточок приваблює туристів.

* * *

Після публікації матеріалу Радіо Свобода змогло отримати коментар НСЗУ. У пресслужбі пояснили, що на Львівщині надаватимуть психіатричну допомогу 16 медичних закладів. Серед них чотири комунальні медзаклади, які підпорядковуються одному власнику, Львівській обласній раді, серед них і лікарня «Заклад». У листопаді 2019 депутати облради не змогли погодити реорганізацію психіатричної служби та об’єднати психіатричну лікарню та «Заклад».

«Проєктом рішення передбачалося обов’язкове працевлаштування усіх працівників лікарні «Заклад». Як бачимо, в обох цих лікарнях велика кількість ліжок: обласна психіатрична лікарня – 935,лікарня «Заклад» – 435. Тобто, це великі приміщення, які дорого утримувати, і не розділена соціальна та медична послуги. Програма медичних гарантій не фінансує перебування в умовах стаціонару пацієнтів, що потребують соціальної, а не психіатричної допомоги – лікування. Заклад наркологічного профілю, який також надає психіатричну допомогу і підпорядковується Львівській облраді, у 2020 році отримав фінансування на 390% більше», – пояснили в НСЗУ.