12 червня Україна стала учасником Програми розширених можливостей НАТО. Які нові можливості це відкриває для України? Як оцінюють цю подію західні експерти? І до якого клубу – тепер вже з шести країн – приєдналася Україна?
Програма розширених можливостей НАТО була започаткована на саміті Альянсу в Уельсі в 2014 році. І Україна минулої п’ятниці стала шостим учасником Програми. Від старту Програми розширених можливостей в ній були Австралія, Грузія, Фінляндія, Йорданія і Швеція. Це все різні країни і їхні цілі співпраці з НАТО і геополітичні ситуації довкола них часто різні.
Взагалі Програма розширених можливостей – це не стільки спільний формат для всіх учасників, скільки окремий статус для кожного, хто в ній бере участь.
Це, як висловилось одне видання, як костюм, індивідуально пошитий кравцем під розміри, потреби і смак кожного окремо.
Але є й спільні знаменники – учасники Програми розширених можливостей з шістьма членами – це більш ексклюзивний, більш престижний клуб, аніж започаткована в 1994 році Програма НАТО «Партнерство заради миру», в якій бере участь біля 40 країн-партнерів НАТО.
Отже, що отримала Україна, ставши членом Програми розширених можливостей НАТО:
- Україна зможе брати участь у плануванні операцій НАТО;
- отримає допуск до всіх навчань НАТО;
- доступ до передового досвіду та пріоритетної сертифікації сил і засобів;
- представники України зможуть посідати посади в штаб-квартирі та командних структурах НАТО;
- Україна матиме поглиблений і швидший обмін розвідданими з країнами членами НАТО;
- участь в Програмі також передбачає поглиблення співпраці з підтримки безпеки в акваторії Чорного моря;
- Програма також передбачає спільну протидію кіберзагрозам, міжнародному тероризму і організованій злочинності.
Бруно Лете, старший науковий співробітник Німецького Фонду Маршала в Брюсселі, каже Радіо Свобода, що участь в цій Програмі не означає швидкого наближення до членства в НАТО.
«Це багато не міняє для нинішніх відносин. І це не означає, що НАТО скоро дасть Україні повноцінне членство. Але символізм є справді важливим. Політично – це велика справа», – сказав Лете в коментарі Радіо Свобода.
На його думку, для Києва це важливо як визнання його зусиль щодо модернізації ЗСУ для досягнення стандартів Альянсу, а для НАТО – це підтвердження залученості до партнерства з Києвом, для Росії ж – показує провал її агресивної політки утримати Україну в її орбіті. «Кремль тут найбільше програв», – додає Лете.
«Програма розширених можливостей надає перспективу індивідуального доступу до програм НАТО – але це правда і для нечленів Програми… Знову ж таки, для мене цінність тут переважно політична», – каже брюссельський аналітик.
І хоча, як ми вже зауважили, членство в Програмі розширених можливостей – це як костюм за індивідуальним пошивом, однак, важливо знати, що якого клубу приєдналася Україна.
ШВЕЦІЯ
- Населення: 9,7 мільйонів
- Оборонний бюджет: 5,8 мільярда доларів
- Чисельність Збройних сил – 22,500 (плюс ще 34 тисячі резервістів)
Основним мотивом співпраці Швеції та НАТО є безпека в регіоні Балтійського моря. Швеція підтримує більшу присутність НАТО в державах Балтії. Шведські війська повернулись на острів Ґотланд в Балтійському морі пару років тому.
Швеція бере в участь в миротворчих операціях на Балканах та в Афганістані і окремо – в операції НАТО «Рішуча підтримка» в Афганістані.
Швеція має репутацію одного з корифеїв нейтральності в Європі, адже цій нейтральності вже кілька століть. Періодично в країні виникають дискусії щодо можливого членства в НАТО.
Опитування кажуть, що більшість шведів за збереження нейтрального статусу, хоча в 2015 році – невдовзі після анексії Криму та початку конфлікту на Донбасі – одне з опитувань показало, що 45 відсотків шведів були «за» членство в НАТО, а 35 відсотків – «проти».
В останні роки членство в НАТО підтримують 37- 43 відсотки шведів, а проти 37- 42, решта – не можуть визначитись.
ФІНЛЯНДІЯ
- Населення: 5,5 мільйонів
- Оборонний бюджет: 3,5 мільярда доларів
- Чисельність збройних сил: 34,000
Безпека в Балтійському регіоні, а також співпраця в трикутнику США-Швеція-Фінляндія і участь в регіональних безпекових ініціативах НАТО та ЄС є пріоритетними в оборонній стратегії Фінляндії.
Фінляндія бере участь в миротворчих операціях на Балканах та в Афганістані. Також фінські вояки є в місіях в іракському Курдистані та в Лівані.
Одним з наріжних каменів фінської зовнішньої політики є нейтралітет. Але після анексії Криму було зроблено дослідження на замовлення фінського уряду щодо наслідків потенційного членства в НАТО, в якому говорилось зокрема про вразливість фінської безпеки через «нехтування усталеної системи норм» з боку Росії.
Як і Швеція, Фінляндія цілковито відповідає критеріям для членства і якби ці країні захотіли стати членами Альянсу, це б могло відбутися за пришвидшеною процедурою через цілковиту сумісність політичних систем та військових стандартів.
Згідно з опитуваннями, членство в НАТО підтримують від 20 до 30 відсотків фінів, а проти – десь половина населення, решта – не визначились. Серед військовослужбовців, як вказують опитування, 67 відсотків вояків підтримують членство в Альянсі, а фінському генштабі Збройних сил – 80% відсотків.
ГРУЗІЯ
- Населення: 3,7 мільйона
- Оборонний бюджет: 327 мільйонів доларів
- Чисельність війська: 37,000
Грузія єдина з-поміж Швеції, Фінляндії, Австралії та Йорданії, хто офіційно декларує мету приєднання до НАТО. Разом з Україною на Бухарестському саміті НАТО в 2008 році Грузія була близькою до отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ), але натомість отримала обіцянку, що одного дня буде членом НАТО.
Грузія бере активну участь в операціях в Афганістані, Малі та Центрально-Африканській республіці. Також Грузія бере участь в операції «Активні зусилля» в Середземному морі.
Грузинська армія має бойовий досвід від моменту здобуття незалежності – були бойові дії в Абхазії та Південній Осетії, а також російсько-грузинська війна 2008 року.
Питання вступу Грузії до НАТО є складним для деяких членів Альянсу через територіальні проблеми, пов’язані з сепаратистськими регіонами Грузії. Багато грузинських експертів та політиків переконані, що якби Грузія мала ПДЧ то, можливо, не було б і війни з Росією 2008 року. Грузія активно намагається виконати всі вимоги для членства і відповідати критеріям НАТО, а в грузинській політичній еліті є цілковитий консенсус щодо членства в Альянсі.
Опитування минулого року показало, що три чверті населення – 74 відсотки – підтримують членство Грузії в НАТО.
АВСТРАЛІЯ
- Населення: 23 мільйони
- Оборонний бюджет: 32 мільярди доларів
- Збройні сили: 59,000 (плюс 21,000 активних резервістів)
Австралія географічно є найдальше від основного ареалу дії НАТО, але через зростання певної напруги в Південно-Східній Азії геополітична роль Австралії зростає. Основними викликами для себе Австралія вважає кібернетичну безпеку та протидію тероризму.
Серед пріоритетів також – безпека морської навігації на морських шляхах в Південно-Східній Азії. Також зростаюча військова потуга Китаю та його активні дії в Південно-Китайському морі турбують Австралію.
Останніми роками Канберра здійснює велике переоснащення свого флоту та військово-повітряних сил.
Австралійські вояки беруть участь в місії НАТО «Рішуча підтримка» в Афганістані, а також в міжнародній антипіратській місії в Сомалі.
ЙОРДАНІЯ
- Населення: 9,5 мільйонів
- Оборонний бюджет: 2,5 мільярди доларів
- Чисельність армії: 90,000
Йорданія географічно примикає до ареалу НАТО, оскільки розташована на Близькому Сході і в Середземноморському басейні.
Йорданія є Хашимітським королівством і має, в принципі, одну з найстабільніших політичних систем серед арабських країн.
Серед безпекових пріоритетів Амман вважає регіональну безпеку та протидію тероризму, привнесення миру та стабільності в сусідню Сирію (в Йорданії трохи менше півтора мільйона сирійських біженців).
Йорданія також вважає, що в її інтересах було б владнання ізраїльсько-палестинського конфлікту і мир на Близькому Сході.
Йорданські вояки беруть участь в миротворчих операціях на Балканах, в місії НАТО в Афганістані, а також в операції в Лівії.
Як бачимо, Україна приєдналась до клубу, в якому географічно різні країни, і більшість з яких – окрім Грузії – не ставлять наразі питання про членство в НАТО. Але їх об’єднує порівняна стабільність, розуміння важливості співпраці з НАТО і тривала історія такої співпраці і участі в військових місіях. Також об’єднує членів Програми і геополітична важливість для того чи іншого регіону.
