Аналітичний центр European Council on Foreign Relations публікує оцінки свіжих урядових призначень в Україні. У статті американського видання National Review нагадують про важливість Заходу не визнавати анексію українського Криму Росією. А видання The Telegraph називає скасування депутатської недоторканності в Україні першою великою перемогою популістської програми реформ президента Володимира Зеленського.
Новий український уряд – різнорідне створіння, зі своїми плюсами та мінусами, мовиться в статті аналітичного центру European Council on Foreign Relations. Професор українських студій при університетському коледжі Лондона Ендрю Вілсон оцінює свіжі урядові призначення і наголошує, що головне питання – як новообрані молоді українські лідери справлятимуться з вже усталеною політичною системою.
В новому уряді автор бачить багато вшанованих реформаторів. Цілком можливо, що уряд незабаром знизить і спростить податки, відновить закон про незаконне збагачення, реформує й приватизує тисячі державних підприємств.
Місія МВФ має прибути в Україну вже 10 вересня і затвердити новий пакет фінансової допомоги. Але економіка все одно страждатиме без суттєвої правової реформи, переконаний автор.
«Добра новина в тому, що Юрій Луценко більше не обіймає посаду генерального прокурора. Він був символом не просто опору реформам, але й ролі його відомства в захисті злочинних груп і витрушуванні гаманців українського бізнесу. Українські громадські організації добре оцінюють його наступника Руслана Рябошапку (навіть якщо він погано почав, повторюючи помилкові чутки про звільнення українських політичних в’язнів)», – мовиться у статті.
Рябошапка пообіцяв співпрацювати з планом «порядку денного встановлення справедливості», розробленим провідними українськими громадськими організаціями. «Але є поширені побоювання, що голова офісу Зеленського Андрій Богдан і його ймовірний куратор Андрій Портнов – пережиток епохи [колишнього президента України Віктора] Януковича – за лаштунками вже маніпулюють судовою системою. Богдан може прагнути керувати паралельним урядом, який оминатиме недосвідченого [прем’єр-міністра України Олексія] Гончарука», – зауважує автор.
Реформатори також розчаровані рішенням залишити Арсена Авакова міністром внутрішніх справ. Він, як стверджують, «кришував» організовані злочинні групи і підтримував зв’язки з ультраправими угрупованнями, мовиться у статті.
Президент також здебільшого призначив високоповажних фахівців у сферах оборони та зовнішньої політики, переконаний автор. Щоправда, винятком є Іван Баканов, «чиєю єдиною кваліфікацією на посаду нового голови Служби безпеки України є дружба дитинства із Зеленським», пише автор.
Тож новий уряд є досить різнорідним утворенням, але відгуки від громадських організацій поки здебільшого позитивні. Зеленський, як вважає автор, «почав діяти швидше, ніж його попередники», а його парламентська більшість дозволяє керувати без підтримки опозиції.
У статті американського видання National Review нагадують про важливість для Заходу не визнавати анексію українського Криму Росією.
Автор згадує ситуацію, коли 26 серпня американський президент Дональд Трамп запропонував повернути Росію до «Групи семи», звідки її видворили саме через вторгнення в Україну й анексію Криму у 2014 році.
Трамп сказав, що російський президент Володимир Путін нібито перехитрив колишнього американського лідера Барака Обаму, анексувавши півострів. Це, на думку Трампа, можна було зупинити, чого Обама зробити не зміг.
Автор цікавиться, що б зробив на місці Обами Трамп, враховуючи його позицію «Америка понад усе».
Для демократичних держав було важливо виключити Росію з членства на своєму щорічному саміті, враховуючи грубі порушення Путіним міжнародного права, не кажучи вже про його репресії вдома, зазначає автор і одразу запитує: та й що Путін взагалі зробив, щоб повернути членство в клубі?
«Важливо також утримувати позицію щодо Криму – не визнавати його захоплення Кремлем. Демократичні країни, хоч і хиталися, але тримали лінію щодо балтійських держав понад 40 років – навіть якщо контроль над цими державами з боку Москви можна було вважати вже «усталеним фактом». Лише кілька країн визнають анексію Криму Росією, серед яких Куба, Північна Корея та Зімбабве», – підсумовує автор.
Британське видання The Telegraph називає скасування депутатської недоторканності в Україні першою великою перемогою популістської програми реформ президента Володимира Зеленського.
«Цей крок надає ваги обіцянкам Зеленського відновити процес реформ і позбутися закоренілої корупції в Україні, де довіра виборців до уряду знизилася до однозначних цифр. Майже дев’ять із десяти вважають, що політичні партії були залучені в корупцію», – мовиться в матеріалі.
Критики вказують на те, що така зміна може сприяти політично мотивованим справам проти законодавців. Зеленський пообіцяв, що їх не переслідуватимуть за голосування або політичні рішення.
«Зняття недоторканності втілило в життя головну обіцянку передвиборчої кампанії колишнього коміка», – мовиться в статті. Проросійська «Опозиційна платформа – За життя» була єдиною фракцією, що не підтримала такий крок.
Видання також нагадує, що законодавча ініціатива була внесена на розгляд парламенту попередником Зеленського Петром Порошенком, але, як мовиться у статті, зрушити з місця вона змогла тільки після перемоги «Слуги народу» на парламентських виборах.
