В міжнародній пресі є публікації про те, як змогли б посилити обороноздатність українського війська американські ракетні комплекси «Джавелін», які можуть надійти Києву. Також є статті про те, як брак земельної реформи гальмує розвиток української економіки. І пишуть також про важливі вибори в Європі у цьому році, на які варто звернути увагу.
Американське видання Popular Mechanics пише про рішення США щодо продажу Україні переносних ракетних комплексів «Джавелін», що видання називає «сміливим геополітичним кроком».
«Джавелін» є одним із найсмертельніших протитанкових озброєнь, які коли-небуть розробили, і він посилить оборонну здатність України в її збройному протистоянні з Росією», – зауважує інтернет-часопис.
Він додає, що продаж «Джавелінів» спрямований конкретно на велику та потужну армію російських танків.
Ракетний комплекс «Джавелін» був розроблений наприкінці 1980-х років та на початку 1990-х як типова протитанкова ракета середнього радіусу дії. «Джавелін» мав замінити собою «жахливу», за висловом видання, протитанкову ракету «Дракон» (Dragon) часів Холодної війни, яка була важкою, ненадійною і назагал її зневажали американські вояки.
«Джавелін», з іншого боку, є надзвичайно успішною і є однією з широковживаних протитанкових ракет в добу після завершення Холодної війни», – йдеться у статті.
«Джавелін» як ракетна система, складається з двох частин: командного пускового механізму та одноразового ракетного ствола. Командний пусковий механізм приєднано до ракетного ствола і він надає чотириразове збільшене денне зображення і термальний (тепловий) екран. Коли стрілок бачить ворожий танк, він націлюється на мішень і запускає ракету. Ракета може вражати танки, бронетранспортери, укріплення і навіть вертольоти на відстані до 2,733 метрів.
Ракета є цілком самодостатня і працює за принципом «вистрелив і забув», що дозволяє стрілкам зайняти нові позиції в той час, як ракета перебуває в повітрі.
«Джавелін» має дві боєголовки, менша з яких розриває броню танка і більша потім підривається слідом і проникає вже крізь танкову броню, пояснює видання.
Часопис зазначає, що Росія має велику та потужну армію приблизно з 2700 танків, більшість з яких – модернізовані Т-72 (Т-72В3), Т-80 та новіші Т-90.
«Ці танки використовувались для підтримки військової операції щодо російської анексії українського Кримського півострова. Україна має лише п’яту частину (від російської кількості танків)», – йдеться у статті.
Видання нагадує, що в той час, як українські військові повідомляли про успішне виведення з ладу російських танків українськими танкістами, назагал танки Росії для того, аби бути ураженими, потребували кілька уражень через потужну реактивну броню.
Часопис зазначає: «Ракети «Джавелін» урівняють російську перевагу в танках».
«Заборона Україною продажу землі душить її економіку» – це заголовок статті агенції Bloomberg. Видання зазначає, що Україна відкладає земельну реформу, незважаючи на тиск МВФ та інвесторів і нездатність Києва витягти історично найважливішу свою галузь в 21-ше століття, що гальмує розвиток української економіки на тлі конфлікту на сході.
Мало символів визначають Україну так як сільське господарство, пише видання. Українці жили, працювали і зазнавали голодної смерті на землі протягом століть і їхня економічна та політична боротьба глибоко закорінена в землю.
Понад шість мільйонів українців вмерли від сталінського голоду 1932-33 років. «Одним з відчутних спадків цієї болючої історії є те, що земельна реформа є дуже чутливою для багатьох урядів, щоб за неї взятися», – пише агентство.
Україна отримала 13 мільярдів доларів експортної виручки від аграрної продукції за період від січня по вересень минулого року, що становить 40 відсотків усіх експортних надходжень. Україна є серед світових лідерів в соняшниковій олії, виробництві ячменю, пшениці та кукурудзи. І все ж є ще великий невикористаний потенціал: в той час як Україна пишається одними з найкращих у світі чорноземів, врожайність в Україні є однією з найнижчих у Європі. Скажімо, врожайність пшениці в Україні становить менше половини врожайності в Німеччині.
Агенція нагадує, що український парламент 7 грудня подовжив мораторій на продаж землі до 1 січня 2019 року, в той час як лунали заклики про мораторій до 2024 року.
Брюссельське видання Politico.eu пише про шість європейських виборів, на які варто звернути увагу в 2018 році.
«Європейці майже не мали часу аби перевести дух після великого виборчого року, яким був 2017. Але не мине багато часу перед тим як значна частина континенту піде на вибори в 2018 році», – пише видання.
На думку часопису, в цьому році варто звернути увагу на такі вибори:
1. Чеські президентські вибори 12-13 січня. «Провокативний та прямолінійно-некоректний нинішній президент Мілош Земан має сподівання на ще один термін після того як став першим чеським президентом, якого прямим голосуванням обрали в 2013 році. Якщо Земану вдасться переобратися, а його союзник-популіст Андрей Бабіш зможе сформувати стабільний уряд як прем’єр, тоді буде ще важче для Єврокомісії зробити так, аби Чехія трималася спільної лінії в питанні імміграції чи контролю над зброєю».
2. Загальні вибори в Італії 4 березня. Італія обиратиме обидві палати парламенту – вперше за новим суперечливим законом. Новий закон, який надає перевагу коаліціям на противагу окремим партіям, викликав жорсткий спротив популістського «Руху п’яти зірок», який не хоче формувати альянси із традиційними партіями. Рух, який виступає проти істеблішменту, стверджує, що закон розроблено для того, аби не допустити його до влади. Але оглядачі кажуть, що ці вибори не дадуть одного явного переможця і треба буде вдаватися до старого і звичного політичного торгу аби вийти з післявиборчої ситуації.
3. Російські президентські вибори – 18 березня. Володимир Путін хоче ще одного президентського терміну. Він вже перебуває при влади майже 18 років – чи як президент, чи як прем’єр. Путін не має конкурентів і може стати російським лідером, який найдовше перебуває при владі від часів радянського диктатора Йозефа Сталіна. Його головного суперника, Олексія Навального, не допустили до участі у виборах, що він називає політично мотивованим аби тільки він не зміг кинути виклик Путіну. Навальний недавно закликав прихильників бойкотувати вибори.
4. Парламентські вибори в Угорщині – весна 2018 року. Точну дату виборів ще не визначили, але одна річ є зрозумілою: права партія «Фідеш» прем’єра Віктора Орбана має великий відрив від своїх суперників. Партія сподівається поновити свою більшість у дві третини складу парламенту, що дозволить вносити правки в Конституцію. Для здобуття такого результату Орбан веде кампанію і серед етнічних угорців, що проживають в сусідніх країнах.
5. Загальні вибори у Швеції 9 вересня. Соціал-демократичний прем’єр Стефан Лофвен хоче отримати новий термін і опитування й далі показують його лідерство. Але його партнер по коаліції, Партія зелених, дуже ризиковано перебуває на межі 4-відсоткового бар’єру для проходження до парламенту. Якщо зелені не пройдуть, соціал-демократам потрібен буде новий союзник. Також правлячу коаліцію можуть сформувати правоцентристський «Альянс», на чолі з консервативними Поміркованими.
6. Місцеві вибори у Польщі наприкінці 2018 року. За майже рік до місцевих виборів правляча партія «Право і справедливість» увалила суперечливу виборчу реформу в нижній палаті парламенту, яка, як каже опозиція, може збільшити шанси «Права і справедливості» на виборах. Реформа включає те, як підбираються члени державної виборчої комісії, обмеження термінів мерів до двох та скасування голосування через пошту на місцевих виборах.
