Лауреаткою премії імені Георгія Гонгадзе 2021 року стала ведуча токшоу «Зворотний відлік» на Суспільному Мирослава Барчук. Журналістка працює на телебаченні з 1998 року. До роботи на Суспільному працювала на «1+1», «5 каналі», TVi та «Еспресо».
Мирослава Барчук часто повторює одне з головних для себе правил у журналістиці: «Не можна балансувати правду брехнею».
Радіо Свобода поспілкувалося із переможницею після нагородження, і Мирослава розповіла, що це означає, чи повинен журналіст, на її думку, мати позицію, чи взяла б вона інтерв’ю у Путіна та Януковича і за кого в українській журналістиці соромно.
– Наскільки важливі нагороди для журналістів?
– Нагороди важливі не лише для журналістів. Дуже важливо, щоб ти був помітним. Коли ти докладаєш зусиль, коли ти працюєш над чимось – визнання важливе. Важливо, щоб люди помічали твої професійні досягнення, твої зусилля.
Кожна нагорода і відзнака важливі, а для мене особливо важлива премія Гонгадзе, тому що я вважаю її найбільш почесною відзнакою в нашій професії.
– Якщо говорити про українську журналістику: що радує, а що засмучує?
Нагороди важливі не лише для журналістів. Дуже важливо, щоб ти був помітним
– Мене засмучує моральний нейтралітет. Коли журналісти плутають журналістську неупередженість і моральний нейтралітет. Радує, що в професії дуже багато молодих прекрасних людей із принципами, з цінностями, з абсолютно чітким розумінням, що вони хочуть робити, з енергією для цього – це мене дуже сильно радує. Я бачу це покоління, яке приходить.
– Ви говорили про те, що цінуєте людей із позицією. Якщо говорити про журналістику, то є стандарти. В яких випадках, ви вважаєте, що доречно висловлювати журналістові свою позицію?
Радує, що в професії дуже багато молодих людей із принципами, з цінностями
– Стандарти ВВС чи стандарти журналістської професії – вони дуже важливі, але ми не можемо збалансовувати думку, коли позиція другої сторони може загрожувати здоров’ю людей (якщо йдеться про антивакцинаторів), національній безпеці (якщо йдеться про політичні питання), запрошувати політиків терористів, які воюють на Сході України. Я вважаю, що стандарт нам не повинен дозволяти запрошувати людей, які принижують національні меншини, людську гідність і так далі – для мене це червоні лінії.
– Є люди, яких би ви ніколи не запросили до себе на ефір?
– Звичайно. Дуже багато. Це люди, які хочуть деконструкції моєї держави, які воюють проти моєї країни, це люди, які поширюють антинаукові фейки, люди, які маніпулюють і вводять в оману мільйони людей. Я для таких людей не давала б майданчик.
– У Путіна взяли б інтерв’ю?
Стандарт нам не повинен дозволяти запрошувати людей, які принижують національні меншини, людську гідність і так далі
– Це інше питання, бо Путін є офіційною особою. Був такий редактор ВВС, який казав в 70-х роках, в часи холодної війни, що «якби була можливість узяти інтерв’ю в диявола, я б узяв інтерв’ю в диявола, але останнє слова я би дав Христу». Я би просто не давала слова терористам і п’ятій колоні, які відробляють тут гроші кремлівські. А офіційна особа – це інше, президент країни-агресора.
– А Януковичу?
– А хто він? Він ніхто. Оці всі наші втікачі: Захарченко, Янукович, Азаров – вони ніхто, яких тримають там в заручниках. Можливо вони для чогось знадобляться Володимиру Володимировичу Путіну.
– Як ви оцінюєте комунікацію з владою на сьогодні?
– Люди, які вийшли з розважального сегменту, з шоу-бізнесу, вони нічого не мають спільного з медіа в тому розумінні, яке ми з вами зараз маємо на увазі. Вони не мають стосунку до комунікацій медійних. Я вважаю незадовільною ту комунікацію, яка є зараз у влади з нами. Можу тільки кілька позитивних прикладів навести. Переважно, це провалена комунікація.
– У програму «Зворотній відлік» наскільки охоче йдуть посадовці?
Оці всі наші втікачі: Захарченко, Янукович, Азаров – вони ніхто, яких тримають там у заручниках
– Неохоче вони йдуть, аргументують різними речами, але не йдуть із бажанням, тому що вони звикли, що на олігархічних каналах їм роблять «теплі ванни», а в нас сидять 4-6 експертів, які ставлять непередбачені, незаписані, непідготовані, неузгодженні питання, то наші посадовці не звикли до такого. А ось на ВВС посадовці звикли – вони йдуть до Стівена Сакури і, як зайчики, відповідають на його гострі питання.
– Якщо порівнювати «Зворотній відлік» із іншими політичними ток-шоу, чому ця програма не настільки резонансна, не збирає стільки ж уваги?
Я вважаю незадовільною ту комунікацію, яка є зараз у влади з нами
– Я це можу порівняти з кашею «Геркулес» і з чіпсами. Якщо дитину весь час годувати чіпсами? А саме «собачими боями», скандалами в ефірах, зіткненнями різних позицій, причому не конструктивних, а лише для скандалізації і невротизації суспільства, то звичайно, глядач буде привчений до цього. Якщо є серйозна аналітика і ми навмисно не невротизуємо суспільство (це дуже важливо, воно й так дуже сильно нервове й агресивне), то звичайно люди на це реагують не так активно, як, наприклад, якщо хтось побився під час ефіру, вилив воду в обличчя. Але в нас є своя аудиторія, якій потрібна ця серйозна розмова, потрібна аналітика. Я вважаю, що це повинно в країні бути, це здорові медіа.
– Чи буває вам соромно за колег?
– Мені соромно за колег, які виправдовують себе, працюючи на каналах, які фінансовані або московськими втікачами, або канали які ретранслюють пропагндитські штампи країни-агресора.
Фіналістами премії Гонгадзе, окрім Мирослави Барчук, стали головний редактор Liga.net Борис Давиденко та головна редакторка Reporters Марічка Паплаускайте.