Доступність посилання

ТОП новини

«Події в Білорусі можуть скластися так, що будуть потрібні швидкі вибори» – представник Тихановської


«Сподіватися на те, що хтось прийде з міжнародних структур і вирішить проблеми, можна дуже довго. Проведення виборів – це справа білорусів» – Олександр Шлик, колишній керівник виборчого відділу БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів і прав людини) ОБСЄ
«Сподіватися на те, що хтось прийде з міжнародних структур і вирішить проблеми, можна дуже довго. Проведення виборів – це справа білорусів» – Олександр Шлик, колишній керівник виборчого відділу БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів і прав людини) ОБСЄ

Олександр Шлик, колишній керівник виборчого відділу БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів і прав людини) ОБСЄ, а нині спеціальний представник Світлани Тихановської на виборах, розповідає в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода про підготовку законодавчої та практичної бази проведення демократичних виборів у Білорусі.

І тут, за його словами, є два можливі шляхи: швидкий – проведення виборів відповідно до чинного законодавства з удосконаленням практики, а також положень та інструкцій ЦВК, і довгостроковий – зміна виборчого законодавства.

Стисло:

  • Все залежить від того, як будуть відбуватися зміни. Події в Білорусі можуть скластися так, що будуть потрібні дуже швидкі вибори.
  • У Виборчому кодексі є кілька аспектів, які важко буде повернути на користь добрих виборів, але можливо. Наприклад, стаття 61, згідно з якою комісії починають шукати погані підписи, а варто орієнтуватися на те, щоб шукати добрі підписи.
  • Вибори 2020 року продемонстрували, що в Білорусі було багато людей, готових долучитися до комісій, а коли не змогли туди потрапити, вони залишилися в процесі, намагаючись спостерігати. І вони можуть брати участь у проведенні демократичних виборів – у комісіях або у спостереженні.
  • Проведення виборів – це справа білорусів. Сподіватися на те, що хтось прийде з міжнародних структур і вирішить проблеми, можна дуже довго. Але потрібно використовувати інструменти та механізми, які існують у міжнародних організаціях.

«В ОБСЄ діє правило – ніхто ніколи не займається своєю рідною країною»

– Олександре, ви скінчили економічний факультет Білоруського державного університету, магістратуру з політології в Центральноєвропейському університеті в Угорщині, магістратуру з міжнародного розвитку та управління в Лундському університеті у Швеції і маєте 10-річний досвід роботи в ОБСЄ. Які ваші компетенції, досвід у виборчих процесах?

Можливо, я був першим, хто завантажував документи, що стосуються Білорусі, бо знав, коли вони публікуються

– Я працював в ОБСЄ більш ніж 10 років, останні п’ять років очолював виборчий відділ, займався спостереженням за виборами у всіх 57 країнах-членах ОБСЄ. Тривалий час допомагав країнам ОБСЄ приводити виборчі процеси у відповідність до міжнародних стандартів, стандартів ОБСЄ. Саме це дає мені компетенції, досвід, який, я сподіваюся, буде корисним для Білорусі.

– Торік спостерігачі БДІПЛ ОБСЄ не були присутніми на виборах у Білорусі, оскільки влада Білорусі не надсилала запрошень. А якби були спостерігачі від ОБСЄ, то це ви приїхали б спостерігати?

– В ОБСЄ діє правило – ніхто ніколи не займається своєю рідною країною. І я був самоізольований у межах цього правила і взагалі не був дотичний до справ Білорусі. Можливо, я був першим, хто завантажував документи, що стосуються Білорусі, бо знав, коли вони публікуються, але у підготовці цих документів я ніколи не брав участі. Це добре правило, яке допомагає ОБСЄ зберігати неупередженість, а також допомагає громадянам різних країн зберігати свою неупередженість.

– У виборчому відділі БДІПЛ ОБСЄ, в якому ви, зокрема, були керівником із 2016 року, ви працювали як представник офіційної Білорусі чи просто як громадянин Білорусі з відповідними повноваженнями?

– У виборчому відділі БДІПЛ ОБСЄ немає співробітників, яких би номінували і підтримували їхні країни. Всі вони потрапляють на ці посади через відкритий конкурс – співбесіди та багато інших кроків. В ОБСЄ є люди, яких туди скеровують їхні країни, але це не стосується виборчого відділу.

– Ваша робота в команді Тихановської зосереджена виключно на майбутньому, на організації виборчого процесу в результаті зміни влади. Чи ви зосередитесь, серед іншого, і на вирішенні поточної політичної та гуманітарної кризи?

– Тут не можна казати: або-або. Моя робота з підготовки підґрунтя для нових демократичних виборів, на мою думку, буде інструментом і для вирішення поточної кризи. Я переконаний, що білоруси можуть провести добрі, чесні вибори, і що вирішення кризи, яка розпочалася з поганих виборів 2020 року, можливе лише шляхом нових виборів.

В ОБСЄ є люди, яких туди скеровують їхні країни, але це не стосується виборчого відділу

Питання про добрі вибори – це не ідеалістична мета, химера чи оаза на горизонті. Це не мета далекого майбутнього. Це досяжно хоча б тому, що громадяни Білорусі продемонстрували, що хочуть чесних і демократичних виборів і прагнуть цього найближчим часом.

Виборче законодавство і практика. Що змінювати передусім?

– Виборче законодавство в Білорусі, мабуть, не таке погане, як погана виборча практика. Які зміни будуть потрібні у виборчому законодавстві?

– Усе залежить від того, як будуть відбуватися зміни. Події можуть скластися так, що можуть бути потрібні дуже швидкі вибори. У цьому випадку це можна буде зробити шляхом вдосконалення практики та підзаконних актів, зокрема – положень та інструкцій Центральної виборчої комісії.

Ми повинні розуміти, що будь-яке виборче законодавство потрібно вдосконалювати. Якщо на це буде час, якщо буде можливість провести нові вибори на основі нового законодавства, то ми повинні мати проєкт нового законодавства, і це буде ще одним аспектом моєї роботи.

Чи є в Білорусі фахівці з проведення нових виборів

– Що у виборчій системі треба змінювати передусім?

Події можуть скластися так, що можуть бути потрібні дуже швидкі вибори

– Перша і головна проблема – відсутність політичної волі для проведення добрих виборів, і це не вирішується технічним чи юридичним шляхом, а лише політичним. Але існують технічні та юридичні проблеми, які необхідно вирішити за допомогою регламентів та інструкцій ЦВК.

  1. Формування комісій. Необхідна прозорість та репрезентативність комісій. Люди повинні розуміти, як вони формуються, і потрібно зробити так, щоб кожен, хто хоче сумлінно рахувати голоси, мав таку можливість.
  2. Спостерігачі. Це роль і забезпечення діяльності спостерігачів, як білоруських, так і міжнародних. Я б не сказав, що вони повинні контролювати цей процес, це повинні робити комісії. Спостерігачі повинні стежити за тим, як комісії будуть це робити.
  3. Перевірка підписів за висунення потенційних кандидатів. І тут потрібно зосередитися на пошуку добрих підписів. Цим самим ми надаємо можливість реалізувати конституційні права потенційних кандидатів – право бути обраним, брати участь у виборах та отримати шанс бути обраним. Це і права тих людей, які підписалися на підтримку кандидата. Для вирішення цього питання в рамках чинного законодавства існують технічні засоби. Але в довгостроковій перспективі Виборчий кодекс потрібно вдосконалювати, щоб він відповідав міжнародним стандартам та передовій практиці.
  4. Підрахунок голосів. Нам потрібна прозорість, можливість бачити кожен голос для спостерігачів, для всіх, хто в комісіях. Кожен бюлетень. Повинна існувати система, в рамках якої можна було б очікувати, що всі протоколи всіх комісій та дані цих протоколів будуть опубліковані в електронному форматі, таблиці, в яких ці протоколи надходять на вищий рівень комісій, а далі до ЦВК, щоб ці цифри були доступні всім. І коли дані про кожну комісію будуть опубліковані, це буде система, якій люди будуть довіряти.

«Доказів того, як фальсифікуються вибори, в юридичному сенсі немає»

– Наскільки зрозумілим є механізм фальсифікації виборів у Білорусі? На якому етапі це відбувається? Це доволі закрита система, з якої практично не було витоків на високому рівні...

Є уявлення, на яких етапах, як і що треба змінити на краще, щоб фальсифікації не тільки не відбувалися, але й були неможливими

– Доказів того, як фальсифікуються вибори, в юридичному сенсі немає. Без юридичних доказів я звинувачувати не збираюся. Як експерт і фахівець із виборів скажу, що є уявлення, на яких етапах, як і що треба змінити на краще, щоб фальсифікації не тільки не відбувалися, але й були неможливими.

Ми пишаємось тим, що ми ІТ-держава, я вже маю контакти з ІТ-спільнотою, я впевнений, що якби їх попросити розробити інструменти, то вони зроблять це, а державні органи зможуть ними користуватися і мати цілковитий контроль.

«Проведення виборів – це справа білорусів»

– Ви колишній представник ОБСЄ. Як ви реагуєте на скептичні та критичні погляди щодо ефективності впливу на режим у Білорусі з міжнародних структур – зокрема й ОБСЄ, до якої входять не лише представники демократичних країн?

ОБСЄ має структури, які в рамках чинного мандату використовуються як платформа для діалогу

– В ОБСЄ всі рішення ухвалюються консенсусом, усі 57 країн ОБСЄ повинні погодитися з якимось рішенням. Природно, що ухвалювати рішення через це дуже важко, це потребує часу і дипломатичних зусиль. Але це має й позитивний бік, адже якщо рішення ухвалюються всіма шляхом консенсусу, то це дуже сильні та довготривалі рішення. При цьому ОБСЄ має механізми та методи впливу та співпраці з країнами ОБСЄ.

В ОБСЄ багато країн, які є друзями демократичної Білорусі. Нагадаю вам документ, розроблений в рамках «московського механізму», який торкається питань виборів та всього, що відбувалося і відбувається в країні. Я вважаю, що цей документ повинен стати і основою для діалогу, і «дорожньою картою» для вирішення нинішньої кризи.

ОБСЄ має структури, які в рамках чинного мандату використовуються як платформа для діалогу. Під час зустрічей у Парламентській асамблеї ОБСЄ відбулись контакти між нинішньою владою Білорусі та лідеркою демократичної Білорусі Світланою Тихановською. Це дає підстави для оптимізму і не свідчить про те, що міжнародні документи не мають сенсу.

Проведення виборів – це справа білорусів. Сподіватися на те, що хтось прийде з міжнародних структур і вирішить проблеми, можна дуже довго. Але потрібно використовувати інструменти та механізми, які існують у міжнародних організаціях.

«Я приєднався до команди, чиї цінності та бачення майбутнього Білорусі відповідають моїм власним»

– Як ви долучилися до команди Тихановської?

Під час зустрічей у Парламентській асамблеї ОБСЄ відбулись контакти між нинішньою владою Білорусі та лідеркою демократичної Білорусі Світланою Тихановською

– Я ніколи не був публічною особою в Білорусі, бо я не займався в ОБСЄ питаннями Білорусі. У мене не було потреби заявляти, що я такий собі білорус, який займається виборами і щось у них розуміє. Але багато хто знав, що в БДІПЛ ОБСЄ протягом останніх 4-5 років виборчий відділ очолює Олександр Шлик, який є громадянином Білорусі. В ОБСЄ діє правило, згідно з яким ви можете працювати там лише певний період свого життя. Мій мандат, мій час там закінчився, і я пішов із цієї посади. Двосторонній рух привів до того, що я долучився до команди, чиї цінності, бачення майбутнього Білорусі відповідають моїм.

Я маю доволі велику автономію в команді, і ми не хочемо будувати таку модель відносин між шефами та відповідальними за вибори, яку ми спостерігаємо протягом останніх років у Білорусі. У мене є автономія, я розумію, що мене добре чують і добре слухають. У мене є й команда експертів, хтось із них може стати публічними діячами, хтось – ні. Достатньо і крім мене людей, які займаються виборами. Я щойно почав працювати – і вже маю багато пропозицій та інтересів.

  • Зображення 16x9

    Ганна Совсь

    Народилася у Мінську. Закінчила факультет журналістики Білоруського державного університету. Працювала в незалежній газеті «Народна воля» (1997–2000), а з 2000 року співпрацюю з Білоруською редакцією Радіо Свобода. Лауреат премії імені Алеся Адамовича Білоруського ПЕН-центру за серію репортажів з урочища Куропати під час будівництва кільцевої дороги там (2002). Переможниця конкурсу Представництва ООН в Білорусі за публікації проти насильства над жінками (1999). Учасниця, дописувачка, редакторка книг «Бібліотека свободи» «Дорога через Куропати», «Один день політв’язня», «Один день політв’язня. 2009–2011», «Життя після раку». Автор телепроєкту «Росія та я» – серії інтерв'ю з 12 експрезидентами пострадянських країн. Ведуча тижневої програми «Тільки для жінок», редакторка однойменної спільноти у Facebook. У 2019 році була визнана білоруською правозахисною спільнотою журналістом року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG