Олександр Шлик, колишній керівник виборчого відділу БДІПЛ (Бюро демократичних інститутів і прав людини) ОБСЄ, а нині спеціальний представник Світлани Тихановської на виборах, розповідає в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода про підготовку законодавчої та практичної бази проведення демократичних виборів у Білорусі.
І тут, за його словами, є два можливі шляхи: швидкий – проведення виборів відповідно до чинного законодавства з удосконаленням практики, а також положень та інструкцій ЦВК, і довгостроковий – зміна виборчого законодавства.
Стисло:
- Все залежить від того, як будуть відбуватися зміни. Події в Білорусі можуть скластися так, що будуть потрібні дуже швидкі вибори.
- У Виборчому кодексі є кілька аспектів, які важко буде повернути на користь добрих виборів, але можливо. Наприклад, стаття 61, згідно з якою комісії починають шукати погані підписи, а варто орієнтуватися на те, щоб шукати добрі підписи.
- Вибори 2020 року продемонстрували, що в Білорусі було багато людей, готових долучитися до комісій, а коли не змогли туди потрапити, вони залишилися в процесі, намагаючись спостерігати. І вони можуть брати участь у проведенні демократичних виборів – у комісіях або у спостереженні.
- Проведення виборів – це справа білорусів. Сподіватися на те, що хтось прийде з міжнародних структур і вирішить проблеми, можна дуже довго. Але потрібно використовувати інструменти та механізми, які існують у міжнародних організаціях.
«В ОБСЄ діє правило – ніхто ніколи не займається своєю рідною країною»
– Олександре, ви скінчили економічний факультет Білоруського державного університету, магістратуру з політології в Центральноєвропейському університеті в Угорщині, магістратуру з міжнародного розвитку та управління в Лундському університеті у Швеції і маєте 10-річний досвід роботи в ОБСЄ. Які ваші компетенції, досвід у виборчих процесах?
Можливо, я був першим, хто завантажував документи, що стосуються Білорусі, бо знав, коли вони публікуються
– Я працював в ОБСЄ більш ніж 10 років, останні п’ять років очолював виборчий відділ, займався спостереженням за виборами у всіх 57 країнах-членах ОБСЄ. Тривалий час допомагав країнам ОБСЄ приводити виборчі процеси у відповідність до міжнародних стандартів, стандартів ОБСЄ. Саме це дає мені компетенції, досвід, який, я сподіваюся, буде корисним для Білорусі.
– Торік спостерігачі БДІПЛ ОБСЄ не були присутніми на виборах у Білорусі, оскільки влада Білорусі не надсилала запрошень. А якби були спостерігачі від ОБСЄ, то це ви приїхали б спостерігати?
– В ОБСЄ діє правило – ніхто ніколи не займається своєю рідною країною. І я був самоізольований у межах цього правила і взагалі не був дотичний до справ Білорусі. Можливо, я був першим, хто завантажував документи, що стосуються Білорусі, бо знав, коли вони публікуються, але у підготовці цих документів я ніколи не брав участі. Це добре правило, яке допомагає ОБСЄ зберігати неупередженість, а також допомагає громадянам різних країн зберігати свою неупередженість.
– У виборчому відділі БДІПЛ ОБСЄ, в якому ви, зокрема, були керівником із 2016 року, ви працювали як представник офіційної Білорусі чи просто як громадянин Білорусі з відповідними повноваженнями?
– У виборчому відділі БДІПЛ ОБСЄ немає співробітників, яких би номінували і підтримували їхні країни. Всі вони потрапляють на ці посади через відкритий конкурс – співбесіди та багато інших кроків. В ОБСЄ є люди, яких туди скеровують їхні країни, але це не стосується виборчого відділу.
– Ваша робота в команді Тихановської зосереджена виключно на майбутньому, на організації виборчого процесу в результаті зміни влади. Чи ви зосередитесь, серед іншого, і на вирішенні поточної політичної та гуманітарної кризи?
– Тут не можна казати: або-або. Моя робота з підготовки підґрунтя для нових демократичних виборів, на мою думку, буде інструментом і для вирішення поточної кризи. Я переконаний, що білоруси можуть провести добрі, чесні вибори, і що вирішення кризи, яка розпочалася з поганих виборів 2020 року, можливе лише шляхом нових виборів.
В ОБСЄ є люди, яких туди скеровують їхні країни, але це не стосується виборчого відділу
Питання про добрі вибори – це не ідеалістична мета, химера чи оаза на горизонті. Це не мета далекого майбутнього. Це досяжно хоча б тому, що громадяни Білорусі продемонстрували, що хочуть чесних і демократичних виборів і прагнуть цього найближчим часом.
Виборче законодавство і практика. Що змінювати передусім?
– Виборче законодавство в Білорусі, мабуть, не таке погане, як погана виборча практика. Які зміни будуть потрібні у виборчому законодавстві?
– Усе залежить від того, як будуть відбуватися зміни. Події можуть скластися так, що можуть бути потрібні дуже швидкі вибори. У цьому випадку це можна буде зробити шляхом вдосконалення практики та підзаконних актів, зокрема – положень та інструкцій Центральної виборчої комісії.
Ми повинні розуміти, що будь-яке виборче законодавство потрібно вдосконалювати. Якщо на це буде час, якщо буде можливість провести нові вибори на основі нового законодавства, то ми повинні мати проєкт нового законодавства, і це буде ще одним аспектом моєї роботи.
Чи є в Білорусі фахівці з проведення нових виборів
– Що у виборчій системі треба змінювати передусім?
Події можуть скластися так, що можуть бути потрібні дуже швидкі вибори
– Перша і головна проблема – відсутність політичної волі для проведення добрих виборів, і це не вирішується технічним чи юридичним шляхом, а лише політичним. Але існують технічні та юридичні проблеми, які необхідно вирішити за допомогою регламентів та інструкцій ЦВК.
- Формування комісій. Необхідна прозорість та репрезентативність комісій. Люди повинні розуміти, як вони формуються, і потрібно зробити так, щоб кожен, хто хоче сумлінно рахувати голоси, мав таку можливість.
- Спостерігачі. Це роль і забезпечення діяльності спостерігачів, як білоруських, так і міжнародних. Я б не сказав, що вони повинні контролювати цей процес, це повинні робити комісії. Спостерігачі повинні стежити за тим, як комісії будуть це робити.
- Перевірка підписів за висунення потенційних кандидатів. І тут потрібно зосередитися на пошуку добрих підписів. Цим самим ми надаємо можливість реалізувати конституційні права потенційних кандидатів – право бути обраним, брати участь у виборах та отримати шанс бути обраним. Це і права тих людей, які підписалися на підтримку кандидата. Для вирішення цього питання в рамках чинного законодавства існують технічні засоби. Але в довгостроковій перспективі Виборчий кодекс потрібно вдосконалювати, щоб він відповідав міжнародним стандартам та передовій практиці.
- Підрахунок голосів. Нам потрібна прозорість, можливість бачити кожен голос для спостерігачів, для всіх, хто в комісіях. Кожен бюлетень. Повинна існувати система, в рамках якої можна було б очікувати, що всі протоколи всіх комісій та дані цих протоколів будуть опубліковані в електронному форматі, таблиці, в яких ці протоколи надходять на вищий рівень комісій, а далі до ЦВК, щоб ці цифри були доступні всім. І коли дані про кожну комісію будуть опубліковані, це буде система, якій люди будуть довіряти.
«Доказів того, як фальсифікуються вибори, в юридичному сенсі немає»
– Наскільки зрозумілим є механізм фальсифікації виборів у Білорусі? На якому етапі це відбувається? Це доволі закрита система, з якої практично не було витоків на високому рівні...
Є уявлення, на яких етапах, як і що треба змінити на краще, щоб фальсифікації не тільки не відбувалися, але й були неможливими
– Доказів того, як фальсифікуються вибори, в юридичному сенсі немає. Без юридичних доказів я звинувачувати не збираюся. Як експерт і фахівець із виборів скажу, що є уявлення, на яких етапах, як і що треба змінити на краще, щоб фальсифікації не тільки не відбувалися, але й були неможливими.
Ми пишаємось тим, що ми ІТ-держава, я вже маю контакти з ІТ-спільнотою, я впевнений, що якби їх попросити розробити інструменти, то вони зроблять це, а державні органи зможуть ними користуватися і мати цілковитий контроль.
«Проведення виборів – це справа білорусів»
– Ви колишній представник ОБСЄ. Як ви реагуєте на скептичні та критичні погляди щодо ефективності впливу на режим у Білорусі з міжнародних структур – зокрема й ОБСЄ, до якої входять не лише представники демократичних країн?
ОБСЄ має структури, які в рамках чинного мандату використовуються як платформа для діалогу
– В ОБСЄ всі рішення ухвалюються консенсусом, усі 57 країн ОБСЄ повинні погодитися з якимось рішенням. Природно, що ухвалювати рішення через це дуже важко, це потребує часу і дипломатичних зусиль. Але це має й позитивний бік, адже якщо рішення ухвалюються всіма шляхом консенсусу, то це дуже сильні та довготривалі рішення. При цьому ОБСЄ має механізми та методи впливу та співпраці з країнами ОБСЄ.
В ОБСЄ багато країн, які є друзями демократичної Білорусі. Нагадаю вам документ, розроблений в рамках «московського механізму», який торкається питань виборів та всього, що відбувалося і відбувається в країні. Я вважаю, що цей документ повинен стати і основою для діалогу, і «дорожньою картою» для вирішення нинішньої кризи.
ОБСЄ має структури, які в рамках чинного мандату використовуються як платформа для діалогу. Під час зустрічей у Парламентській асамблеї ОБСЄ відбулись контакти між нинішньою владою Білорусі та лідеркою демократичної Білорусі Світланою Тихановською. Це дає підстави для оптимізму і не свідчить про те, що міжнародні документи не мають сенсу.
Проведення виборів – це справа білорусів. Сподіватися на те, що хтось прийде з міжнародних структур і вирішить проблеми, можна дуже довго. Але потрібно використовувати інструменти та механізми, які існують у міжнародних організаціях.
«Я приєднався до команди, чиї цінності та бачення майбутнього Білорусі відповідають моїм власним»
– Як ви долучилися до команди Тихановської?
Під час зустрічей у Парламентській асамблеї ОБСЄ відбулись контакти між нинішньою владою Білорусі та лідеркою демократичної Білорусі Світланою Тихановською
– Я ніколи не був публічною особою в Білорусі, бо я не займався в ОБСЄ питаннями Білорусі. У мене не було потреби заявляти, що я такий собі білорус, який займається виборами і щось у них розуміє. Але багато хто знав, що в БДІПЛ ОБСЄ протягом останніх 4-5 років виборчий відділ очолює Олександр Шлик, який є громадянином Білорусі. В ОБСЄ діє правило, згідно з яким ви можете працювати там лише певний період свого життя. Мій мандат, мій час там закінчився, і я пішов із цієї посади. Двосторонній рух привів до того, що я долучився до команди, чиї цінності, бачення майбутнього Білорусі відповідають моїм.
Я маю доволі велику автономію в команді, і ми не хочемо будувати таку модель відносин між шефами та відповідальними за вибори, яку ми спостерігаємо протягом останніх років у Білорусі. У мене є автономія, я розумію, що мене добре чують і добре слухають. У мене є й команда експертів, хтось із них може стати публічними діячами, хтось – ні. Достатньо і крім мене людей, які займаються виборами. Я щойно почав працювати – і вже маю багато пропозицій та інтересів.
