Що таке совість
На прощанні з відомим російським правозахисником, одним із соратників академіка Андрія Сахарова Сергієм Ковальовим не було представників російської влади. Хоча прощалися не просто із людиною, яку називали совістю правозахисного руху. Прощалися з тим, хто займав в сучасній Росії державні посади, був першим уповноваженим з прав людини і депутатом парламенту.
Однак дивуватися відсутності на прощанні представників російських офіційних структур у Сахаровському центрі не доводиться. Російська – а перед цим радянська держбезпека – ненавиділа Сергія Ковальова завжди. І тоді, коли він був відомим дисидентом і говорив правду про порушення прав людини в Радянському Союзі. І тоді, коли він став депутатом і омбудсменом. На компроміси зі своєю совістю Ковальов не йшов. А це саме те, чого очікують від «клієнтів» співробітники спецслужб.
Відносини Ковальова з російською владою погіршилися ще за часів Бориса Єльцина, коли він засудив війну у Чечні. Тоді правозахисника, ім’ям якого вирішили прикрити сповзання російської влади до авторитаризму і етнічних чисток, вирішили звинуватити мало не у зраді. Хоча Ковальов жорстко критикував і владу Росії, і керівництво Ічкерії – після того, як захоплення заручників перетворилися на систему. З Ковальовим не погоджувалися ані президент Росії Борис Єльцин, ані президент Чечні Аслан Масхадов – але, зрозуміло, в пам’яті його співвітчизників залишилася тільки критика російських керівників.
Засудив окупацію Криму і війну на Донбасі
Час показав, наскільки мав рацію Ковальов, коли побоювався, що чеченські війни позбавлять Росію шансу на побудову демократичної держави і перетворять країну на вотчину силовиків. Але саме це розуміння і зробило його ворогом російського керівництва ще тоді, коли у Москві імітували демократичні процеси і спілкувалися з правозахисниками. При цьому у своєму засудженні війни і агресії Ковальов завжди був послідовний. Він засудив дії Кремля під час нападу на Грузію у серпні 2008 року. І засудив окупацію Криму і війну на Донбасі.
«Кримська авантюра Росії відрізняється нахабством» – Ковальов
У листопаді 2016 року на другому Кримському форумі у Львові він сказав: «Росія – це загроза всьому світу. Анексія Криму свідомо була вирішена двома простими міркуваннями, які неможливо приховати – а чому не взяти те, що силою можна відібрати. А ще цей крок має на меті – не пустити Україну до Європи. Кримська авантюра Росії відрізняється нахабством, масштабністю, несподіваністю. Але це не нова для Росії стратегія, вона починається із 1917 року і кінця, і краю їй не видно».
Нам варто пам’ятати про цю порядну людину, яка, до речі, народилася в Україні
Така оцінка політичних дій Кремля в сучасній Росії – майже злочин. І, зрозуміло, офіційна пропаганда постаралася перетворити людину, якою Росія повинна була б пишатися, на маргінала і «внутрішнього ворога». Так що представників російської влади не випадково на прощанні із Ковальовим у Сахаровському центрі не було. І вулиці Ковальова у Москві не буде – принаймні, до краху путінського режиму.
А нам варто було б пам’ятати про цю світлу й порядну людину, яка, до речі, народилася в Україні, в сучасній Сумській області. Адже сам факт невтомної і невдячної роботи Сергія Ковальова для своєї країни дозволяє хоча б сподіватися, що у майбутньому його співвітчизники згадають, що таке совість і порядність у політиці.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
