Київ. Поділ. Поштова площа. Тут за доби Київської Русі пролягав літописний шлях «з варяг у греки», імовірно, тут хрестили киян у 988 році, припускають науковці. Це сакральне місце, священне для усіх українців, додають богослови і священники. Археологічні знахідки, віднайдені на площі, гідні того, аби отримати статус пам’ятки національного значення, додають урядовці та громадські активісти. Ба більше – вони просять владу розірвати договір з інвестором, який має намір побудувати на Поштовій площі торговельно-розважальний центр, і створити тут музей. Яке значення для Києва та України відіграє сама Поштова площа та її археологічні знахідки, 5 вересня у Києві обговорювали учасники міжнародної конференції «Поштова площа у Києві: історичний та культурний вимір».
Команда Радіо Свобода зупиняється у так званому «мистецькому просторі» Поштової площі – це стіни довкола будівельного майданчика, розписані митцями на підтримку киян, котрі виступили проти побудови ТРЦ на площі та під нею.
Ідемо через будмайданчик до глибокої ями: сходи – вузенька доріжка, ще сходи і доріжка – чергові сходи, і нарешті ми у ямі, а попереду вхід до місця розташування київських старожитностей.
У великому залі проходимо повз залишки паркану, який науковці датують 11 сторіччям, минаємо залишки середньовічного оборонного муру і потрапляємо на стародавню київську вулицю.
Як розповіли Радіо Свобода мистецтвознавець, представник України в міжнародній пам’ятко-охоронній організації ІКОМОС Ольга Рутковська та активіст громадської ініціативи «Музей на Поштовій» Віталій Білецький, більша частина вулиці ще не досліджена, чимало досліджень і нових знахідок попереду – якщо Поштова площа з її археологічним «підземеллям» та знахідками отримає державний статус.
До того ж, за словами Рутковської, «враховуючи погодні умови й техногенні фактори, вчені прикрили більшу частину знайдених дерев’яних споруд, які потребують консервації для подальшого збереження та експонування».
Місце Поштової площі в історії України неоцінена дотепер – учасники конференції
Науковці, які досліджують Поштову площу, упевнені: її місце в історії України дотепер не оцінене належним чином. Так, керівник Центру археології Києва Інституту археології НАН України, учасник конференції «Поштова площа у Києві: історичний та культурний вимір» Михайло Сагайдак каже: у цьому місці хрестили киян. На його думку, зроблені на Подолі у різний час археологічні знахідки підтверджують це, як і те, що історія міста Києва починалася з Подолу.
Предстоятель УПЦ (Київського патріархату) владика Філарет у виступі на конференції зауважив: збереження археологічного шару й знахідок на Поштовій площі – справа державної ваги у період, коли Росія веде боротьбу проти України, намагаючись знищити її історію, мову, державу.
«Історія, яку створила Росія під імперією, розпадається. Ми маємо свою незалежну державу, яка вимагає, щоб ми знали свою правдиву історію – не ту, котру нам нав’язали, а ту, котра була», – наголосив очільник УПЦ КП.
Бюрократичний «рух» на Поштовій площі
Наразі ж, археологічний шар під Поштовою площею, як і знахідки, розкопані там археологами, опинились у центрі конфлікту, який виник у результаті переплетіння інтересів держави, міста, приватного бізнесу, науки і громади. Інвестор вирішив збудувати на Поштовій площі ТРЦ; археологи, досліджуючи місце розташування майбутнього центру, зробили унікальні знахідки, які вважають за необхідне законсервувати і зберегти; кияни виступили проти чергового ТРЦ і висловились за створення на Поштовій площі археологічного музею. Громада зібрала необхідну кількість підписів під петицією про порятунок археологічних знахідок на Поштовій площі.
Під тиском громадськості, Київрада ухвалила рішення, яке дозволить зберегти знайдені артефакти і продовжити археологічні розкопки, а міський голова Києва Віталій Кличко, коментуючи це рішення, заявив, що воно передбачає створення на Поштовій площі музею.
У свою чергу, Верховна Рада ухвалила постанову про збереження історико-культурної спадщини, створення національного музею на цьому місці.
Міністерство культури України минулого місяця розпочало процедури, необхідні для надання статусу пам’ятки національного значення знахідкам на Поштовій площі.
Тим часом, додає Ольга Рутковська, науковці і громадські активісти на волонтерських засадах проводять екскурсії для охочих побачити археологічні об’єкти на Поштовій площі. Фактично, площа уже «працює» як музей, котрий може стати основою майбутнього «сучасного, якісного музею про історію України у широкому сенсі», якого потребують українці.
