Результати повторного голосування на виборах президента України за кордоном знову засвідчили, що більшість українських виборців на Заході були готові підтримати курс Петра Порошенка і не готові були довірити найвищу посаду Володимиру Зеленському.
Дані Центральної виборчої комісії підтвердили тенденцію попереднього туру: у більшості пострадянських країн та у східній Європі українці віддали перевагу новачку в політиці, а в Західній Європі та Північній Америці підтримували чинного президента.
Петро Порошенко отримав: у США – 73.76%, в Канаді – 71.20%, у Великій Британії – 69.83%, у Франції – 66.58%, в Німеччині – 55.15%, в Іспанії – 56.01%, в Португалії – 57.97%, в Італії – 62.14%
Володимир Зеленський здобув: у Білорусі – 68.48%, у Молдові – 71.31%, в Естонії – 72.29%, в Грузії – 50.38%, в Польщі – 50.65%, в Чехії – 59.02%.
А от на Кубі рішучу перемогу здобув Зеленський; там за нього проголосувало 84.88%.
Загалом у межах закордонного виборчого округу переміг Петро Порошенко, зібравши 54,73%.
Чому?
Серед причин відмінності політичних уподобань українців за кордоном називають різну вагу економічних і політичних пріоритетів, а також перебування у різних інформаційних середовищах.
Александр Кларксон, викладач лондонського університету King's College, який досліджує вплив діаспор, вказує, що українські громади хоч і неоднорідні, але створюють власні інформаційні простори, які є досить різними у Північній Америці та у Європі.
«Українці, наприклад, в Канаді, що характерно і для інших діаспор, надмірно ідеалізують окремих державних лідерів, ототожнюючи їх з ідеєю державності», – каже Кларксон.
На думку дослідника, українці, які живуть за кордоном, більше звертають увагу на місце України у світі і на баланс міжнародних відносин.
«Українська діаспора у Європі знає, що таке ЄС, розуміє цінність європейської інтеграції. Вони розуміють, чому такий лідер, як Порошенко, може бути проблематичним, навіть попри те, що має певні переваги. Але вони також розуміють, чому така постать, як Коломойський, і його відносини із Зеленським можуть бути проблемою», – говорить Александр Кларксон і наголошує, що особливо добре це розуміють українці у Великій Британії, яка проходить через процес «Брекзиту».
Александр Кларксон вважає, що висвітлення української виборчої кампанії у західних ЗМІ під час цієї президентської кампанії показало вищий рівень.
На його думку, покращення сягає 2014 року, коли багато західних журналістів були вимушені, принаймні тимчасово, переміститися з Москви до Києва для висвітлення протестів на Майдані.
«Ми бачимо величезне покращення у розумінні України західними журналістами, порівняно з тим, що було, наприклад, 10 років тому», – каже Кларксон.
«Громади українців у таких країнах, як Польща, більшою мірою складаються з нової хвилі трудової міграції. У тій хвилі чимало людей, яких підштовхнула війна на сході України. На українців у західних країнах менше впливають побутові економічні чинники, і тому вони дивляться на вибори президента як на ширше питання державотворчого рівня», – вважає Орися Луцевич, співробітниця британського аналітичного центру Королівського інституту Сhatham House у Лондоні.
Хоча інтернет чи супутникове телебачення дають можливість у тихоокеанській Каліфорнії отримувати інформацію про події в Києві з такою ж швидкістю, що й у Білорусі чи в самій Україні, різниця інформаційних середовищ є значною, кажуть співрозмовники «Голосу Америки».
Луцевич зауважує, що західні ЗМІ активно висвітлювали виборчий процес в Україні, зосереджуючись насамперед на нетиповості кандидата Володимира Зеленського і відсутності у нього політичного досвіду.
«Поінформованість виборців (в Україні та в інших країнах) була, можливо, однаковою, але атмосфера в інформаційному полі була іншою», – говорить Орися Луцевич.
На її думку, українці на Заході були під меншим впливом негативного наративу, що був спрямований проти Порошенка на багатьох внутрішніх українських телеканалах.
Низька активність
Огляд результатів українських виборів за кордоном знову нагадує, що лише дуже мала частина людей, які вважають себе українцями, беруть участь у виборчих процесах.
Світовий конгрес українців вважає, що репрезентує близько 20 мільйонів людей у різних країнах, які походженням пов'язані з Україною.
Голосувати мають право лише громадяни України, яких, за приблизними оцінками, у різних країнах може нараховуватися близько 6 мільйонів.
Українська виборча комісія створила у межах закордонного виборчого округу 101 виборчу дільницю, для якої на голосування 21 квітня надіслали приблизно 437 тисяч бюлетенів.
Але на цих президентських виборах своїм правом голосу за кордоном скористалися скористалися менше ніж 60 тисяч українців.
