Як адміністрації майбутнього президента України Володимира Зеленського правильно будувати відносини із західними колегами, як саме Україні протистояти російській гібридній війні і як у цьому можуть допомогти США – про це в інтерв’ю «Голосові Америки» розповів професор Національного оборонного університету у США доктор Спенсер Мередіт-третій, експерт із спецоперацій у гібридній війні.
– Його (Зеленського) головний обов’язок як голови держави, наскільки я розумію українську Конституцію, – це захищати народ України. Тож коли на території держави активний військовий конфлікт, коли частина території незаконно анексована, з мого досвіду роботи із вирішенням конфліктів, спочатку краще вичікувати, ніж іти на контакт. Я не говорю від імені американського уряду, це моя позиція як науковця. Але, якби я радив політикові в такій ситуації, я б радив почекати, аніж робити перший крок, бо це свідчило б про певну гнучкість. А зараз в України небагато можливостей виявити гнучкість. Тому що на кону – її виживання. З погляду стратегічного комунікування, якби я був радником новообраного президента, я б порадив перш за все запевнити людей, що він представляє весь народ, країну, суспільство. Лише після того можна зайняти позицію оборонної сили чи вступати в контакт із супротивником.
– Які, на вашу думку, вразливі сторони у російської стратегії?
– Росія – це не звичайна країна. На мою думку, це – мафіозна країна. Але також – це імперія, яка хоче збільшуватись. Це у ДНК Росії. Уявіть це як шахівницю. На мою думку, Путін розмістив в Україні свою королеву. Але у нього ще є тури, коні, слони та пішаки. Частина з них приходить час від часу захищати королеву, все це пов’язано. Тож те, що ми бачимо в Україні, ми бачимо і в інших місцях. І, найімовірніше, те, що ми бачимо в Україні, ми побачимо й у США. Звісно, у Західній Європі і в Америці буде інший підхід. Ми бачимо активні заходи політичної боротьби, які шукають вразливі сторони й можливість їх використати. І демократії властива вразлива сторона – це те, що у суспільстві існують різні думки. Тож вони хочуть через соцмедіа зіштовхнути одну групу людей із певною позицією з іншими.
Наскільки я розумію, найбільший страх Росії – це не напад із боку НАТО. НАТО – реактивна сила, альянс відповідає на агресію. Він може розширюватись, але не прагне завойовувати. У Кремлі, думаю, це розуміють. Там найбільше бояться того, що НАТО покаже величезні слабкі сторони Росії. Одна з них – це демографічна бомба уповільненої дії. За прогнозами, до 2050 року там залишиться третина нації. Також є економічні проблеми, залежність від продажу енергоносіїв. Говорячи про ці слабкості, США можуть дуже допомогти Україні в її стратегічній комунікації.
– А які переваги має Україна?
– Існують численні переваги. Життя в Україні здебільшого краще, ніж у Росії. Життя поза межами Донбасу краще, ніж на Донбасі. І в Криму, як свідчать звіти, життя не такий рай, як каже Путін. Україна може це запропонувати. Саме тут повинні співпрацювати уряд, приватні компанії і громадянські активісти, щоб створити одну широку платформу.
Дуже важливо робити наголос на гарних речах, які є в України. Існує величезний нереалізований потенціал – високоосвічені люди, дуже суспільство, мотивоване побудувати власне незалежне демократичне майбутнє – в енергетиці чи промисловості. Останні дані свідчать про справжнє економічне зростання у певних галузях.
– Що, на вашу думку, має робити американська сторона?
– Частина того, чим ми є як суспільство, полягає у допомозі молодим націям у розбудові демократії. Я б радив заохочувати міжнародні інвестиції в певні індустрії, де українці вже показали силу. Існує величезний капітал із погляду високоосвічених людей і сильного підприємницького духу. Україна доводить правдивість приказки: потреба – мати винахідливості. Тож США, думаю, повинні спонукати прямі інвестиції на місцевому рівні – для малого й середнього бізнесу. Крім того – спільні проекти із партнерами в ЄС і НАТО.
Дивіться також: Як новій адміністрації українського президента будувати відносини з Заходом? Ексклюзивне інтерв’ю з експертом. Відео