ЛЬВІВ – У Львові відкрили Регіональний центр Західного регіону Координаційного штабу з питань поводження із військовополоненими. Сюди можуть звертатись родичі військовослужбовців, які перебувають у російському полоні або ж зниклі безвісти. Цей регіональний центр охоплює шість областей – Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Закарпатську, Рівненську та Волинську.
Чоловік Вікторії Поліщук – Сергій –перебував у російському полоні з 21 червня до 31 грудня минулого року в Луганській області. Жінка у цей час була в Польщі. Не мала інформації про місце утримання чоловіка.
Постійно була на зв’язку з мобільними групамиВікторія Поліщук
«Коли дізналась, що таке трапилося, одразу повернулась додому у Київську область, зверталась у всі структури. Як тільки відкрився Координаційний центр у Києві, то звернулась одразу ж по допомогу. Постійно була на зв’язку з мобільними групами. Коли не знаєш, що робити, де твій чоловік, чи він точно у полоні, не маєш доказів, то дуже і дуже важко. Чоловік повернувся з полону разом із братом-близнюком в останній день грудня», – каже Вікторія Поліщук.
У Львові відкрили четвертий регіональний центр. Такі вже працюють у Вінниці, Миколаєві, Харкові, центральний офіс – у Києві. У регіональному центрі у Львові працюють юристи, психологи, представники СБУ, прокуратури, поліції, військкоматів і Сил оборони. Вони мають консультувати і підтримати родини, інформувати про повернення з полону. Тепер центр у Львові має доступ до військових частин і бази даних.
Представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов зазначив, що від початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України під час обмінів полоненими додому повернули близько 2 тисяч військовослужбовців і цивільних осіб.
Україна, не чекаючи на посередників, робить цю роботуАндрій Юсов
«Це надзвичайно складний процес, тому що Україна, фактично, працює сам-на-сам. Держава-агресор не допускає до роботи міжнародні інституції. Україна, не чекаючи на посередників, робить цю роботу. Підготовка до наступних обмінів триває. Результати будуть і очікуємо на добрі новини для українських військовополонених для їхніх родин. Регіональні центри, які створені, відіграють важливу роль, бо родинам потрібно надати супровід, скоординувати роботу різних державних інституцій», – говорить Андрій Юсов.
Рідні військовополонених чи тих, кого вважають безвісти зниклими, можуть звернутись телефоном чи прийти особисто в центр, поспілкуватись із представниками силових структур. Під час обмінів полоненими постійно виявляють українців, яких вважали безвісти зниклими, зауважив Андрій Юсов.
Власне у такому стані очікування і пошуку три місяці живе Софія Печінкова з Львівської області. До сьогодні жінка не знає, де саме перебуває її син, чи він живий, чи він у полоні ворога. 29-річний Микола отримав повістку 4 березня минулого року і був мобілізований.
Нічого невідомо, шукаємо, звернулись у всі службиСофія Печінкова
«Поки що три місяці ніяких новин. Говорила з сином у листопаді, тоді він був на бойових позиціях. Постійно дзвонив додому. Десь його перекинули під кордон на Яковлівку. Одного дня з військкомату повідомили, що син без вісти пропав. Місце знаходження його ніхто не знає. Я спершу нікуди не зверталась, бо мені у військкоматі сказали, що самі зателефонують, якщо будуть якісь новини. Донька здавала ДНК, написали в пошукову службу. Нічого невідомо, шукаємо, звернулись у всі служби», – розповіла Радіо Свобода Софія Печінкова.
Представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими просять рідних військовослужбовців не звертатись до ворожих ресурсів, пропагандистських, до російських ІПСО-проєктів (інформаційно-психологічна операція).
Просимо звертатись лише до державних структур, які входять у Координаційний центрЮсов
«Будь-яка інформація, надана ворогові, може бути використана, як проти полонених, так і проти родин. Тому просимо звертатись лише до державних структур, які входять у Координаційний центр», – говорить Андрій Юсов.
За його словами, є випадки, коли родичі військовополонених, безвісти зниклих стають жертвами шахраїв, які обіцяють їм повернути рідну людину, але вимагають за це відповідну грошову винагороду. Також представники російських спецслужб можуть скористатись горем родин українських військовослужбовців. І такі випадки Координаційний штаб фіксує.
Надія Баєш із Черкащини, дружина військовослужбовця Руслана Баєша, розповіла Радіо Свобода, що в лютому цього року пропав зв'язок з чоловіком. Жінка почала пошуки і подали оголошення зі своїми даними у соціальних мережах.
Коли я попросила запитати в чоловіка ім’я його мами, шахраї відключили телефонНадія Баєш
«Ми розмістили інформацію і 25 лютого до мене подзвонила жінка, яка представилась волонтеркою Світланою. Спершу вона сказала, що їде на Донеччину до хлопців, що може щось передати, ми перерахували 1000 гривень, як допомогу бійцям на їжу і сигарети. Я перед цією розмовою була у військкоматі і мені сказали, що чоловік у Бахмуті. Хоч до того знала, що був у Харківській області. Тому я повірила їй. Потім вона ще і ще дзвонила, але дуже переконливо, то не доїхали, то повідомила, що мій чоловік поранений і може його перевезти з окупованої частини. Тоді сказала, що лікареві потрібно 10 тисяч гривень і ми перерахували їй. Загалом ми перерахували 14 тисяч гривень. Але коли я попросила в неї запитати в чоловіка ім’я його мами, шахраї відключили телефон», – каже Надія Баєш.
Як з’ясувалось, Руслан Баєш загинув ще 15 лютого. Надія Баєш застерігає українців не довіряти телефонним дзвінкам, якби сім’я важко не переживала ситуацію зі зникненням рідної людини. Представники Координаційного штабу просять родини військовослужбовців, які перебувають у полоні чи вважаються безвісти зниклими, дізнаватись інформацію про військовослужбовця у керівника його військового підрозділу, побратимів, в державних структурах.
