Якщо ви хочете звільнити Донбас і Крим, готуйтеся до великих втрат – Густав Грессель
Росія перекидає велику кількість військ на нині окуповану частину півдня України, аби мати змогу відбивати наступ ЗСУ, а можливо, і почати власний наступ. Чи дійсно Росія має потенціал для наступу на півдні, чи може у цьому регіоні Україна розпочати масований контрнаступ та як саме ЗСУ можуть деокупувати Крим та Донбас? Про це ексклюзивно говоримо з колишнім аналітиком Міністерства оборони Австрії, а нині – експертом з безпеки «Європейської ради міжнародних відносин» Густавом Гресселем.
ЗСУ зайняли «стратегічну висоту». Репортаж зі звільненого села Іванівка
Знімальна група проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії – перші журналісти, які побували у звільненому селі Іванівка Херсонської області. Тут на кілька кілометрів були укріпрайони російської армії, противник довго утримував цей населений пункт, бо це так звана «стратегічна висота». І тому для ЗСУ також було важливо взяти під свій контроль Іванівку. За словами українських військових, в Іванівці стояли до двох рот зі складу повітряно-десантних військ РФ з міста Улан-Уде. Запеклі бої за ці позиції тривали близько двох місяців.
У селі немає жодного цивільного жителя, лише військові. На дорогах багато мертвих тварин, розбитих автомобілів та спаленої військової техніки. Авто місцевих жителів російські солдати використовували як дахи для своїх бліндажів. Також на колишніх російських позиціях багато речей, за словами українських військових, викрадених з будинків місцевих.
Мінометник, військовий з позивним «Тринадцятий» розказав, що у цих боях загинули кількасот російських військових. Але з дрону він бачив, що з поля бою машина забрала лише 10-15 тіл. Кількість загиблих російських військових у боях за Іванівку невідома. Редакція не може перевірити цю інформацію за умов ведення бойових дій. Російське Міноборони не розголошує інформацію про військові втрати у війні проти України.
Херсонська область була окупована в перші дні широкомасштабної війни Росії проти України (Москва називає її «спецоперацією»). Проте останнім часом українські сили звільнили кілька десятків населених пунктів Херсонщини.
Про все це дивіться у програмі проєкту Радіо Свобода «Крим.Реалії».
Далі коротко про те, що могли пропустити:
- Guardian інформує про новий випадок знущання над українськими військовополоненими на Донбасі
- Критика звіту Amnesty International не вщухає. Його використали ЗМІ Росії
- Ердоган підтвердив, що Туреччина за частину російського газу платитиме в рублях
- Російські окупанти почали перевозити військову техніку біля Херсону окремою переправою
- Російські військові, які відмовилися воювати, звернулися до Слідчого комітету РФ
- «Антирекорд за всі роки незалежності». У Кабміні дали прогноз на врожай зернових цього року
- ЄС засуджує воєнні дії Росії біля Запорізької АЕС – Боррель
- Другий караван суден із зерном вийшов з українських портів
- Україна, Захід і Росія. Турбіна для Кремля – лише «привід для знущання»
- На війні в Україні загинули щонайменше 10 російських генералів – британська розвідка
В Україні ліквідували «мільйонну ботоферму»: що це за боти і до чого тут Порошенко?
2 серпня Служба безпеки, Національна поліція та Офіс генпрокурора заявили про викриття «мільйонної ботоферми», яка діяла «на підрив державної безпеки України» і робила це «на замовлення однієї з політсил».
Що це за боти і чому їх пов’язують з партією експрезидента Петра Порошенка?
«Коли руки опускалися, починали бити» – волонтер із Маріуполя про полон в Оленівській колонії
Маріуполець Костянтин Величко з початку повномасштабної війни виїхав до Запоріжжя, де він вирішив, що буде евакуйовувати людей, які залишилися в рідному місті. Під час однієї з таких поїздок окупанти затримали волонтера, у полоні він провів понад 100 днів. Про умови утримання полонених, тортури та звільнення Костянтин Величко розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
Бій за Бахмут: українські танки і артилерія накривають російські сили
Російські війська продовжують спроби штурмувати Бахмут та Соледар Донецької області. Із коротким інтервалом по місту прилітають снаряди різних калібрів. Здебільшого російські сили намагаються атакувати із флангів. На допомогу піхоті ЗСУ підключаються українські танкісти та артилеристи, які вражають цілі та таким чином стримують тиск з боку російської армії. Як українські танкісти воюють на передовій та чим допомагають артилеристи окремого гірсько-штурмового підрозділу дивіться у відео:
Зазняти обстріл і допомогти Україні: як цивільні можуть фіксувати воєнні злочини?
Зазвичай першими на місці обстрілів, коли йдеться про цивільну інфраструктуру, опиняються звичайні люди. Потім прибувають рятувальники, медики та поліцейські, які фіксують докази воєнних злочинів РФ. Але саме цивільні мають можливість, до прикладу, сфотографувати момент влучання ракети чи можуть знайти її уламки, що потім допоможуть слідству. Та як саме фіксувати докази злочинів так, щоб потім вони мали юридичну вагу в судах, і водночас як не нашкодити слідству – кореспондентка Радіо Свобода зібрала рекомендації правоохоронців:
Публікації, які можуть вас зацікавити:
- «Воїни, вийдіть»: що не так із заявою Amnesty International?
- ЧФ Росії заборонив компанії, через яку судять Медведчука, бурити свердловини на анексованому українському родовищі
- Вогонь вдень і вночі: військовослужбовці на Донбасі проводять тренування
- «Хід війни змінюється на користь України». Далі наступ на Херсон чи Донецьк?
- Пенсіонер проти колони військ РФ: як 64-річний тероборонець з гранатометом бився з окупантами
- Від «Боїнга» до Оленівки. Як Росія заперечує результати розслідувань злочинів в Україні
- Штрафи за танки та «душевні переживання»: антивоєнні протести липня в окупованому Криму
- Сестра полоненого: ООН і Червоний Хрест «нічого не роблять» для полонених «азовців»
- «Справжній господар» та «людина-легенда»: яким запам’ятається вбитий російською ракетою бізнесмен Вадатурський
- Як живе окупований Донбас: мобілізація, спрага та «де зарядити телефон?»
- «Ситуація змінюється кожну годину». Чи підуть війська РФ у контрнаступ на півдні України?
Справа фрілансера Крим.Реалії. Зізнання підписав під тортурами
Шість років за «вибухівку» в машині. 16 лютого 2022 року підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд окупованого Криму засудив фрілансера проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Владислава Єсипенко до шести років позбавлення волі.
Владислава Єсипенка російські силовики затримали 10 березня 2021 року в Криму. Під час огляду його машини російські силовики начебто виявили гранату. Владислав заявив, що після затримання його жорстоко катували струмом та били, змушуючи написати зізнання у співпраці з українськими спецслужбами. Майже місяць до нього не пускали незалежного адвоката. Єсипенка звинуватили у незаконному придбанні, виготовленні, зберіганні та перевезенні зброї, її основних частин та боєприпасів. Розповідаючи про тортури на одному із засідань суду, Владислав Єсипенко сказав, що «був готовий сказати, що вбив Кеннеді тільки для того, щоб припинили це робити».
Фотохроніка Великої війни очима кореспондента Радіо Свобода
100 фото очима кореспондента Радіо Свобода з 24 лютого до кінця червня із найгарячіших точок оборони України від повномасштабного вторгнення російської армії. Харків, Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка, Баришівка, Чернігівщина, Луганщина, Донеччина та Харківщина. Це мала частина того, що побачив світ про війну в Україні очима кореспондентів. Разом з тим війна триває, як і робота кореспондентів у бойових діях. У відео продемонстровані фотографії, які супроводжують звуками, які відбувалися в той момент.
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щонеділі. Підписатись на розсилку можна тут.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
