Протягом багатьох десятиліть Крим – спочатку радянський, пізніше український, а потім окупований Росією – використовував воду з Дніпра, що йшла Північно-Кримським каналом. Однак вода для анексованого Криму часто була об'єктом прокляття та негідних заяв російських політиків.
Спочатку воду з українського Дніпра хвалили у віршах і піснях. Наприклад, у 2013 році, коли каналу було 50 років, поетеса Галина Яковлєва писала (подаємо мовою оригіналу):
«Крым – это орден на нашей планете,
Радостной жизни – начало начал.
Орден украсил лазурною лентой
Северо-Крымский канал.
Солнце палило нещадно и жарко,
Крым от безводья в жару изнывал.
Крыму вручен долгожданным подарком
Северо-Крымский канал.
Тысячи рук приложили усилья,
Каждый строитель достоин похвал.
Стал не мечтою – счастливою былью
Северо-Крымский канал.
Мы не забыли горячие будни
И сберегли чувств высоких накал.
Мы оставляем на счастье вам, люди,
Северо-Крымский канал».
Однак уже після 2014 року вода Дніпра для окупованого Криму стала об'єктом прокляття.
Нам не потрібна їхня вода, тому що вона абсолютно брудна, необробленаВолодимир Константинов
Спікер парламенту Криму Володимир Константинов особисто розпускав чутки, що нею можна отруїтися. Так, у березні 2020 року він заявив, що «кримчани не споживатимуть воду з України, навіть якщо влада Києва вирішить відновити її подання. Крим боїться, що вода буде отруєна...» «Нам не потрібна їхня вода, тому що вона абсолютно брудна, необроблена. Вони давно не дотримуються жодних норм. Ми категорично проти такої води, ми не візьмемо її собі», – говорив Константинов.
«Поки люди, які сповідують нацизм як основну ідеологію, перебувають при владі в Україні, кримчани не торкнуться цієї води. Це, чесно кажучи, для нас надзвичайно небезпечно. Ми їм взагалі не довіряємо. Скільки вони зробили нам неприємних речей, ми зазнали колосальних втрат, ми впевнені, ми не виключаємо, що вони можуть отруїти нас якимись хімічними речовинами та чимось іншим», – сформулював Константинов свою позицію, незважаючи на фантастичні припущення щодо «нацистів при владі».
Але, витративши багато грошей і не отримавши «власну» воду на півострові (навіть з-під дна Азовського моря!), кримські чиновники були раді, що в 2022 році вода Дніпра пішла в окупований Крим. Сам спікер не вважав ганебним «торкнутися», і почав особисто планувати, як освоїти «трофейну» воду і скільки рису кримчани можуть вирощувати на ній.
Але і це було не так просто. Навколо української води в Криму почалися нові інформаційні «танці». За даними Служби новин Forpost, напередодні Водохреща річка Мелек-Чесме в Керчі раптом вкрилася білою плівкою та дивними кольоровими розводами. 18 січня ділянка річки від головної вулиці Кірова до міського автовокзалу була повністю вкрита білуватою плівкою з різнокольоровими плямами. Підійшовши майже до самого вокзалу, речовина вже щільно вкривала річку від берега до берега.
В експертизі води з річки взяли участь фахівці міністерства екології Криму, адміністрації Керчі, прокуратури Керчі та інші організації. «За попередніми даними, за словами представника Азово-Чорноморського офісу, ідентифіковані нафтопродукти потрапили в кримську річку з Краснодарського краю, завдяки надзвичайному розливу нафтових продуктів у районі станиці Тамань, що стався в середині грудня 2022 року», – було сказано у відповіді міністерства екології Криму.
Цей факт підтверджує взаємозв'язок і взаємозалежність різних регіонів землі: нафта виливалася на територію Краснодарського краю, але просочилася по порожнинах землі й заразила річку в Керчі. «Щастя», що нафта виявилася російською, просочилася з російської території, інакше російські ж пропагандисти з цього приводу розпочали б всесвітній скандал.
Безпека використання води з Північного-Кримського каналу в сільському господарстві не доведенаІнститут біології південних морів
Але тут, замість пропагандистів, виступили вчені колишнього українського ІнБПМу (Інститут біології Південних морів – ред.). Щоб відвернути увагу кримчан від події в Керчі, вони раптом заявили: «Безпека використання води з Північного-Кримського каналу в сільському господарстві не доведена». І це була чиста неправда, оскільки безпека використання води з Північно-Кримського каналу була доведена його 60-річним безпечним використанням як у сільському господарстві, так і в промисловості, і в побуті.
Але вчені з Інституту, який у 2014 році безсовісно перереєстрували з українського в російське законодавство, з цього приводу подали заявку на отримання гранту й отримали його з російського наукового фонду.
За словами очільника кафедри ядерної та хімічної біології, кандидата біологічних наук Наталії Мірзоєвої, рентгенологічний, хімічний та екологічний моніторинг Північно-Кримського каналу та прилеглих сільськогосподарських земель проводився лише в 1986 та 1992–1995 роках. З 1995 до 2014 рік дослідження не проводили через відсутність фінансування, а після 2014 року і до сьогодні – через перекриття води з боку України, пояснила вона.
На руїнах Північно-Кримського каналу (фотогалерея)
Для отримання враження про систематичність майбутнього дослідження до його об'єктів долучили не тільки СКК, а й наземні екосистеми, що прилягають до Північно-Кримського каналу, які, на думку вчених, будуть вивчені вперше. Для виконання цієї роботи інститут, за її словами, має всі необхідні теоретичні знання та пристрої, матеріальну базу, а також практичний досвід.
На стан якості вод Дніпра зараз можуть впливати потрапляння різних забруднюючих речовин ядерної та неядерної природиНаталія Мірзоєва
Повідомляється, що вчені Інституту біології південних морів розроблять рекомендації для безпечного використання води, що надходить на півострів руслом Північно-Кримського каналу з Дніпра. Вчені, як вони кажуть, хочуть з'ясувати і те, як на якості дніпровської води позначилася аварія на Чорнобильській атомній електростанції (чи не пізно після 1986 року? – ред.). За їхніми твердженнями, загрозу, нібито, ще й зараз можуть становити довгоживучі штучні радіонукліди цезію-137 і стронцію-90, а також мікроелементи, важкі метали та вуглеводні.
«Слід також брати до уваги, що на стан якості вод Дніпра зараз можуть впливати потрапляння різних забруднюючих речовин ядерної та неядерної природи, які «збираються» з усієї площі водозбірного басейну річки», – цитує пресслужба інституту керівника відділу радіаційної та хімічної біології ІнБПМ Наталію Мірзоєву. 2022 року в рамках підготовки до проєкту вчені вже провели шість сухопутних експедицій для відбору проб у Північно-Кримському каналі та на прилеглих до нього поливних землях.
Як бачимо, севастопольські вчені своїм новим проєктом намагаються вирішити кілька питань. Перший – це відвернути увагу кримчан від керченського інциденту із забрудненням річки російською нафтою. Що вони і зробили.
Але є друге завдання. Вчені не можуть не розуміти, що критичних шкідливих домішок, у тому числі радіоактивних елементів, у воді Північно-Кримського каналу немає, оскільки дніпровська вода на шляху до Криму очищується в Каховському водосховищі, і ніколи за 60 років ці домішки не досягали загрозливих концентрацій.
Насправді негласною метою вчених є вивчення впливу на воду СКК ведення Росією військових дій вздовж течії Дніпра та з обох його берегів, наприклад, у районі Херсону. Не дарма ж у листопаді 2022 року кримська влада затято спростовувала (тут і тут) інформацію про нібито отруєння води в СКК трупною отрутою. Тепер кримським чиновникам з якихось причин знадобилися «наукові докази» безпеки субстанції, про небезпеку та отруйність якої вони трубили вісім років.
Проте новина, поширена вченими, лягла на суперечливий ґрунт. По-перше, севастопольці та кримчани на форумах виливають прищеплену московською пропагандою українофобію. Наприклад, користувач з ніком «Вик Мар (ЮЖНОГОРСК)» пише: «Все, що тече, повзе і летить у Крим з півночі, напевно, становить небезпеку». Проте читач із ніком «love19596 (Севастополь)» зауважує: «І дадуть відповідь, що все гаразд однозначно», а читач «Andrey L (Севастополь)» додає: «… Але спочатку освоять гроші».
Костянтин Подоляк – журналіст
Оригінал – на сайті проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
