Доступність посилання

ТОП новини

Чи збільшиться американська підтримка Білорусі за президента Байдена?


Олександр Лукашенко (зліва) зустрівся з держсекретарем США Майком Помпео у Мінську в лютому
Олександр Лукашенко (зліва) зустрівся з держсекретарем США Майком Помпео у Мінську в лютому

Президент США Дональд Трамп мало згадував Білорусь із моменту, коли білоруські виборці, які вважають, що вибори президента їхньої країни були сфальсифіковані, розлючені вийшли на вулиці три місяці тому. Протести наразилися на жорстокість силовиків, підконтрольних Олександрові Лукашенку. Джо Байден назвав людину, яка при владі вже понад чверть століття, нелегітимним лідером, який «катує свій власний народ».

Що може означати президенство Байдена для Білорусі, де опозиція і значна частина 9,5-мільйонного населення країни досі протистоять Лукашенку, який тримається за владу за підтримки з Росії?

Білорусь охопили протести, бо, згідно з офіційними результатами голосування 9 серпня, Лукашенко здобув нищівну перемогу і шостий поспіль термін на посаді на виборах, які опоненти і Захід назвали сфальсифікованими. Натовпи демонстрантів, які вимагають його відставки, кілька разів перевищували чисельність у 100 тисяч людей, а опозиція прагнула підняти загальнонаціональний страйк.

Тисячі протестувальників були заарештовані, декого побили поліціянти й інші силовики на вулицях та в місцях тимчасового тримання, а багатьох лідерів опору змусили покинути країну або ув’язнили на кілька місяців.

Європейський союз, Сполучені Штати, інші країни відмовилися визнавати Лукашенка легітимним лідером і запровадили санкції проти білоруських посадовців за їхню участь в організації спірних виборів і жорстокому придушенні протестів.

Брюссель і Вашингтон також налагодили близькі стосунки із Світланою Тихановською, лідеркою опозиції, яку прихильники вважають справжньою переможницею серпневих виборів.

Але критики звинувачують Захід, і зокрема Сполучені Штати, у недостатніх зусиллях, щоб допомогти опонентам Лукашенка покарати авторитарного лідера.

Підхід США може істотно змінитися із приходом адміністрації Байдена. Впродовж кампанії колишній віцепрезидент пообіцяв спільно із європейськими союзниками «істотно розширити» санкції проти «поплічників Лукашенка», і додав, що Трамп поблажливо ставиться до «нелегітимного автократа».

«Байден міг би більш щиро підтримати демонстрантів і поглибити співпрацю з цього питання із європейськими союзниками», – каже в коментарі Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Кеннет Яловітц, посол США у Білорусі у 1990-х, а нині – співробітник Центру Вілсона у Вашингтоні.

На відміну від нинішньої адміністрації, і особливо самого Трампа, Байден мав чіткішу позицію щодо подій в Білорусі.

«Жоден лідер, який катує свій власний народ, не може претендувати на легітимність… Я продовжу підтримувати заклики Світлани Тихановської і народу Білорусі до мирної передачі влади, звільнення усіх політв’язнів і до вільних і чесних виборів, щоб білоруси нарешті могли користуватися демократичними правами, за які вони пожертвували так багато», – сказав Байден у заяві від 27 жовтня.

«Я розраховую, що ця заява добре пояснює, як президент Байден діятиме у питанні Білорусі», – каже Стівен Пайфер, колишній американський дипломат, який вів перемови в Мінську на початку двохтисячних, коли він був помічником заступника держсекретаря США.

Джо Байден виступає перед прихильниками після того, як медіа оголосили, що він переміг на виборах президента США, у Вілмінгтоні, штат Делавер (7 листопада 2020 року)
Джо Байден виступає перед прихильниками після того, як медіа оголосили, що він переміг на виборах президента США, у Вілмінгтоні, штат Делавер (7 листопада 2020 року)

Байден також пообіцяв, що його «адміністрація ніколи не ухилятиметься від відстоювання демократичних принципів і прав людини», і звинуватив Трампа у мовчанні щодо дій Лукашенка, якого Байден описав як «слабкого, нелегітимного автократа».

На політику щодо Білорусі впливатиме також зацікавленість Байдена захищати права людини за кордоном – те, про що Трамп не часто згадує.

Права людини

«Байден відновить глобальний фокус Сполучених Штатів на правах людини, який здебільшого був відсутній за Трампа», – каже Найджел Ґулд-Дейвіз, колишній посол Великої Британії у Білорусі і старший співробітник Міжнародного інституту стратегічних студій у Лондоні.

Аналітики кажуть, що координація з ЄС також може стати щільнішою найближчим часом.

І ЄС, і Сполучені Штати заборонили в’їзд та заморозили активи десятків білоруських посадовців, які брали участь у фальсифікаціях і придушенні опозиції.

Але це рішення ухвалили 2 жовтня, майже через два місяці після спірних виборів. А сам Лукашенко у перший «чорний список» Євросоюзу тоді не потрапив, очевидно, для того, щоб дати йому час продовжити діалог із його опонентами. Цю можливість він загалом проігнорував.

Адміністрація Трампа, як і європейські країни, почали контактувати з Тихановською, яка була змушена виїхати до Литви через сильний тиск держави невдовзі після голосування.

24 серпня заступник держсекретаря Стівен Біґан зустрівся із Тихановською у Вільнюсі і, здавалося, не хотів пообіцяти занадто багато від Вашингтона: він сказав, що хотів «почути, як мислить білоруський народ, і побачити, що він робить для того, щоб вибороти право на самовизначення».

«Сполучені Штати не будуть вирішувати, як розгортатимуться події у Білорусі», – додав він.

24 жовтня держсекретар США Майк Помпео поговорив із Лукашенком телефоном, вимагаючи звільнити затриманого громадянина США Віталія Шклярова. Згідно з інформацією Держдепартаменту, Помпео також запевнив Лукашенка, що «Сполучені Штати продовжуватимуть підтримувати демократичні прагнення народу Білорусі».

Ганна Барабан, білоруська політична аналітикиня, вважає, що тон таких заяв став сигналом для білорусів, які протистоять Лукашенкові, що нестабільність у їхній країні не є пріоритетом для Вашингтона.

«Риторика президента США щодо ситуації в Білорусі була хоч і осудливою, проте доволі поміркованою. Також, і це символічно, їм знадобилося півтора місяця після першої хвилі жорстокості, щоб не погодитися із результатами виборів. Вони зробили це 24 вересня», – сказала Барабан і зазначила, що це сталося після того, як Лукашенко вимкнув інтернет у Мінську, перекрив вулиці і вивів на них війська для того, щоб провести неоголошену таємну інавгурацію.

Шостого листопада ЄС додав Лукашенка і ще 14 посадовців до свого санкційного списку. Адміністрація Трампа поки не повідомляла, чи й собі розширить свій санкційний список.

Фактор Росії

Аналітики кажуть, що подальші санкції, проти Лукашенка зокрема, зможе запровадити Байден.

«Байден може, бажано в координації з Європейським союзом, ухвалити додаткові санкції щодо Білорусі», – сказав Пайфер, нині співробітник Стенфордського університету.

На будь-яку можливу дію адміністрації Байдена реагуватиме Росія.

Москва передала Лукашенкові 1,5 мільярда доларів допомоги і вже допустила надання військової й безпекової підтримки за потреби, при цьому підтримала непідтверджені заяви про те, що білоруську опозицію фінансують іноземні сили, і повторила заяви Лукашенка, також бездоказові, про те, що Захід може готувати «кольорову революцію».

«Москва має більше впливу на Мінськ, ніж Захід. Питання в тому, чи Кремль хоче продовжувати мати справу з Лукашенком, який ризикує віддалитися від білорусів, які, принаймні зараз, здебільшого схиляються до Росії», – каже Пайфер.

За Байдена Сполучені Штати можуть продовжити делікатно балансувати між прагненням підтримати волю білоруського народу і перетворенням країни на поле битви, схожим на Холодну війну, між Москвою і Заходом, кажуть аналітики.

Яловітц каже, що Байден, від якого очікують суворішої політики щодо Москви, ніж від Трампа, матиме обережно координувати дії щодо Білорусі з Європою. «Ніхто не хоче, щоб це перетворилося на протистояння між Росією і США, і обидві сторони виступатимуть за білоруське вирішення, яке призведе до кінця президенства Лукашенка», – каже він.

Місяці попереду

Суворіша позиція проти Лукашенка може змусити його ще більше покладатися на Кремль, потенційно посилюючи важелі впливу Москви. Багато аналітиків кажуть, що Кремль хоч і не до кінця лояльний до Лукашенка і може припинити його підтримувати, та все одно націлений залишити Білорусь у своїй орбіті і зберегти потужний вплив.

«Для нинішнього білоруського режиму Байден означає величезну моральну загрозу. Якщо відсторонений підхід Трампа передбачуваний і задовільний для Лукашенка, то позиція Байдена – очевидна загроза для його політичного виживання, – каже Барабан. – Тому я вважаю, що перемога Байдена на виборах президента США змусить Мінськ оборонятися і штовхне його в руки Росії».

Інший важливий фактор – це час. Обраний у листопаді президент США заступає на посаду 20 січня.

«За це час багато може статися у Білорусі», – зазначає Пайфер.

Щодо ж того, чого очікує від Вашингтона Тихановська, – вона хотіла б «максимальної підтримки для білоруського народу», сказала вона у коментарі телеканалові «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», 4 листопада, коли результат виборів у США ще був незрозумілим, не називаючи конкретно Байдена чи Трампа.

«Я б хотіла, щоб демократичні країни звертали більше уваги на те, як права людини утискають у Білорусі, на жорстокість, яка відбувається в нашій країні, щоб вони говорили про це і вживали усіх можливих доцільних заходів», – сказала вона в тому інтерв’ю і додала, що доля країни – в руках її народу.

«Ми маємо розуміти, що відповідальність за Білорусь лежить лише на самих білорусах, – сказала Тихановська. – Незалежно від того, чи вирішить лідер якоїсь країни підтримати білорусів у їхній боротьбі за демократичне майбутнє».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG