За рішенням голови фракції «Слуга народу» членство депутата Андрія Одарченка у фракції призупинене на час проведення розслідування НАБУ. Про це 23 листопада у коментарі Радіо Свобода повідомили у пресслужбі політичної сили. Там сказали, що остаточне рішення щодо Одарченка ухвалять за результатами слідства, і запевнили, що ніхто нікого вигороджувати не буде.
22 листопада Вищий антикорупційний суд арештував депутата від «Слуги народу» Андрія Одарченка на два місяці. Його підозрюють у підкупі голови Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафи Найєма, який і здав Одарченка детективам.
За даними слідства, Одарченко запропонував Найєму хабар у криптовалюті Bitcoin в еквіваленті 50 тисяч доларів. В обмін народний депутат просив сприяння в отриманні коштів із Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ – на ремонт Державного біотехнологічного університету, ректором якого був обраний Одарченко, але коли в 2019 році він став депутатом, дію контракту було призупинено. І саме працівники цього університету прийшли до суду і заявили про готовність взяти депутата на поруки.
Як повідомили в НАБУ, після виділення коштів з Фонду на криптогаманець викривача надійшов перший транш біткойнів в еквіваленті 10 тисяч доларів. Це перша в історії антикорупційних органів неправомірна вигода у криптовалюті, яку вдалося задокументувати.
Сам Одарченко всі звинувачення відкидає. За його словами, Мустафа Найєм просто просив його навчити користуватися криптогаманцем, і він вирішив допомогти. На початку засідання сторона обвинувачення зачитала уривок телефонної розмови Одарченка з Найємом. У ній депутат пропонує домовитись про рівень відкату та про те, що його краще передати через крипту. Мовляв, готівкою дуже небезпечно. Згодом на суді оприлюднили і самі записи цих розмов. З них випливає, що Одарченко мав на меті залучити до оборудок своїх колег – інших депутатів від «Слуги народу».
Одарченко досі перебуває у партії «Слуга народу». 22 листопада, коли ще тривав суд, Радіо Свобода вдалося отримати коментар голови партії «Слуга народу» Олени Шуляк.
Андрій Одарченко в об'єктив журналістів Радіо Свобода потрапив ще задовго до того, як детективи НАБУ оголосили йому підозру. У 2019 році після парламентських виборів журналісти програми «Схеми» опублікували матеріал про те, хто стоїть за командою Зеленського у Харкові? А Одарченко виграв вибори саме в Харкові, на окрузі номер 170. Журналісти з'ясували, що «тіньовим куратором» штабу «Слуги народу» у Харкові був Вадим Слюсарєв – у минулому прикордонник і помічник народного депутата від «Партії регіонів» Артема Пшонки, який в роки президентства Віктора Януковича став генпрокурором.
Пізніше, у 2021 році Вадим Слюсарєв був навіть обраний членом політради партії «Слуга народу». Згодом, щоправда, його виключили з політради, але вплив він не втратив. Хоча, за даними «Української правди», перед повномасштабним вторгненням виїхав до Росії. «Схеми» з'ясували, що низка депутатів-мажоритарників від «Слуги народу» по Харкову і Харківській області, в тому числі і Андрій Одарченко були пов'язані з Вадимом Слюсарєвим, зокрема через спільний бізнес. Одарченко у 2019 році це сам підтвердив у коментарі Радіо Свобода.
І ще одна яскрава деталь з біографії Андрія Одарченка. Як з'ясували журналісти програми «Схеми», Андрій Одарченко у 2018 році – перед тим, як опинився в команді «Слуги народу» – вніс майже 200 тисяч гривень на рахунок нині забороненої партії «Наші», лідером якої був Євгеній Мураєв, якого нині підозрюють у державній зраді.
21 листопада 2023 року не лише Одарченко отримав підозру. НАБУ і САП повідомили про підозру ще одному народному депутату та «його спільнику» – керівнику приватної компанії. Прізвище не називають, але колеги по парламенту підтвердили Радіо Свобода, що депутат – це саме член групи «За майбутнє» Сергій Лабазюк. За даними слідства, народний депутат і його спільники намагалися підкупити віцепрем'єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова, а також голову Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафу Найєма.
Як стверджують у НАБУ, у серпні 2023 року депутат звернувся до топпосадовців Міністерства відновлення з проханням надати його компанії підряди з відбудови інфраструктурних об'єктів на один мільярд гривень, за це пообіцяв винагороду у розмірі 3-5% від вартості кожного підряду.
Слідчі стверджують, що після надходження 50 мільйонів гривень за підряд з відновлення зруйнованого мосту в одному з регіонів України народний депутат через довірену особу надав топ-посадовцю Держагентства відновлення обіцяний відсоток у сумі 150 тисяч доларів. Передача грошей відбулась на паркінгу одного зі столичних супермаркетів, а гроші були у китайській шкатулці, повідомили в НАБУ.
Поки що суд не обирав запобіжний захід для Лабазюка. За попередніми даними, суд буде 24 листопада. Підозра Лабазюку і підозра Одарченку мають одне спільне. І один і другий, за даними слідства, намагалися підзаробити на відбудові.
Про всі відомі деталі в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» розповіли народний депутат зі «Слуги народу» Олександр Качура та журналіст-розслідувач і засновник проєкту «Наші гроші» Юрій Ніколов.
– Яку репутацію мав Андрій Одарченко у партії і у фракції «Слуга народу»? Чи могли ви подумати, що він схильний до підкупу ще й біткойнами топ-посадовців?
Олександр Качура: Знаєте, це депутат від Харківщини. У нас по регіонах поділено. Я представляю Сумщину у Верховній Раді, але не буду казати, що ні, не спілкувався, не знаю… Так, спілкувався. Він не був публічним, не виступав, підтримував всі законопроєкти, ніколи не потрапляв у якісь скандали. Тому для мене це була шокуюча інформація, як і для багатьох колег.
– А для багатьох теж була шокуюча? Тобто не очікували від нього?
Олександр Качура: Так. Ті, з ким я спілкувався, для них це було неочікувано і шокуюче, тим більше, що це ж не один кейс, а декілька кейсів під час одного дня. Це була зранку інформація. Ми фактично були на засіданні фракції, і ця інформація з'явилася в ЗМІ, і вона почала обговорюватися.
– З тих фрагментів розмов, які публікували в залі суду, нібито Одарченко мав на меті залучити до своїх оборудок, ми не знаємо, наскільки і якою мірою, залучити своїх колег. Принаймні він там називав прізвище Юлії Гришиної, депутатки від «Слуги народу». Якось він там висловлювався з приводу Давида Арахамії, голови фракції «Слуги народу». Скажіть, будь ласка, що про це взагалі говорять у самій партії і у фракції? Чи може так статися, що Одарченко ще когось за собою потягне? Що ви взагалі про це думаєте?
Олександр Качура: По-перше, я займався адвокатською діяльністю до обрання народним депутатом. І якраз і спілкувався багато і з європейськими колегами, навчався там, і проходив стажування у США. Мені от там дуже подобалося, я нікого не захищаю, там є принцип презумпції невинуватості. Ми не можемо ніколи казати, що він винен до того, поки не буде вироку суду. Те саме можна сказати і про принцип того, що кожен несе індивідуальну відповідальність за те, що він вчиняє. Тому, якщо говорити про те, що буде відбуватися, то це повинно слідство нам сказати, хто буде притягатися до відповідальності, якщо вони це зможуть розкрити.
– Ви зараз говорите суто про юридичну відповідальність, але в цьому випадку, мабуть, має на стати і певна політична відповідальність. Досі Одарченко в складі фракції «Слуга народу», його нібито там тимчасово відсторонили, але це ж нічого не означає. Досі він у складі партії «Слуга народу». Чому його не виключили з партії?
Рекомендували пана Одарченка позбавити членства в політичній партіїОлександр Качура
Олександр Качура: Це ж внутрішнє питання, але хочу вам сказати, що за моєю інформацією, я спілкувався з юристами партії, сьогодні (23 листопада – ред.) була відповідна зустріч членів дисциплінарної комісії. Створення такого органу ініціювала Олена Шуляк. Ми внесли зміни у статут. Зараз цей орган є, за моєю інформацією, вони рекомендували пана Одарченка позбавити членства в політичній партії.
А з приводу фракції, у нас коли буде засідання фракції, у нас є повноваження голови фракції, то він може або хтось з членів керівного складу ініціювати це питання. У нас є заступники, керівники, у нас є положення, відповідно, про депутатську фракцію, вони можуть ініціювати це. Коли у нас буде засідання парламенту, можемо зібратися, обговорити. В будь-якому випадку, ми повинні вийти з якоюсь публічною позицією, з якимись рішеннями.
– Хіба Олена Шуляк не може самотужки просто взяти і виключити Одарченка з партії? Такий яскравий політичний крок зробити.
Олександр Качура: Зараз є внутрішні питання, чому вона не може це зробити. Це суто юридичні питання. Зараз дисциплінарна комісія ухвалила це рішення і після цього буде вже юридично все оформлено.
– Коли це може бути зроблено?
Олександр Качура: Мені це не відомо. Я не отримав відповідь на це запитання. У нас є періодичність обрання керівних партійних органів. Вони наділяються повноваженнями тими, про які ви сказали. Зараз суто в цьому питанні є якраз юридична колізія. Але дисциплінарна комісія, наскільки мені відомо від партійних юристів, рішення ухвалила. Тобто це рішення треба буде ввести тими інструментами, які передбачені статутом.
– Той факт, що депутати «Слуги народу» не прийшли, щоб брати на поруки свого колегу Андрія Одарченка, чи говорить він про те, що справді в лавах фракції, в лавах партії одностайне рішення, ніхто не хоче його захищати і покривати? Чи тут може бути по-всякому? Взагалі які настрої з цього питання?
Зараз є передбачений запобіжний захід і є застава. На які поруки? Це більше як політичний крок сприймають представники опозиціїОлександр Качура
Олександр Качура: Коли хтось іде, когось бере на поруки, це дивна історія. Це ж взагалі ні про що. Це у нас таке уявлення ще з радянських часів, що колектив бере на поруки «туніядця», п'яницю, якогось там Іванова. Так от це з того часу пішло все. Зараз є передбачений запобіжний захід і є застава. На які поруки? Це більше як політичний крок сприймають представники опозиції. Якщо у нас є передбачена процедура і вона прописана, то по ній повинні рухатися сторони захисту і обвинувачення. Вони по ній рухаються.
Йому ухвалили запобіжний захід з можливою заставою. Чи буде він вносити чи не буде, я не знаю. Мені не відомі матеріали справи, так як і вам. І це правильно, що так повинно бути. Ми зможемо тільки говорити, тільки після того, коли вже вийдуть з офіційною позицією представники антикорупційних органів і дадуть повну розкладку. Поки що поверхово ми можемо давати оцінку суто з політичної точки зору. І ви правильно про це підмітили. Ми не можемо нічого говорити про юридичну сторону. У нас багато є псевдоекспертів, які вже кажуть: вже все, я знаю, що буде, тут такі порушення процесуальні, стільки відповідальності... Це дуже некомпетентно, з точки зору тих, хто це коментує.
– Скажіть мені, чи здивували вас оці дві підозри в один день для двох депутатів, та ще й стосувалися вони відбудови?
Ми очікували трохи більше депутатів цього дня
Юрій Ніколов: Ні, не дуже дивно було. Єдине, що дивне, – це що дві, а не чотири, як попередньо лунали чутки в кулуарах. Тобто ми очікували трохи більше депутатів цього дня. Але, можливо, вони тепер будуть пізніше, і це теж буде пов'язано з відбудовою. Чому саме ці прізвища? Не здивував Одарченко. Я не стільки знав його з точки зору корупції, він не на тих радарах проходив, він з точки зору проросійської зради у нас фігурував частіше.
А Лабазюк – так, це з часів «Великого будівництва», це досить відома фігура в «Наших грошах». Його компанія, «Хмельницьке ШБУ-56» – тоді називалася, а зараз – «ЮРД», входила в топ-10 великих відбудовників, тобто на дорожних підрядах вони мали багато грошей. Але під час війни, коли у нас дорожнє «Велике будівництво» завершилося, то вона здулась. І тому зрозуміло, що вона шукала десь можливості собі заробити коштів. Тому, скажімо так, це недивно, це зрозуміло, тому що пан Лабазюм особисто для мене завжди був відомий таким, який шукає всяких можливостей співпрацювати з владою. Його навіть називали людиною, яка не вилізає з одного з кабінетів в Офісі президента. Це добре, що НАБУ, САП і Міністерство інфраструктури надіслали такий сигнал різним елітам, що, хлопці, бігати за відкатами – зась.
– Лабазюк – це група «За майбутнє», а Одарченко – це «Слуга народу». Ви кажете, Лабазюк не виходить з якогось кабінету на Банковій. А що ви маєте на увазі?
Юрій Ніколов: Що він мав хороші конструктивні стосунки з Офісом президента. І я можу абсолютно спокійно припустити, що ті стосунки йому до вторгнення, під час «Великого будівництва», допомагали бути його компанії в числі фаворитів «Великого будівництва».
– Юрій, а ви ж дуже багато досліджуєте оці всі схеми, оборудки на відбудові. Якщо я вас так буквально грубо запитаю, як багато взагалі в Україні зараз за вашими такими суб'єктивними, можливо, припущеннями чи спостереженнями «пиляють» на відбудові, які взагалі існують робочі схеми? Просвітіть нас. Одарченко в цих опублікованих записах розповідав щось про 15-20 відсотків. Я так розумію, це відкат чи не відкат, чи подяка?
Юрій Ніколов: У Одарченка ця схема не пов'язана саме з відбудовою. Це не корупція на будівництві. Він просто хотів, щоб держава державним коштом відбудувала будівлі його університету, в якому він там був керівником. І де в наглядовій раді у нього засідали такі «прекрасні» люди, як Олександр Паномарьов з ОПЗЖ, якому пред’явили вже підозру у державній зраді, Богдан Торохтій – це ще один народний депутат «Слуга народу», якого виключили з фракції за те, що його дружина оформила на себе нерухомість у Болгарії за пів мільйона доларів під час вторгнення. Там репутація оточення Одарченка така... дуже «квадратна». І от він хотів просто, щоб його держава державним коштом відбудувала. Умовно кажучи, якщо йому треба відбудувати корпус за 100 мільйонів, то чому б там якусь дещицю криптовалюти не пожертвувати Мустафі Найєму, умовно кажучи.
Чи часто у нас «тирять» по кошторисах? Часто, немало. Причому навіть є певна регіональна специфіка
Тому, скажімо так, чи часто у нас, ми це у редакції називаємо, «тирять» по кошторисах? Часто, немало. Причому навіть є певна регіональна така специфіка, ми для себе так розуміємо, що є кілька регіонів, які у нас викликають більше підозр. Це – Харківщина, Дніпропетровщина, певним чином Одещина, іноді Київ. Тобто, є такі регіони, куди, умовно кажучи, плюнь в перший ліпший тендер в ProZorro – і тобі проросте зеленим. Але це не повсюдна картина. І, на мій погляд, я статистику не можу навести, але для того, щоб знайти один корупційний будівельний кошторис, мені треба перевірити близько 6-7 тендерів.
– Які зараз є запобіжники, окрім НАБУ і САП, щоб відновлення не перетворилися на таку золоту жилу для потенційних корупціонерів? Чи є ці запобіжники взагалі?
Юрій Ніколов: Так, запобіжники є. По-перше, ми зараз готуємо і просимо народних депутатів допомогти з ухваленням законопроєкту, яким оці кошторисні будівельні документи будуть обов'язково публікуватися в системі ProZorro, аби кожен українець міг перевірити ціну за 1 кг бетону, за одну цеглину, щоб більше очей могли спостерігати за всім цим нещастям. І, як у ситуації з Міністерством оборони, коли ми змусили владу публікувати ціну на яйця, це призвело до трикратного зниження харчів для солдатів. Ми сподіваємося, тут теж увага українців і, дуже важливо, міжнародних наших донорів, наших союзників, які дають нам гроші на відбудову, що це допоможе тримати в страху Божому оцих корупціонерів, які звикли «тирити» по кошторисах, і далеко не дрібнички. Ми кожен день публікуємо інформацію про десятки і сотні мільйонів.
Форум