Перший рік роботи Антикорсуду: «зрада» чи «перемога»

За перший рік роботи Вищий антикорупційний суд України показав себе як незалежна та ефективна антикорупційна інституція, а його судді – як професіонали. Таких висновків дійшла більшість експертів, які відстежують запуск і роботу цього суду, та яких опитало Радіо Свобода. Водночас вони вбачають певні недоліки та ризики для незалежності Антикорупційного суду, які, втім, можна вважати «хворобою росту». Наразі суд взяв до розгляду майже 300 справ, у 16 з яких він вже оголосив вироки. Проте серед них поки що немає вироків щодо корупції на найвищому рівні: за оптимістичними прогнозами, перші з них з'являться упродовж другого року роботи суду.

5 вересня 2019 року відбулося перше засідання Вищого антикорупційного суду України (ВАКС), яке стало офіційним початком його реальної роботи. Призначав суддів за результатами конкурсу, в якому вирішальну роль відігравали міжнародні експерти, попередній президент України Петро Порошенко.

А відкривав суд 5 вересня чинний глава держави Володимир Зеленський – разом з очільницею Антикорупційного суду Оленою Танасевич. Запуск цього судового органу, який мав зосередитися саме на розгляді корупційних злочинів, був ключовою вимогою західних партнерів України та міжнародних донорів, а також передумовою для отримання Україною фінансової допомоги.

Вже в жовтні 2019 року новостворений суд оголосив перший вирок: суддя Апеляційного суду Дніпропетровської області у відставці Надії Посунся не подавала електронні декларації про доходи. Суд визнав її винною і призначив 51 тисячу гривень штрафу.

Українську судову систему звинувачують у наскрізній корупції та круговій поруці як експерти та громадські активісти, так і частина політиків. Відтак судовий вирок проти судді в Україні – радше виняток, ніж правило. Тому перший вирок ВАКС виглядає у цьому плані показовим.

Радіо Свобода зібрало основні факти щодо українського антикорупційного суду за перший рік його роботи, а також оцінки експертів щодо його ефективності.

Кілька фактів про ВАКС

• Міжнародний валютний фонд вимагав від України створення Антикорсуду не пізніше червня 2018 року, тож фактично Україна «спізнилася» з цією реформою більш ніж на два роки.
• Перші 38 суддів ВАКС, призначені Петром Порошенком за результатами експертного відбору, склали присягу 11 квітня 2019 року.
• Суд має власну апеляційну палату. Відтак у ньому одразу сформували 7 колегій в першій інстанції, та чотири – в апеляційній.
• За рік роботи суд взявся за майже 300 справ, і вже оголосив 16 вироків, з яких 15 – обвинувальні. 6 вироків – це реальні тюремні покарання, ще 6 – фінансові стягнення. В деяких справах суд призначив одночасно і ув'язнення, і конфіскацію частини майна. Умовні покарання – це лише три вироки.
• Більшість засуджених ВАКС – колишні або нинішні судді та депутати різних рівнів, також серед них є адвокат та керівники підприємств.
• Суд ще не вирішив остаточно питання з приміщенням для своєї роботи. Лише 14 липня набув чинності закон, який мав би допомогти завершити передачу від «ДП Антонов» до Вищого антикорупційного суду тієї будівлі, яку суд наразі тимчасово використовує.

Як оцінювати ефективність Антикорсуду?

Перший рік роботи будь-якої організації зазвичай є періодом, коли вона лише набирає обертів: потрібен час на формування штату і структури та налаштування всіх процесів, тому статистика першого року роботи Вищого антикорупційного суду може для декого виглядати скромно. На цьому наголошують і експерти, які моніторять судову реформу в Україні, і адвокати, які стикаються з нею на практиці.

Так, цього року ВАКС завершив 16 справ і оголосив 16 вироків (15 – обвинувальних і один – виправдувальний). Для вищої антикорупційної інстанції в судовій системі ці результати виглядають скромно, однак вже наступного року показники ВАКС, швидше за все, виростуть в рази, запевняє член Громадської ради доброчесності, юрист-аналітик Секретаріату Ради громадського контролю при НАБУ Вадим Валько.

Окрім того, він закликає порівняти нинішні показники ВАКС за один рік із тим, скільки та яких вироків у корупційних справах українські суди ухвалювали за чотири роки до появи Антикорупційого суду.

«Однією з основних причин створення Вищого антикорупційного суду було те, що судовий розгляд корупційних проваджень дуже затягувався. Місцеві суди взагалі не надто активно розглядали справи від НАБУ та САП. Як наслідок, за неповних чотири роки до створення ВАКС суди ухвалили лише 33 вироки. При цьому у 90 % випадків це були справи по угодах зі слідством, в яких судовий розгляд проходив у спрощеному порядку. Ще 5 вироків були скасовані апеляційними судами», – повідомляє експерт.

Для порівняння, 15 обвинувальних вироків Антикорсуду за рік – це реальні терміни ув'язнення, конфіскації, а також підтвердження більш ніж половини з них в апеляційній інстанції, пише Вадим Валько у своїй колонці на «УП».

«Хотілося б вірити, що це тільки початок і у наступний рік роботи ми побачимо в рази більше кінцевих судових рішень. Зокрема це стосується найрезонансніших проваджень щодо мера Одеси Труханова, екснардепів Мартиненка і Онищенка, колишнього міністра (палива та енергетики) Насалика та голови ДФС Насірова... Зрештою, саме для цього і створювався ВАКС», – підсумовує юрист-аналітик.

Статистика роботи Антикорсуду з 5 вересня 2019 року засвідчує, що він кількісно та якісно поліпшив розгляд корупційних проваджень в Україні, стверджує керівниця юридичного відділу організації Transparency International Ukraine Катерина Риженко.

«Раніше більшість вироків у корупційних справах – це були угоди зі слідством, і це було однією з підстав для критики судової системи. Зараз ми маємо рік, коли більшість вироків – це реальні покарання: терміни ув'язнення, штрафи та конфіскації. Як на мене, це дуже гарний показник ефективності суду. В рамках нашого моніторингу представники Transparency International Ukraine відвідують засідання ВАКС. І порівнюючи з засіданнями звичайних судів, я вважаю, що це небо і земля», – говорить Катерина Риженко про дотримання суддями процедури, оперативність та якість розгляду справ.

Суспільство та частина політиків очікували від Антикорсуду швидких обвинувальних вироків, однак такий критерій не варто застосоувати до першого року діяльності ВАКС, пояснює свою думку Радіо Свобода кандидат юридичних наук та адвокат, партнер і керівник практики кримінального права «Юридичної групи LCF», Максим Шевердін.

«Перший рік роботи Вищого антикорупційного суду для декого може знаменуватися відчуттям невиправданих надій. Частина суспільства очікувала результату в боротьбі з корупцією у вигляді швидких обвинувальних вироків. До того ж, доволі часто ці очікування ставали причиною інформаційного тиску на суд із боку ЗМІ, активістів, політиків... Однак, на мою думку, таке уявлення про ефективність роботу суду хибне, адже суперечить самій суті правосуддя, – стверджує адвокат. – Основним завданням кримінального правосуддя є невідворотність покарання для винної особи за належною процедурою з дотриманням прав і свобод людини та презумпції невинуватості».

Попри це, 178 кримінальних проваджень за рік, і лише 16 вироків за ними – «не дозволяють зняти всі питання щодо ефективності суду», визнає адвокат.

Зі свого боку, адвокат, координатор руху «Спільна Справа» Олександр Данилюк закликає не вважати ВАКС панацеєю від корупції та згадує про факти, коли його судді скасовували арешт в резонансних справах.

За підсумками спілкування з цитованими у матеріалі експертами, Радіо Свобода наводить ті моменти в роботі ВАКС, які викликають критику, а також ті речі, які отримали позитивну оцінку.

За що критикують Антикорсуд?

• Дещо повільний старт роботи суду: за рік вироків могло бути і більше, ніж 16 (Максим Шевердін).
• «Обвинувальний нахил» слідчих суддів ВАКС: задовольняючи клопотання прокурорів чи НАБУ про взяття під варту людини або арешт майна, вони «не завжди перевіряють їхню обґрунтованість та і законність» (Максим Шевердін).
• Факти скасування арешту щодо топ-корупціонерів (Олександр Данилюк).
• Відсутність за перший рік роботи вироків щодо найрезонансніших справ про топ-корупцію (Гліб Канєвський, Катерина Риженко).
• Деякі формальні порушення: час від часу судді приходять на засідання без нагрудних знаків, а передачу документів виконує не судовий розпорядник (яких у суді є некомплект), а секретар (Катерина Риженко).

Голова експертної організації StateWatch Гліб Канєвський вважає, що наразі Антикорсуд не виправдав сподівань суспільства, однак ситуація може змінитися.

«Поки що ВАКС точно не відповідає очікуванням, які покладає на нього суспільство, враховуючи ту антикорупційну ідею, яка панує в ньому з часу перемоги Революції Гідності. Тому що корупція на найвищому рівні залишилася, вироків щодо топ-чиновників як не було, так і немає. Але я б на цьому завершив песимістичну частину. – уточнює експерт. – Позитив у тому, що вироки проти корупціонерів все ж є. ВАКС засуджує переважно посадовців середньої ланки. Так, це не відомі імена, як от Насіров, Омельченко чи Розенблат. Але це гарний «дзвіночок» про те, що цей суд здатний переслідувати корупціонерів наперекір тенденції останніх років, коли навіть найдрібніших виконавців корупційних схем в Україні не чіпали. Цей суд – чіпає! І це дає надію на те, що після завершення резонансних справ, які він взяв до розгляду, будуть обвинувальні вироки і щодо відомих політиків».

За що хвалять Антикорсуд?

• Низький відсоток порушень (процедурних та процесуальних) у роботі суддів ВАКС, а також залучення до засідань всіх сторін у переважній більшості випадків (Катерина Риженко).
• Розгляд та оголошення вироків у корупційних справах прискорилися, в них побільшало реальних термінів ув'язнення і конфіскацій та поменшало угод зі слідством, у порівнянні з періодом до запуску Антикорсуду (Вадим Валько, Катерина Риженко).
• Судді ВАКС переважно не зривають процесуальних строків, працюють без цейтноту, у більш ніж 80% випадків не переносять засідань та адекватно завантажені справами (Катерина Риженко, Максим Шевердін).
• Судді переважно якісно викладають (формулюють) судові рішення, що свідчить про якісний відбір кандидатів на етапі конкурсу (Катерина Риженко, Максим Шевердін, Гліб Канєвський).
• Більшість суддів ВАКС та його керівництво відкриті для спілкування з професійною спільнотою та з медіа (Катерина Риженко, Максим Шевердін, Гліб Канєвський).

Керівниця юридичного відділу організації Transparency International Ukraine Катерина Риженко оцінює роботу Антикорсуду як ефективну та стабільну.

«Антикорупційний суд вже рік працює та розглядає справи, і робить це досить «рівно». Про це свідчать 16 вироків, які він вже оголосив, майже 300 кримінальних проваджень у першій інстанції та близько 20 – в апеляційній. Засідання відбуваються регулярно. З технічної та логістичної точки зору інституція виглядає як побудована, – зауважує Катерина Риженко. – Можна мати різні думки з приводу ефективності й того, «як зробити краще», є речі, які треба ще «докручувати» і поліпшувати, але фактично ВАКС став невід'ємною частиною антикорупційної інфраструктури та судової влади», – підтверджує представниця Transparency International Ukraine та учасниця моніторингу роботи ВАКС.

Водночас експерти говорять і про зовнішні ризики для роботи Антикорсуду.

Це можливі фінансові або інші матеріальні перешкоди. Так, епопея з постійним приміщенням для цього органу досі не завершилася. Також це спроба тиску влади, не зацікавленої в розслідування топ-корупції. Вона може виражатися в різних формах, зокрема і в таких, як нещодавне рішення Конституційного суду України про незаконність указу президента про призначення диреткора НАБУ. Також ефективність Антикорсуду залежить і від того, як працюють НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, оскільки саме вони надають судові матеріали, за якими підозрюваний у корупції може бути як засуджений, так і виправданий.