Пройти адмінкордон: кого і чому не впускають в окупований Крим?

За минулий тиждень через адмінкордон між окупованим Кримом і Херсонською областю на півострів не пропустили 89 осіб, повідомив заступник голови управління Роспотребнадзору Криму та Севастополя Дмитро Крутіков. За його словами, у них «не було при собі результату дослідження методом ПЛР на нову коронавірусну інфекцію, або результати були виконані більш ніж за 72 години до моменту в'їзду», пише кримський проект Радіо Свобода.

З 1 травня окупаційна російська влада посилила вимоги до правил в'їзду до Криму для іноземців ‒ якими, з їхньої точки зору, є українці. Тепер ті, хто хоче потрапити на півострів, мають:

• двічі здати тест ПЛР упродовж перших п'яти днів з інтервалом не менше ніж доба;
• зареєструвати результати на порталі держпослуг.

Для в'їзду з півострова на материкову частину України зберігаються колишні вимоги: встановлення додатку «Дій вдома» та дотримання двотижневої самоізоляції після прибуття в пункт призначення.

На численні запитання слухачів і читачів щодо перетину адмінкордону, які надходять до редакції Радіо Крим.Реалії, разом з ведучим Сергієм Мокрушиним відповідали помічник начальника Херсонського прикордонного загону Держприкордонслужби України Іван Шевцов, голова Херсонської обласної державної адміністрації Сергій Козир, український адвокат, радник з правових питань Громадського центру правосуддя Юлія Лісова та представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич.

‒ Іване, багато запитань у наших радіослухачів щодо роботи Держприкордонслужби України. Одне з них: чи діють правила транзиту, якщо людина виїжджає через адміністративний кордон з Кримом і планує після цього вирушити в якусь іншу країну?

Шевцов: Такого правила немає, ми користуємося постановою Кабінету міністрів за номером 1236, і там не передбачений транзитний проїзд через контрольні пункти в'їзду-виїзду.

‒ Ще запитання: які потрібно мати документи для вивозу тварин з Криму на материкову частину України?

Шевцов: Жоден нормативно-правовий акт не встановлює будь-яких обмежень, не визначено, що для тварин при перетині адмінкордону необхідні якісь документи.

‒ З приводу обов'язкового встановлення додатку «Дій вдома»: якщо у мандрівника є тільки старий кнопковий телефон?

Шевцов: У такому разі ми викликаємо співробітників Національної поліції, і ті супроводжують таких громадян на ізоляцію, в обсерватор. Інших варіантів немає. Можна або придбати мобільний телефон, який підтримує встановлення додатку, або просто відмовитися від поїздки.

‒ А якщо немає української сім-карти і, відповідно, номера телефону? Можна її купити?

Шевцов: Безпосередньо на контрольному пункті в'їзду-виїзду такої можливості немає, але, наскільки мені відомо, є можливість придбати українські сім-карти або на території окупованого Криму ‒ хоча вони там дуже дорогі ‒ або передати з родичами. Тобто хтось із них підходить до нашого пункту пропуску й говорить, що зараз будуть їхати люди з Криму ‒ мовляв, будь ласка, передайте стартові пакети. Ми йдемо на поступки й передаємо ці сім-карти, щоб людина могла встановити додаток і безперешкодно пройти.

‒ Чи можна здати ПЦР-тест на мобільному пункті тестування на адмінкордоні й на цій підставі проїхати?

Шевцов: Здати тест можна, але все одно при перетині адмінкордону громадяни зобов'язані встановити додаток «Дій вдома». У приміщенні Центру надання адміністративних послуг працює медичний працівник, який з дев'ятої до чотирнадцятої години може провести експрес-тестування. Далі людина їде за місцем перебування й через добу може знятися з самоізоляції в додатку.

‒ Дякую. За поясненнями з приводу російських правил в'їзду до Криму журналісти Крим.Реалії спробували звернутися в прикордонуправління ФСБ в анексованому Криму, проте телефони, які вказані на офіційному сайті як довідкові й цілодобові, не відповідали весь день. При цьому експерименту заради вдалося додзвонитися в аналогічні служби Дагестану та Чечні. Тим часом вслід за нашими слухачами цікавимося у голови Херсонської обласної державної адміністрації: що сталося з регулярними автобусними маршрутами від адмінкордону на материковій частині України?

Козир: Коли почався карантин, наша область опинилася в червоній зоні, і постановою Кабміну були зупинені всі маршрути, зокрема й міжміський транспорт. Зараз все вже працює, ми з перевізниками спілкуємося, і якщо ще залишилися якісь непорозуміння, я думаю, що до кінця місяця все буде вирішене. Просто на окремих маршрутах перевізники не хочуть їхати, тому що зменшилася кількість людей. Виходить, вони працюють собі у збиток, але у них все ж є дійсні маршрути, це їх зобов'язання за договором.

‒ Дякую. Тим часом з нами на зв'язку радіослухачка, яка нещодавно перетинала адмінкордон у бік Криму.

Анастасія: Я їхала до родичів першої лінії. На кримській стороні вони вимагають підтвердження спорідненості, тобто підстави для в'їзду. Мати мені надсилала скани своїх документів ‒ я надавала їх, і свої, серед іншого і свідоцтво про народження. Тільки після цього пускають. Також ще заповнюєш там ковідну анкету, і мене, наприклад, напружив той момент, що в ній необхідно вказати, де я живу на материковій Україні, з якого міста тощо. Що до українського адмінкордону, там практично немає зв'язку та з вай-фаєм теж проблеми. Було таке, що я і практично всі, хто разом зі мною перетинав кордон, застрягли години на дві, просто тому що не було мобільного інтернету й неможливо було ввести свій номер і активувати систему «Дій вдома».

‒ Чому трапляються такі збої, Сергію?

Козир: Дивіться: від «Каланчака» до тимчасово окупованої території всього 600 метрів. Агресор зі свого боку працює над тим, щоб якось дестабілізувати ситуацію й зокрема заглушити мобільний зв'язок і вай-фай. Тому перебої є. Взагалі, і в Києві не скрізь є вай-фай. Тому потрібно до цього ставитися з розумінням: звісно, що перетин адмінкордону ‒ стрес, але це техніка, не все від нас залежить. Тим більше, що з того боку є люди, які не зацікавлені в тому, щоб у нас все було добре. Ми працюємо над цим: до нас приїжджали і президент України, і прем'єр-міністр, які поставили завдання максимально швидко відпрацювати механізми інформаційної безпеки, зокрема й забезпечити хороший зв'язок у районах, наближених до тимчасово окупованого Криму. Думаю, що все вирішиться.

‒ Куди звертатися, куди скаржитися тим, хто перетинає адмінкордон, якщо виникають якісь проблеми?

Козир: У нас на сайті є телефон «гарячої лінії» облдержадміністрації ‒ це кол-центр, який працює цілодобово. Також там є телефони і прикордонної служби, і митної, і представництва президента в Автономній Республіці Крим. Звертайтеся, і всі питання, які там виникають, будуть вирішені. Я розумію, що люди хочуть результату упродовж хвилини-двох, але є неординарні ситуації. Навіть якщо питання не належить до компетенції облдержадміністрації, ми максимально швидко допоможемо. Були випадки, коли автомобілі ламалися між нашою територією й тимчасово окупованою, і ми організовували евакуатор. Ми обов'язково допоможемо, а від людей просимо лише трохи терпіння.

‒ Дякую. Юліє, ви часто перетинаєте адмінкордон ‒ на які проблеми ви б звернули увагу?

Лісова: З приводу вай-фаю: на жаль, за моїми спостереженнями, це все-таки не ситуативні вимкнення. За словами прикордонників, які допомагають людям встановлювати «Дій вдома», бездротовий Інтернет там давно вже не працює. І, по моєму, не можна порівнювати адмінкордон з Києвом, бо в Києві хоча б є можливість приєднатися до мобільного інтернету. Тут у людей немає доступу ні до того, ні до іншого, тому все-таки до цих скарг треба серйозно ставитися.

‒ От цікаве запитання від слухачки, якої стосується обмежень з боку російських прикордонників у Криму:

«У мене мама в Криму, я живу в Україні з дідусем і бабусею, громадянка України. В Україні прописана і працевлаштована. Три роки не бачила маму, хочу поїхати. З документами й тестами питань немає. Є чутка, що мене можуть до Криму пустити, а назад в Україну не впустити, бо в Україні родичі не першої лінії спорідненості. Підкажіть, чого чекати, і розвінчайте чутки. Я не можу залишитися в Криму, у мене робота та двоє старих по 80 років».

Лісова: Якщо дівчина не виїжджала за час карантину з Криму, а весь час проживала на материковій частині України й не має цих в'їздів-виїздів, то вона зможе, в'їхавши зараз у Крим, виїхати одноразово з Криму на материк. Якщо вона захоче це зробити вдруге, то до бабусі й дідуся її з півострова, на жаль, не випустять. За російськими правилами вони не вважаються родичами, до яких дозволений виїзд. Якщо мама має можливість виїхати до дочки, то маму випустять з Криму неодноразово ‒ за умови, що у мами є кримський, тобто російський паспорт. Це все стосується російської сторони, українці не запроваджують ніяких обмежень і вільно впускають і випускають громадян ‒ зрозуміло, з українськими паспортами.

‒ Ще нестандартна ситуація в іншої слухачки:

«У мене є паспорт Росії, я живу в Україні, батьки ‒ в Криму. Я вже їздила в Крим у серпні 2020 року. Мій чоловік ‒ громадянин Євросоюзу, у нього є дозвіл на проживання в Україні. Підкажіть, будь ласка, які мені потрібні документи, щоб мене випустили вдруге».

Лісова: Потрібно взяти на підтвердження свідоцтва про шлюб, паспорт, або дозвіл на проживання чоловіка. Я б запаслася всіма документами, які є у чоловіка і підтверджують їх родинні стосунки, тобто шлюб. Якщо ці документи складені українською мовою, російські прикордонники приймають їх без будь-якого перекладу. Якщо ж якоюсь іншою іноземною мовою, я б все-таки підстрахувалась і зробила переклад.

‒ У кримчанина ‒ автомобіль, який він купив ще до 2014 року: є номерні знаки українського зразка й ті, які видавалися Криму вже після 2014 року. Він запитує: чи є у нього можливість цим автомобілем виїхати на материк?

Лісова: Україна не має права його не пустити, якщо він буде їхати на українських номерах. Не впустять його, якщо він буде їхати на кримських номерах, тому що вони не будуть відповідати автомобілю й українській реєстрації. Взагалі, всі документи, видані російською владою в Криму, не визнаються Україною. Теоретично можна уявити, що людина проїжджає російських прикордонників і змінює десь номери, але практично це зараз неможливо, адже всюди в цій транзитній зоні висять оголошення, що зупинка транспорту заборонена. У підсумку він просто фізично не зможе зупинитися й замінити ці номери, а російські прикордонники не пропустять його на українських номерах. Так що логістично виїхати у нього просто не вийде.

‒ Антоне, що ви відповісте нашим слухачам на їх скарги?

Кориневич: Ми намагаємося вирішити разом з іншими державними органами питання Інтернету ‒ покриття вай-фаю на трьох КПВВ. Зараз начебто краще з цим на «Чонгарі» та «Чаплинці», гірше на «Каланчаку». Ми розуміємо важливість цього питання і насправді вдячні прикордонникам, бо вони за допомогою своїх пристроїв допомагають нашим громадянам встановити відповідну програму та перетнути адмінкордон. Інтернет-покриття ‒ це, безумовно, одна з основних речей. Ми також говоримо і з місцевою владою, і в Києві про те, що нам потрібні регулярні перевезення від адмінкордону на основі проведеного конкурсу, за певними графіками тощо. Я думаю, що вирішення питань зв'язку та перевезень значно покращили б сьогоднішню ситуацію.

‒ Як щодо посилення обмежень на в'їзд до Криму з боку російської влади?

Кориневич: Я впевнений, що Російська Федерація дуже уважно стежить за діями з деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території України і, безумовно, вона може бути не задоволена тим рівнем уваги, яка зараз прикута до питання Криму як всередині держави, так і на міжнародній арені. У цих умовах важливо, щоб Україна залишалася максимально відкритою, щоб не було ніяких обмежень для наших громадян при перетині адмінкордону.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Росія наслідує практику СРСР»: Чубаров про переслідування в Криму