Павло Латушко – член президії Координаційної ради з трансферу президентської влади у Білорусі, колишній міністр культури країни, посол та директор Національного академічного театру імені Янки Купали у Мінську – відповів на запитання Радіо Свобода після переговорів із міністром закордонних справ Чехії Томашем Петршічеком.
Основні теза бесіди:
- Ми плануємо змінити регламент, що дозволить брати участь у Координаційній раді і тим, хто перебуває за кордоном.
- Важливо, щоб якнайширше коло країн підтримало підхід, згідно з яким після 5 листопада або після нової інавгурації президента – Олександр Лукашенко вже не матиме права виконувати функції глави держави.
- Багато урядовців, зокрема і на рівні керівників департаментів, заступників міністрів, писали мені слова підтримки та телефонували.
- 80-85% державного апарату не хочуть продовжувати працювати в такому стилі в цій системі під цим керівництвом.
- У той же час існує великий ризик для тих, хто з розголосом звільняється із державної посади.
- У незалежній Білорусі досвіду страйкового руху немає. Згідно із законом не можна оголошувати страйк із політичних причин.
- Погіршення економічної ситуації стане новим поштовхом, який змусить людей страйкувати і виходити на вулиці.
- Це може залишитися непоміченим, але влада змушена робити невеликі кроки назустріч суспільству під тиском мирних вуличних протестів.
- Сьогодні немає сенсу думати про участь у нових президентських виборах, оскільки спочатку потрібно забезпечити оголошення таких виборів.
- Я не планую шукати політичного притулку в жодній країні світу.
- Я зустрічаюся в європейських столицях із міністрами закордонних справ, прем'єр-міністрами, їх представниками та заступниками, щоб мати чітку позицію Європейського Союзу, що створить для мене можливість повернутися до Білорусі.
- Якщо я сьогодні з’явлюсь на кордоні, мене заарештують.
- Ми трохи розчаровані позицією Європейського Союзу.
- Ми сподіваємось, що будуть конкретні дії. Існують міжнародно-правові механізми, які дають зрозуміти тим, хто вчиняє злочини в Білорусі, що вони будуть нести відповідальність.
- Якщо Світлана Тихановська вирішить оголосити себе президентом Білорусі, ми повинні її підтримати. Якщо ні – слід шукати інші варіанти.
- Без підтримки Росії Лукашенко сьогодні не був би президентом. Росія протягом багатьох років керує внутрішніми процесами в нашій країні.
- Москва розуміє, що час Лукашенка закінчився, але вони ще не знайшли можливості замінити його.
- Спочатку потрібні нові вибори, а потім зміни до Конституції. В іншому випадку це буде затримка, і нова конституція буде переписана в інтересах Лукашенка.
- Росія повинна розуміти, що якщо Лукашенко підпише зараз якісь інтеграційні угоди, то вони не будуть визнані.
