Київська міська психіатрична лікарня імені Павлова, за словами її керівництва, має «діру у бюджеті» у 145 мільйонів гривень. Під загрозою звільнення опинился 455 із 1400 працівників лікарні. Кореспондент Радіо Свобода навідався до медичного закладу, поговорив із медперсоналом, головним лікарем, пофотографував і зібрав трохи інформації.
Спочатку трохи статистики: кожен третій українець, за оцінками фахівців, страждає від різноманітних нервових розладів, починаючи від депресії, завершуючи хворобами, що роблять людину недієздатною. Більша частина хворих припадає на великі міста, у тому числі – столицю.
«ПАВЛІВСЬКА»
Колишня Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені Павлова від лютого 2020 року має іншу назву і підпорядкування.
Повна назва: Комунальне некомерційне підприємство «КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ «ПСИХІАТРІЯ»» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Власник: Київська міська рада
Лікарня є одним із провідних та найстаріших психіатричних закладів України.
Датою заснування лікарні вважається 13 червня 1786 року, коли у келіях Кирилівського чоловічого монастиря відкрили будинок інвалідів, а сам монастир закрили. У 1870-х роках за проектом київського інженера Гешвенда побудовали комплекс із 9 цегляних будівель для лікарні, та декілька дерев'яних споруд. На початку XIX століття за проєктами архітектора Кобелєва побудовали каплицю, морг та одноповерховий інфекційний корпус на 60 ліжок.
У 1920-1936 роках лікарня носила ім'я Тараса Шевченка, а із 1936 року лікарню переназвали на честь фізіолога Івана Павлова, який заклав основи вивчення вищої нервової діяльності людини.
Відтоді цю психіатричну лікарню у Києві називають – «Павлівська» або «Павлівка».
На сьогоднішній день лікарня має 30 відділень, де працює близько 1400 медичних працівників. При лікарні функціонує Науково-дослідний інститут соціальної та судової психіатрії та наркології МОЗ, а також перший в Україні Центр первинного психотичного епізоду та сучасних методів лікування. Окрім цього, на базі лікарні працюють і профільні кафедри багатьох медичних вишів країни.
За рік через стаціонарне лікування у Павлівській лікарні проходить близько 10 000 пацієнтів із столиці та інших регіонів України.
Медреформа чи щось інше?
Головний лікар Павлівської лікарні, доктор медичних наук Вячеслав Мішиєв – річну «діру у бюджеті» в розмірі 145 мільйонів гривень та загрозу звільнення для третини медичних працівників лікарні, пов'язує із стартом другого етапу медичної реформи.
КОРОТКА ДОВІДКА ПРО ДРУГИЙ ЕТАП МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
1 квітня 2020 року в Україні стартував другий етап медреформи. Заклади охорони здоров'я, які надають спеціалізовану чи вузькоспеціалізовану медичну допомогу, тепер також працюватимуть за принципом «гроші за пацієнтом», як і перша ланка. Також запрацювала програма медичних гарантій – це перелік послуг, які держава гарантує пацієнту безкоштовно.
До вузьких спеціалістів вас має направити сімейний лікар, педіатр чи терапевт, з яким ви підписали декларацію. Саме за направленням вас зможуть прийняти в лікарні, яка уклала договір з НСЗУ. Без направлення за консультацію треба буде офіційно заплатити. Вузького спеціаліста ви обираєте самостійно, без прив’язки до міста чи району. Без направлення від лікаря безкоштовно по екстрену медичну допомогу можна буде звернутися лише до акушера-гінеколога, стоматолога, педіатра, психіатра та нарколога.
Безкоштовно лікуватимуть тільки в закладах, які підписали договір з НСЗУ. Щоб підписати такий договір, медзаклади повинні бути комунальними некомерційними підприємствами, комп’ютеризованими та зареєстрованими в електронній системі охорони здоров’я E-Health.
Викликати швидку медичну допомогу ви можете, навіть, якщо у вас немає декларації. Просто треба зателефонувати 103. Вам не мають відмовити в допомозі.
Заяви на підписання угод подав 1 771 заклад — це майже всі державні та комунальні заклади, а також близько 200 приватних і діагностичних центрів. З 1 квітня заклади отримують передоплату за послуги, які вони надаватимуть.
НСЗУ може відхиляти зайвки на медичні послуги. Керівники медзакладів мали обирати економічно вигідні послуги та ті, які лікарі готові надавати якісно.
Для всіх послуг розроблені тарифи, яку сплачує не пацієнт, а НСЗУ.
Базова ставка на пролікований випадок при наданні психіатричної допомога дорослим та дітям становить 7406,4 гривні, до якої застосовуються коригувальні коефіцієнти.
На момент першої розмови із головним лікарем 28 квітня, Мішиєв стверджував, що після старту другого етапу медичної реформи Національна служба здоров'я України (НСЗУ) не визнала за лікарнею:
- Амбулаторну допомогу – поліклініку, де працює 180 чоловік, з яких 30-ть є унікальними спеціалістами у царині соматики, поліклініка за рік надає допомогу близько 45 000 пацієнтам столиці;
- Відділення інтенсивної терапії;
- Відділення реабілітації;
За його словами, якщо нічого з фінансуванням не зміниться, то з 1400 працівників лікарні звільнять 455.
Суттєвому скороченню підлягає також медичний персонал інших відділень лікарні.
Вячеслав Мішиєв вважає, що це суттєво вплине на якість лікування пацієнтів, перетворивши прогресивний медичний заклад на «лікарню барачного типу і фактично знищить її».
Крім того, на його думку, з професії змушені будуть піти багато вузькофахових лікарів, які просто не знайдуть роботи на ринку праці у столиці.
Головний лікар Павлівської лікарні каже, що неодноразово звертався до міністерства, писав десятки листів до НСЗУ.
27 квітня, не зважаючи на карантин, медичні працівники влаштували у лікарні мітинг проти «розвалу лікарні».
Медперсонал вимагає вирішити питання фінансування психіатричної лікарні загальноукраїнського значення.
Однак, із лютого 2020 року, власником Павлівської лікарні є Київська міська рада. Радіо Свобода запитало, яке фінасування надходить із місцевого – столичного бюджету.
Вячеслав Мішиєв: Місто на нашій стороні. Місто розуміє проблему. Ми постійно на зв'язку. Департамент охорони здоров'я нас теребить питаннями, інформацією, цифрами. Те саме робить і КМДА.
Місто зі своїх можливостей дало доплату за інтенсивність роботи медичним працівникам. Доплата виглядає наступним чином: лікарям – по 4 тисячі на місяць (крім зарплати), середньому медпресоналу – 3 тисячі гривень на місяць, молодшому медперсоналу – одна тисяча гривень. Це з 1 квітня «Здоров'я киян» та КМДА вирішили так, щоб підтримати нас у перехідний період.
Реакція міністра Степанова і Уляни Супрун
28 квітня нещодавно призначений на посаду мінстр охорони здоров'я Максим Степанов на брифінгу також прокоментував проблеми Київської психіатричної лікарні №1 та інших закладів, які заявляють про недофінансування.
Цитуємо сказане міністром Степановим:
«Після вступу у другий етап реформи, цей заклад дуже сильно недофінансований. Він іде з великим дефіцитом, якщо порівняти з бюджетом минулого року. Цей дефіцит складає 153 млн гривень, тобто це 22% від того фінансування, що було минулого року.
Така ж ситуація у багатьох психіатричних лікарнях.
Була повністю відсутня комунікація під час імплементації реформиМаксим Степанов
Якщо проаналізувати, чому саме так відбулося, то дані, які ми отримуємо безпосередньо спілкуючись із головними лікарями цих лікарень, показують, що була повністю відсутня комунікація під час імплементації реформи.
Був повністю відсутній діалог безпосередньо з лікарями та медичними працівниками.
За два тижні, за місяць до старту реформи, вони дізнались, які саме тарифи у них мають бути, що буде входити до тарифу і після цього почали складати свої бюджети.
Ми проводимо аудит й напрацювали низку рішеньМіністр Степанов
Саме тому ми проводимо аудит й напрацювали низку рішень щодо того, як ми будемо виходити з цієї ситуації.
Які коригування ми будемо вносити в тому числі й в бюджет», – сказав Степанов.
Він додав, що найближчими днями МОЗ запропонує свої алгоритми та свої механізми виходу з ситуації, яка склалася.
«Щоб не було руйнування, звільнення працівників та в жодному разі – закриття лікарень. Такі завдання мені ставив в тому числі й глава держави», – каже Степанов.
Сказане міністром охорони здоров'я Максимом Степановим прокоментувала колишня виконувачка обов'язків керівника міністерства охорони здоров'я, головний ідеолог реформ медичної сфери Уляна Супрун.
Всі лікарні отримують фінансування залежно від показника їхньої спроможності надавати певні специфічні медичні послуги. Це 26 пакетів медичної допомогиУляна Супрун
«Національна служба здоров’я разом з міжнародними партнерами вже проводила їхній аудит, який показав реальну спроможність кожної лікарні. І в цьому році всі лікарні отримують фінансування залежно від показника їхньої спроможності надавати певні специфічні медичні послуги. Це 26 пакетів медичної допомоги, що входять до програми медичних гарантій. Де лікарні відповідають вимогам надавати якісні послуги, там отримують більше фінансування на ці медичні послуги.
Якщо спроможність лікарні недостатня для надання медпослуг одного чи іншого типу, це є вагомим приводом для місцевої влади виділити додаткові інвестиції на оснащення у цих лікарнях, аби лікарні могли надавати більше видів медпослуг та отримали більше фінансування», – написала Уляна Супрун на своїй сторінці у мережі Facebook.
«Однозначно є заклади, в яких зменшиться фінансування. Однозначно є заклади, де треба буде робити перепрофілювання чи реорганізацію. Це все потрібно для реального покращення якості медичних послуг. Натомість виглядає так, що міністр Степанов не хоче, щоб його асоціювали з болючими змінами і прагне подобатись усім», – заявила Супрун.
На наступний день після брифінгу кореспондент Радіо Свобода знову прийшов у Павлівську лікарню, щоб поговорити із головним лікарем Вячеславом Мішиєвим.
– Після брифінгу міністра охорони здоров'я, які настрої?
Де були допущені неточності – ми повинні виправити ситуаціюМішиєв
– Заяви міністра охорони здоров'я пана Степанова обнадіюють. Він чесно каже, де «криво» – там криво, де «оптимістично» – там оптимістично. Він оцінив ситуацію і сказав, що, панове, де були допущені неточності – ми повинні виправити ситуацію. Це додає оптимізму. Я думаю, що ми доб'ємося (ймовірно, повного фінансування із державного бюджету – ред.), доведемо і поліклініку, і інтенсивну терапію...
Харчування хворих: каша на воді три рази на день
На території лікарні розговорився із колишнім пацієнтом Романом. Той сказав, що на волонтерських засадах, у вдячність лікарні, допомагає відділенню, у якому колись лікувався.
Роман розповів про харчування стаціонарних хворих: «Каша на воді три рази на день. І три буханки хліба. Усе! Це на 51 людину!»
«Я привіз десять відер капусти. Завтра хліб привезу. Чим треба допомагаю. Цукерки. Цигарки», – каже Роман.
Питаю про харчування хворих у головного лікаря «Павлівки» Мішиєва:
– Я правильно зрозумів, що у цю суму (7400 грн компенсації за пролікований випадок) входить і харчування? Тобто, якщо пацієнт знаходиться півтора місяці на лікуванні...
– Так. Ви схопили суть проблеми.
– Чому зараз так із харчуванням пацієнтів?
– Так не було. У нас останні роки було харчування одне з найкращих в Україні. 50-70 грн на добу. Для стаціонарноо харчування, це досить непогані гроші.
– А що сьогодні?
– Я не підраховував, але дивіться... Ми на цю цифру, яку нам дало НСЗУ і ми отримали як субвенцію держави, ми лише кінці з кінцями по зарплаті зводимо. Ми сюди не враховуємо харчування і медикаменти. Ми зараз живемо тими запасами, які купили у 2019 році. Але рано чи пізно вони закінчаться. Коли вони закінчаться, я не знаю що ми будемо робити...
Відділення реабілітації, що може піти під скорочення
Розмовляю із працівниками та завідуючим відділенням медико-соціальної реабілітації. Тут працює 17 чоловік. Після старту другого етапу медичної реформи, за словами керівництва лікарні, відділення під загрозою закриття, а працівників можуть звільнити. Про можливості фінансування із київського міського бюджету, оскільки лікарня тепер у власності Київської міської ради, ніхто не каже.
Медичні сестри відділення до «реформи» отримували близько шести тисяч гривень заробітньої платні, тепер вони змушені були підписати папери про те, що вони проінформовані і ознайомлені з тим, що переходять на отримання мінімальних зарплат без доплат.
Тепер їх заробітня платня «чистими» складатиме близько трьох-чотирьох тисяч гривень на місяць:
Інші працівники відділення – психологи, соцпрацівники, інструктори з праці наразі переведені на 0,5 та 0,25 ставки.
Через відділення проходить близько 100 пацієнтів на рік. Частина з них, за словами медпрацівників, повертається до активного життя, влаштовується на роботу. Зменшується кількість госпіталізацій пацієнтів, які проходять реабілітацію. Близько 70% пацієнтів відділення мають позитивну динаміку психічних станів.
Працівники відділення працюють не лише з хворими, а й з їхнім оточенням, з родинами, з роботодавцями.
Основні діагнози пацієнтів відділення:
- 75% – психотичні розлади (шизофренія, шизотиповий розлад):
- 10% – біполярні розлади (маніакально–депресивний синдром);
- 10% – органічні ураження головного мозку;
- 5% – невротики.
Костянтин Зеленов, завідувач відділення розповідає про фунціонал свого відділення:
Арт-терапевт Тетяна проводить мені екскурсію відділенням. Показує зал для групової роботи. Бідкається на брак забезпечення та на те, що навіть медичні маски вони змушені були шити власноруч.
Показує терапевтичні арт-роботи, які виконали під час занять пацієнти.
Через деякі відчутно проступає внутрішній стан людини, яка це робила:
Вячеславом Мішиєв: Процес реабілітації в психіатрії займає важливе місце. З хворим після закінчення активного, інтенсивного курсу терапії, потрібно контактувати. Потрібно формувати його новий світогляд, новий сценарій життя, займати його вільний час, адаптувати його. Цим і займаються реабілітологи.
У нас унікальне відділення реабілітації. Там працюють ентузіасти. У них є проєкти із приготування їжі, шиття, роботи на комп'ютері, фарбування та інші.
– Чи буде реабілітація хворих оплачуватися із державного бюджету тепер?
– Ні. Там навіть взагалі слова немає такого. Ми задавали питання. А як наша реабілітація? «Нічого, нічого, ми подумаємо. Ми будемо давати вам, як психіатричний випадок».
Але, психіатричний випадок – це стаціонарне лікування. Це – протокол, у відповідності з яким – «лежав, діагностувався, обстежувався, динаміка хвороби така-то, йому стало краще, виписаний». Тобто питань багато.
Про оплату праці лікарів
У Павлівській лікарні стверджують, що «психіатрія опинилася у невигідному матеріальному становищі при отриманні компенсації за кожний пролікований випадок, у порівнянні з іншими медичними напрямами».
Базова ставка на пролікований випадок при наданні психіатричної допомога дорослим та дітям становить 7406,4 гривні. До цієї суми застосовуються коригувальні коефіцієнти.
Для довідки базові ставки на пролікований випадок:
- при гострому інфаркті міокарда – 16001,43 гривні;
- хірургічні втручання, проведені амбулаторно – 9,713 гривні;
- пологи – 8 136,03 гривні;
- лікування дорослих та дітей із туберкульозом – 20663,68 гривні.
До цих базових тарифів застосовуються коригувальні коефіцієнти. Детальніше про це тут.
В компенсацію за пролікований випадок входить також і харчування пацієнтів, лікування, матеріали та предмети, нарахування соцслужбам та послуги лікарні.
Зрозуміло, що чим довший термін пацієнт знаходиться у лікарні, тим більший відсоток з грошової компенсації йде на його утримання. А середній термін лікування психічно хворого триває набагато довше, аніж, наприклад, видалення апендициту чи пологи.
«Середній термін, за який стан людини покращується, – 30 днів», – говорить завідуючий відділенням медико–соціальної реабілітації Костянтин Зеленов:
Отримана компенсація ділиться між усіма медичними працівниками відділення (лікарі, медичні сестри).
До переліку працівників на компенсацію не увійшли немедичні працівники (психологи, соціальні працівники, трудові вчителі, санітари).
Дискусія між НСЗУ, Києвом та Павлівською лікарнею триває.
Реформи усієї системи охорони здоров'я і психіатрії зокрема – назріли давно. Це непростий і тривалий процес.
Однак, держава та суспільство мають не забувати про психічно хворих людей та не лишати їх наодинці з своїми проблемами. Це не лише питання психіатрії, це питання моралі та етики суспільства загалом.
На момент виходу репортажу Вячеслав Мішиєв повідомив Радіо Свобода, що пакет амбулаторних послуг із НСЗУ було підписано.
Як виглядає «Павлівська» лікарня
Центральна частина лікарні відновлена та відремонтована.
Десь тривають ремонти.
Чим далі у глибину Кирилівського парку, тим гірший вигляд мають приміщення. Схоже, що її не ремонтували дуже давно.
Людей біля корпусів мало, можливо, через карантин. Увечері взагалі безлюдно.
На території є і «радянські недобуди», і повністю закинуті корпуси.
Є і дороги, якими просто небезпечно пересуватися. Особливо в темряві.
Серед зелені Кирилівського парку є і величезний корпус Київського міського центру судово-психіатрічної експертизи, що зовні дуже нагадує в'язницю.
Центр розміщений у спеціально побудованому корпусі, в якому враховані всі специфічні вимоги до будівель, де утримуються заарештовані особи. Охороняється працівниками МВС.
Центр проводить амбулаторні, зокрема і посмертні, а також стаціонарні експертизи для визначення психічного стану осіб, що перебувають під слідством або є фігурантами розслідування злочинів.
Колись красивий Кирилівський парк у багатьох місцях перетворився у місце зливу нечистот, звалювання сміття та таборування безхатченків.
