У середу Третій комітет Генеральної асамблеї ООН затвердив нову резолюцію щодо порушення прав людини в Криму.
За резолюцію висловилися 63 країни, в тому числі Сполучені Штати і більшість країн ЄС. Проти голосували 22 країни, на чолі з Росією.
Більшість країн, які голосували проти, мають проблеми з порушеннями прав людини у своїх країнах і принципово не голосують за резолюції, які фіксують ці правопорушення в окремих державах. Також через COVID-19 багато представників країн-членів були відсутні на засіданні.
Одразу після голосування міністр закордонних справ Дмитро Кулеба у своєму твітері подякував країнам-членам за підтримку проєкту посиленої резолюції.
«Коли Генасамблея схвалить її у грудні, це надалі консолідує тиск на Росію, щоб держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов’язань, зокрема міжнародного гуманітарного права», – мовиться в його дописі.
Також він закликав ОБСЄ і Моніторингову місію ООН із прав людини посилити моніторинг у Криму «задля захисту тих, кого переслідує держава-окупант».
Під час виступу на засіданні комітету постійний представник України при ООН Сергій Кислиця процитував рекомендації Моніторингової місії ООН із прав людини в України, які містяться в останній доповіді верховного комісара ООН із прав людини.
Вони закликають владу Росії покласти край переслідуванням та іншим репресіям, припинити кримінальне й адміністративне переслідування мешканців Криму за мирне сповідування своїх релігійних переконань, а також утриматися від депортації затриманих до Росії для відбуття там покарання у вигляді позбавлення волі і повернути всіх уже депортованих.
Як пояснив «Голосові Америки» Сергій Кислиця, нова резолюція значно розширює перелік порушень прав людини, які відбуваються у Криму стосовно кримських татар, українців, правозахисників, активістів і журналістів.
Зокрема, у резолюції мова йде про порушення прав власності, а також релігійних прав, причому не лише кримських татар, але і вірян Православної церкви України.
Проєкт резолюції наголошує на тому, що люди на окупованій території опинилися у безнадійній ситуації. Вони наражаються на системні репресії, безпідставні затримання, переслідування, позасудові страти і тортури.
Близько 100 громадян України далі незаконно утримуються за політично вмотивованими звинуваченнями. У листопаді кількість кримських татар, засуджених до ув’язнення, збільшилася, причому вони отримали разючі терміни позбавлення волі – від 12 до 17 років – за мирне дотримання ісламських ритуалів, додає Кислиця.
«Саме тому мета цієї резолюції також у тому, щоб дозволити Організації Об’єднаних Націй мати широкий мандат від Генеральної асамблеї працювати над темою окупованого Криму», – додав він.
Дональд Джейсен, директор Російської програми Інституту миру Сполучених Штатів Америки, переконаний: позиція міжнародної спільноти, включаючи Організацію Об’єднаних Націй, щодо анексії Криму – непорушна, дії Росії – незаконні.
Саме тому, незважаючи на намагання Росії заблокувати або нівелювати значення таких резолюцій, це важливий інструмент нагадування світові про те, що відбулося в Україні і, зокрема, в Криму, а також про ті порушення прав людини, які зараз відбуваються на анексованому півострові.
«Таким чином, навіть, якщо ця резолюція навіть просто вчергове демонструє світову громадську думку – це все одно важливо, бо вона тримає увагу і не дозволяє забути, що відбувається в Криму зараз», – додає він.
Після вирішального голосування у Третьому комітеті нова посилена резолюція щодо порушення прав людини на Кримському півострові готова до того, щоб у грудні дипломати винесли її на голосування вже в Генеральній асамблеї. Кислиця переконаний: і в залі Генасамблеї документ отримає значну підтримку країн-членів.
