Доступність посилання

ТОП новини

Українці-рятівники євреїв під час Другої світової війни: триває онлайн-марафон історій


Радянські військовополонені закопують тіла розстріляних нацистами людей. Бабин Яр, Київ. Фото з архіву Українського інституту національної пам’яті
Радянські військовополонені закопують тіла розстріляних нацистами людей. Бабин Яр, Київ. Фото з архіву Українського інституту національної пам’яті

Верховна Рада України своєю постановою встановила 14 травня – Днем пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Розпочався онлайн-марафон історій українців-рятівників. Радіо Свобода теж розповідає такі історії.

11–13 травня (11:00–14:00) Національний музей історії України у Другій світовій війні спільно з Українським інститутом національної пам'яті проводить онлайн-марафон.

Під час марафону:

  • розповідають історії порятунку євреїв із усіх регіонів України;
  • презентують відеоісторії, зроблені на основі документальних фото;
  • ділиться контентом проєкту «Українці-рятівники».

Марафон транслюється на сторінках музею та УІНП у фейсбуці.

Сторінка марафону за посиланням.

У онлайн-марафоні беруть участь члени родин праведників, представники єврейських організацій, історики, а також музейники з Вінниччини, Волині, Закарпаття, Запоріжжя і області, Києва, Київщини, Луганщини, Одещини, Полтавщини, Чернігівщини, Харківщини, Хмельниччини, Івано-Франківщини, Львівщини.

Скільки українців-праведників?

Для вшанування людей, які вчинили подвиг, рятуючи євреїв, держава Ізраїль із 1963 року нагороджує таких рятівників почесним званням «Праведник народів світу» та почесним громадянством Ізраїлю.

Праведниками в юдаїзмі називають людей, які дотримуються основних законів, покладених на людство.

Станом на 1 січня 2020 року офіційно в Україні визнано 2659 праведників. За кількістю визнаних праведників Україна четверта серед країн у світі.

«Уманська яма» ‒ табір для радянських військовополонених, який на околиці міста влаштували нацисти. Серпень 1941 року. Фото із колекції Тетяни Пастушенко
«Уманська яма» ‒ табір для радянських військовополонених, який на околиці міста влаштували нацисти. Серпень 1941 року. Фото із колекції Тетяни Пастушенко

Водночас, тисячі українців-рятівників євреїв досі залишаються невизнаними й невідомими, наголошує Український інститут Національної пам'яті.

Серед них і митрополит Андрей Шептицький.

Шептицький керував операцією з порятунку більш ніж 150 єврейських дітей у роки Голокосту на заході Україні. Він не тільки давав накази переховувати єврейських дітей у монастирях, але й забороняв їх хрестити, щоб зберегти їх для єврейського народу.

«Склалася абсурдна ситуація – молодший брат митрополита архимандрит Климентій Шептицький, а також ігуменя Олена Вітер, які виконували прямі вказівки митрополита Андрея Шептицького, обидва отримали почесні звання «Праведників народів світу» від «Яд Вашем», а митрополит, який стояв на чолі цієї вкрай ризикованої для життя операції, не отримав цього звання», – писав у листі головний рабин України Моше Реувен Азман до керівника ізраїльського інституту «Яд Вашем».

Під час нацистського Голокосту Україна втратила 1,5 мільйона євреїв.

Українці рятували євреїв від нацистів, переховуючи їх, або видаючи їх за своїх родичів. При цьому самі рятівники ризикували не лише власним життям, а й життям своїх рідних.

Радіо Свобода розповіло і про членів ОУН, які рятували євреїв в Умані.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG