- «Німеччина після Меркель: на що може очікувати Україна?» – Atlantic Council
- Financial Times: «Зеленський перетрушує уряд України і пропонує нового прем’єр-міністра»
- The Guardian і AFP пишуть про затримання священника, який контрабандою вивозив із Донбасу і продавав зброю
Аналітичний центр Atlantic Council зі США публікує аналіз: «Німеччина після Меркель: на що може очікувати Україна?» Автор аналізу, директор програм щодо України берлінського аналітичного «Центру ліберальної сучасності» Маттіа Неллес, говорить про нинішню ситуацію в Німеччині: канцлерка Анґела Меркель збирається йти в відставку восени 2021 року, і найімовірнішим наступним канцлером стане новий лідер її правоцентристської партії, «Християнсько-демократичного союзу».
Меркель, пише автор, іще наприкінці 2018 року залишила посаду голови партії і фактично обрала собі наступницю – партію очолила Аннеґрет Крамп-Карренбауер. Але 10 лютого вона подала в відставку – і вкинула весь процес наступництва в хаос.
Наразі за посаду голови партії, який поведе її на парламентські вибори 2021 року, змагаються три кандидати – усі чоловіки, і всі з землі Північний Рейн – Вестфалія, що має найбільше населення в Німеччині, 17 мільйонів. Нового голову оберуть на з’їзді ХДС у Берліні 24–25 квітня.
Один із кандидатів – Норберт Реттґен; він свого часу був міністром екології в уряді Німеччини. «Реттґен гостро ставиться до Росії і належить до тих небагатьох у партії, хто закликає не просто зберегти санкції, а й посилити їх у відповідь на нерозбірливе використання Росією сили в Сирії… Але хоча перші опитування ставили його попереду, йому бракує підтримки партійних функціонерів, які й будуть урешті обирати майбутнього лідера. Це залишає йому мало шансів», – мовиться в статті.
Другий, Фрідріх Мерц, був новою зіркою ХДС на початку 2000-х років, але врешті 2009 року залишив парламент і став юристом і лобістом. Він був єдиним із трьох, хто змагався за посаду голови партії 2018 року і небагато програв Крамп-Карренбауер. «Його підтримка найсильніша серед тих частин ХДС, які хотіли б повернути партію в праву частину політичного спектру. Непохитний прихильник трансатлантичних зв’язків, Мерц багато разів критикував Росії за її політику щодо Сирії й України. Але останнім часом він почав закликати Німеччину і Європу до активнішої взаємодії з Росією», – пише автор.
Очевидним же фаворитом перегонів, за його словами, є 59-річний Армін Лашет, нині прем’єр-міністр земельного уряду Північного Рейну – Вестфалії. Він виступає за продовження загального напрямку правоцентристської політики Меркель. «Як один із п’яти заступників голови ХДС, він є також однією з найвпливовіших постав у партії на національному рівні. Ще краще для Лашета те, що його офіційно підтримало керівництво земельної організації його партії ХДС», – мовиться в статті. А це вирішально важливо, бо організації ХДС у Північному Рейні – Вестфалії дає близько третини від усіх делегатів на партійний з’їзд, який буде обирати нового лідера.
Як ці три претенденти на лідерство ставляться до відносин із президентом Росії Володимиром Путіним? Із цього огляду найбільш суперечливим кандидатом є фаворит, Армін Лашет, пише автор: «Важливо зазначити, що до певної міри Лашет представляє типове німецьке бажання мати добрі відносини з Росією. Цей підхід загалом відповідає політиці ЄС щодо Росії і полягає в критиці Росії за її незаконні дії і стримування її санкціями, а водночас у намаганні залучати її до взаємодії в таких галузях, як торгівля, громадянське суспільство чи культурна співпраця. Ця позиція повторює загальний політичний консенсус у Німеччині, де тільки Партія «Зелених» і окремі члени ХДС вимагають більш критичної політики щодо Росії».
А в деяких аспектах Лашет відходить від лінії партії щодо Росії в бік іще більшої прихильності, наголошено в статті і наведено низку прикладів. Зокрема, в березні 2014 року, після анексії Росією Криму, Лашет застерігав від «антипутінського популізму» в Німеччині. Після отруєння Скрипалів у Британії 2018 року він був єдиним видатним членом ХДС, хто критикував Лондон за «нав’язування солідарності» союзникам у НАТО після надання недостатніх, на його думку, доказів провини Росії. Невдовзі по тому в інтерв’ю газеті Zeit він застерігав від «демонізації Росії». А вже влітку 2019-го Лашет зустрічався з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим під час німецько-російського форуму «Петербурзький діалог» і там дякував Росії за примирення з Німеччиною після Другої світової війни і за її роль у возз’єднанні Німеччини, а потім прямо висловив підтримку газопроводові «Північний потік-2».
«Загалом кажучи, Україна має готуватися до того, що Німеччина буде значно більше зайнята сама собою, але Київ не має підстав для паніки. Попри багато заяв Лашета про необхідність взаємодіяти з Москвою, які викликають занепокоєння, вкрай мало ймовірно, що він буде одноосібно домагатися зняття санкцій чи радикальної зміни нинішньої політики Німеччини щодо Росії. З іншого боку, те, наскільки позитивне ставлення Лашета до Росії втілиться в його політиці, буде значною мірою залежати від прогресу нового замилування президента Франції Емманюеля Макрона Володимиром Путіним, мовиться в статті.
Напередодні позачергового пленарного засідання Верховної Ради України, що призначене на підвечірній час 4 березня, британське видання ділових кіл Financial Times публікує статтю «Зеленський перетрушує уряд України і пропонує нового прем’єр-міністра». Президент розчарований нинішнім темпом реформ, але зміна настає в непростий для держави час, зазначає автор статті, київський кореспондент видання Роман Олеарчик.
«Володимир Зеленський, колишній комедіант, обраний президентом України минулої весни з величезною перевагою голосів, хоче провести широке перетасування свого уряду, включно з заміною нинішнього прем’єр-міністра Олексія Гончарука», – мовиться в статті. Як очікують, парламент буде голосувати про це пізніше 4 березня.
Посилаючись на кілька джерел, наближених до Зеленського, видання пише, що в разі схвалення в парламенті новий уряд має очолити 44-річний Денис Шмигаль, який коротко очолював одну з західноукраїнських областей перед тим, як минулого місяця був призначений віцепрем’єр-міністром.
Як повідомив один із депутатів, Зеленський на зустрічі за зачиненими дверима з членами своєї партії «Слуга народу» в вівторок увечері попросив швидко затвердити Шмигаля й інших нових міністрів.
«Ці події відбуваються після тижнів спекуляцій в українських ЗМІ, що Зеленський втратив довіру до 35-річного Гончарука, який минулого літа став наймолодшим в Україні прем’єр-міністром. Несподіване висування кандидатури Шмигаля, бізнесмена регіонального рівня, переважно не відомого на загальноукраїнській політичній сцені, відбулося через кілька днів після переговорів із місією МВФ, яка прибула до України, про те, щоб отримати підтримку ради директорів новій програмі кредитування на 5,5 мільярдів доларів», – звертає увагу автор.
Ця фінансова підтримка дуже потрібна Україні, але Україна ще має виконати головну передумову МВФ: ухвалити закон про неплатоспроможні банки, який мав би відвернути можливість, щоб колишні власники банків, ліквідованих чи націоналізованих у процесі очищення банківської системи, могли претендувати на повернення своїх активів чи домагатися відшкодування, наголошено в статті.
І це питання, пише автор, розглядають як лакмусовий папір для Зеленського, президентську кампанію якого підтримав телеканал, власником якого є олігарх Ігор Коломойський. Газета нагадує, що Коломойський оскаржує в судах націоналізацію провідного комерційного «Приватбанку» і заперечує, що він винен у «дірці» в балансі банку в 5,5 мільярдів доларів, яка й призвела до його перебрання державою.
Кореспондент цитує людей, що знайомі зі справою, які кажуть, що переговори між Україною й МВФ про такий закон про банки продовжуються й цього тижня.
«Ніякої зміни політики немає… порядок денний реформ триває далі, включно з програмою МВФ», – цитує видання слова наближеної до Зеленського особи про зміни в уряді.
«Зеленський – практична людина… Він хоче таких людей, які давали б результати», – додала ця особа і зазначила, що Зеленський розчарувався темпом реформ під проводом уряду Гончарука.
У статті нагадано, що, за останніми опитуваннями, рівень суспільного схвалення Зеленського різко впав, а підтримка Гончарука стала ще нижча.
Газета повідомляє, що Шмигаль у 2017–19 роках працював керівником однієї з компаній енергетичного холдингу ДТЕК, власником якого є найбагатший олігарх України Рінат Ахметов. А телевізійні канали, якими володіє Ахметов, суперник Коломойського, останніми тижнями сприятливо висвітлювали дії влади Зеленського.
Анді Гундер, президент Американської торговельної палати в Україні, каже, що Шмигаль «був одним із найбільш дружніх до бізнесу» голів обласних адміністрацій, коли він керував Івано-Франківською областю від минулого літа до приходу в уряд у Києві на початку цього року.
«Але, – каже Гундер, – зміна уряду не могла настати в гірший для України момент, коли відбувається спалах коронавірусу, світові ринки йдуть униз, угоди з МВФ немає, тримачі облігацій вторинного ринку нервуються, і ще наближається виплата значних сум за суверенними борговими зобов’язаннями».
«Головним пріоритетом нового уряду має стати забезпечення макроекономічної стабільності, продовження співпраці в МВФ і збільшення прямих зовнішніх інвестицій», – наводить на завершення газета слова Гундера.
Британський щоденник The Guardian передруковує повідомлення Агентства «Франс-прес» із Києва про те, що «Україна затримала священника, який використовував проповідницькі поїздки для контрабанди зброї» і продавав зброю, вивезену з охопленого конфліктом сходу країни, зокрема гранатомет і ручні гранати.
Священника затримали українські силовики ще кілька місяців тому на північному заході України, але про це повідомили тільки нині, після розслідування поліції, повідомила Служба безпеки України. «Це дуже делікатна тема», – сказала агентству речниця СБУ Олена Гітлянська.
За даними розслідування, неназваний священник із 2015 року неодноразово їздив із проповідницькими місіями на схід України і повертався з небезпечними трофеями, які продавав друзям. Ішлося, зокрема, про реактивний гранатомет, сім гранат і 800 грамів динаміту.
Чоловікові загрожує до семи років позбавлення волі, мовиться в повідомленні, в якому також не названа конфесія, до якої належав затриманий священник.
