Доступність посилання

ТОП новини

Лукашенко чинить опір Путіну, і Захід має йому допомогти – світова преса


Олександр Лукашенко і Володимир Путін
Олександр Лукашенко і Володимир Путін
  • Захід має підтримати Білорусь у її спробах протистояти впливу Москви, мовиться в редакційній статті The Washington Post.
  • У матеріалі видання Financial Times йдеться про звільнення з посади голови Офісу президента Андрія Богдана.
  • Рішення Праги перейменувати площу перед російським посольством іменем Бориса Нємцова може розлютити Москву, пише The Guardian.

У той час як президент Росії Володимир Путін націлив свою увагу на Білорусь, Заходові необхідно допомогти їй протистояти московському впливу. Про це йдеться в редакційній статті американської газети The Washington Post.

Путін витратив багато часу протягом своїх двох десятиліть при владі на те, щоб відновити владу Москви над колишніми радянськими республіками. Здебільшого у нього нічого не вийшло, навіть попри застосування економічного тиску, організацію виборчого шахрайства, пропаганду й кібервійни і навіть воєнну агресію проти Грузії та України.

Та, попри невдачі, Путін усе одно не зупиняється. Тепер він прагне змусити президента Білорусі Олександра Лукашенка нарешті виконати підписану 20 років тому угоду, яка б об’єднала дві держави, фактично перетворивши Білорусь на провінцію. Лукашенко наразі чинить опір, заявляючи, що він не хотів би стати «останнім президентом Білорусі».

«Тож попри те, що він не найбільш привабливий партнер для Заходу, його спроба врятувати свою державу заслуговує на підтримку», – мовиться в статті.

Газета називає Лукашенка хитрим автократом, який уникав виконання вимог Путіна поступитися суверенітетом Білорусі. Водночас він також уникав і тиску Заходу щодо лібералізації свого режиму.

Але тепер російський лідер припинив постачання до Білорусі субсидованої нафти, від якої значно залежить економіка цієї країни, вимагаючи виконати давній договір про союзну державу.

Зрештою Лукашенкові може довестися обирати між тим, щоб «прогнутися» під Путіним (або принаймні зробити кроки у такому напрямку), і тим, щоб влаштувати економіці своєї країни шокову терапію, необхідну для звільнення від російського впливу.

«Якщо він обере останній варіант, США і ЄС мають зробити все, що можуть, щоб полегшити ці труднощі, водночас продовжуючи тиск задля покращення ситуації з правами людей», – підсумовує газета.

У статті в виданні Financial Times ідеться про звільнення з посади голови Офісу президента України Андрія Богдана. Західні прихильники Києва такий крок, найімовірніше, привітають, мовиться у матеріалі.

Богдан викликав напругу через те, що раніше був адвокатом українського олігарха Ігоря Коломойського – однієї з найвпливовіших бізнес-осіб України.

Зеленський одразу не пояснив своє рішення щодо звільнення Богдана, і було не відразу зрозуміло, чи цей крок призвів до повного розриву зв’язків із олігархом Коломойським, ЗМІ якого своєю сильною підтримкою допомогли забезпечити перемогу Зеленського на президентських виборах минулого року. Богдан був одним із небагатьох високопосадовців із попереднім урядовим досвідом роботи у команді відносних новачків, яких привів до влади Зеленський, наголошує автор.

Андрія Єрмака, якого Зеленський призначив на місце Богдана, видання називає юристом за освітою і колишнім кінопродюсером. Як радник президента він був неофіційним дипломатичним каналом щодо мирних переговорів із Росією і відносин із Заходом, мовиться у статті. Телефонне спілкування Єрмака з колишніми членами адміністрації президента США Дональда Трампа, включно з Ґордоном Сондландом, колишнім послом США в ЄС, розглядалися під час недавніх слухань щодо імпічменту президента США.

Посилаючись на джерело, наближене до Коломойського, кореспондент газети пише з Києва, що хоча колись Богдан і працював у справі «ПриватБанку» в інтересах бізнесмена, вони перестали підтримувати відносини після того, як Богдан почав працювати з Зеленським, і Коломойський був здивований тим, що «Богдан менш сприйнятливий до запитів свого колишнього клієнта», і сказав, що «їхні стосунки вже не теплі».

Рішення столиці Чехії Праги перейменувати площу перед посольством Росії іменем Бориса Нємцова може розлютити Москву, мовиться в статті британського видання The Guardian.

27 лютого в Празі має відбутися церемонія вшанування пам’яті Нємцова, гучного критика Володимира Путіна, з нагоди п’ятих роковин його смерті. Нємцова застрелили у Москві у 2015 році. Там також очікують на дочку Нємцова Жанну.

Будівлю посольства після Другої світової війни подарував Сталінові уряд Чехословаччини як знак вдячності за роль Радянського Союзу у звільненні країни від нацистської окупації. Останнім часом воно привернуло до себе чималу увагу через велику кількість дипломатичних працівників, що, як підозрює багато хто, є прикриттям для шпигунської діяльності проти Чехії.

Як очікують, празька влада затвердить перейменування площі. Крім того, Прага планує назвати алею в парку відразу за посольством іменем Анни Політковської, журналістки й теж критика Кремля, вбитої 2006 року, пише газета.

Ці кроки Праги, ймовірно, знову посилять напруженість у відносинах із російським посольством, яке раніше вже критикувало керівників місцевих органів влади за їхнє ставлення до пам’ятника радянському маршалові Івану Конєву (його хочуть прибрати з однієї з площ міста, а тим часом до нього додали таблиці з поясненнями ролі Конєва не тільки у звільненні міста, а й у подальших придушеннях визвольних прагнень у тодішніх державах-сателітах СРСР – ред.), мовиться в статті.

Мер Праги Зденек Гржиб привітав ідею перейменування площі іменем Нємцова у відповідь на петицію чеської Партії «зелених» і зустрічі з Володимиром Кара-Мурзою, головою Фонду Бориса Нємцова за свободу.

«Наше рішення, безумовно, не є якоюсь випадковою примхою. Воно базоване на давніх пропозиціях громадян, але, звичайно, і на чеській традиції захисту прав людини, яку не слід забувати», – написав Гржиб у твітері.

Петр Кутілек, депутат Празької міськради від Партії «зелених», який ініціював петицію за перейменування площі, відкинув припущення, що це «дипломатія тролінгу», що має на меті спровокувати Москву. За його словами, які наведені в статті, причина в тому, що підтримка прав людини і демократії є визначальним пріоритетом зовнішньої політики Чехії.

А чеський політолог Їржі Пеге вважає, що рішення назвати площу перед посольством Росії іменем Нємцова має «величезне символічне значення». «Ми маємо російське посольство, яке є досить зухвалим і має більше співробітників, ніж їхнє посольство у Лондоні, які, ймовірно, роблять речі, не пов’язані з дипломатією», – вважає він і додає: «Маленькій країні нелегко показати Росії, що її не залякати».

  • Зображення 16x9

    ​Тетяна Савчук

    Приєдналася до Української редакції Радіо Свобода у 2017 році. Здобула ступінь магістра з міжнародних відносин та дипломатії в Англо-американському університеті у Празі. Продюсерка соціальних мереж. 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG