- Канадське агентство The Canadian Press розповідає про зустріч українського кінорежисера Олега Сенцова з керівництвом і політиками Канади.
- Агентство Associated Press повідомляє про засудження президентом Туреччини російської анексії Криму.
- Італійське агентство ACI Stampa пише про призначення нового керівника Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, наймолодшого у світі єпископа Степана Суса.
Низка засобів інформації в Канаді передруковують статтю канадського агентства The Canadian Press «Український кінорежисер Сенцов радить Канаді зберігати санкційний тиск на агресивного Путіна», зокрема, газета National Post чи телемережа CTV News. Агентство зазначає, що українського кінорежисера Олега Сенцова часто запитують про те, як саме він пережив п’ять років у російській в’язниці, і українець досі не може відповісти на це запитання. Проте Сенцов має чітке послання, як позбутися особи, яка кинула його за ґрати у Росії. Сенцов радить зберігати і посилювати санкції проти Росії, тримати Росію за межами «Групи семи» і чинити економічний і політичний тиск на Росію, щоб самі розлючені і незадоволені росіяни усунули президента Володимира Путіна від влади. Лише коли Путіна позбавлять влади, за словами Сенцова, Україна здобуде назад територію, відібрану у неї Росією 2014 року.
У статті повідомлено про зустріч прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо і депутатів парламенту тієї країни з українським кінорежисером. На цій зустрічі Сенцов наголосив: «Путін не розуміє мови миру. Він розуміє лише мову сили».
Прем’єр Трюдо висловив шану українському кінорежисерові і знов повторив засудження дій Росії. Олег Сенцов, звертаючись до політиків Канади, зазначив, що у російських в’язницях і досі є багато таких, як він, але про цих людей ніхто не знає. Росія утримує сотні політичних в’язнів із Криму і Донбасу, поміж яких солдати, члени громадянського суспільства й багато неповнолітніх. Єдиним способом їх всіх звільнити є позбутися Путіна і покласти край 6-річній війні проти України.
На думку Сенцова, дехто на Заході робить у цьому напрямку більше зусиль за інших. Сенцов, втім, вважає, що Європа не докладає достатньо зусиль для тиску на Росію, бо ж розглядає російського президента крізь призму європейської культури і цінностей. І надто багато європейських країн надто залежні від російських нафти і газу, щоб твердо протистояти Путінові, каже він.
Український кінорежисер також висловив особисту налаштованість на протидію подальшій російській агресії, заявивши, що не зупинятиметься доти, доки Україна не поверне свою територію, яку в неї забрали силоміць.
Агентство Associated Press публікує статтю «Турецький президент засуджує російську анексію Криму». Статтю передрукувала ціла низка західних газет, наприклад, американська The New York Times чи австралійська The Sydney Morning Herald. Агентство пише, що під час візиту в Україну президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган висловився на підтримку територіальної цілісності України. Ердоган також заявив, що Туреччина допоможе у побудові житла для 500 сімей кримських татар, які виїхали до різних частин України після російської анексії Криму. Принагідно австралійський часопис нагадує своїм читачам, що Росія анексувала український Кримський півострів 2014 року, що не було визнано більшістю міжнародної спільноти, спричинившись до запровадження санкцій Заходу проти влади Володимира Путіна.
Агентство далі повідомляє, що президент Туреччини у своєму виступі на прес-конференції після переговорів із президентом України Володимиром Зеленським наголосив, що Туреччина не визнає протизаконну анексію Криму. Реджеп Тайїп Ердоган також додав, що його країна підтримує територіальну цілісність України.
Президент України Зеленський, у свою чергу, як пише агентство, зазначив, що Київ покладається на допомогу Туреччини у звільненні кримських татар, заарештованих росіянами у Криму. У статті згадано, що російські силовики в Криму заарештували десятки кримських татар за звинуваченнями у причетності до войовничих ісламістських угрупувань. Ці звинувачення відкидають активісти захисту прав людини як надумані. Агентство завершує повідомлення тим, що у ході переговорів керівників України й Туреччини було також розглянуто можливе постачання природного газу в Україну через Туреччину.
Італійське агентство ACI Stampa містить матеріал «Єпископ Української греко-католицької церкви відповідатиме за мігрантів». Автор статті Андреа Ґальярдуччі пише, що наймолодший у світі єпископ – 38-річний Степан Сус обійняв посаду голови Пасторально-міграційного відділу Української греко-католицької церкви. Автор зазначає, що владика Сус став найпершим єпископом, який постійно відповідатиме за цей напрямок діяльності УГКЦ. На додаток, за словами Ґальярдуччі, все це свідчить, що Українська греко-католицька церква стає дедалі більш глобальною і пов’язаною не лише з територією України.
Італійське агентство вказує, що призначення єпископа Суса на цю посаду є стратегічним рішенням. На загал, як підкреслює автор статті, УГКЦ не може розглядатися як лише місцева церква. Ще у 30-і роки минулого сторіччя митрополит Андрій Шептицький розпочав зібрання Українського греко-католицького Синоду у Римі. Після так званого псевдо-синоду у Львові 1946 року члени УГКЦ перебували у підпіллі, а також були розпорошені цілим світом, заснувавши численні парафії і громади.
ACI Stampa пише, що нині УГКЦ має своїх представників у США, Канаді, Бразилії, Аргентині, Австралії й інших країнах. Італійське агентство додає, що через війну в Україні багато людей залишають країну, що й призводить до потреби більшої уваги і душпастирської допомоги тим, які виїздять з України. Предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук наголосив, що цього року гасло УГКЦ лунатиме як «Церква завжди і всюди з вами». Автор додає, що рішення щодо призначення єпископа, який спеціально б опікувався Пасторально-міграційним відділом, ухвалили ще на Синоді УГКЦ, який відбувся у Римі у вересні торік. Саме тоді вибір було зроблено на користь Степана Суса, народженого 1981 року, який став священником 2006 року і служив військовим капеланом у Львові з 2011 по 2019 роки. Насамкінець італійське агентство повідомляє, що Пасторально-міграційний відділ УГКЦ було засновано з метою надання душпастирської допомоги вірним Української греко-католицької церкви, які проживають у різних країнах світу, і там, де ще немає структури УГКЦ.
