- Україна знала про замороження допомоги в липні – The New York Time
- 2 ключові події щодо Трампа та України, на які слід звернути більше уваги – The Washington Post
- Україна проти олігархів – Foreign Policy
Американське видання The New York Times опублікувало статтю, у якій пишуть, що Олена Зеркаль, колишня заступниця міністра закордонних справ, стала першою серед українських високопосадовців, яка визнала, що українському уряду було відомо про замороження військової допомоги. Про це Зеркаль дізналася з однієї з дипломатичних телеграм з Вашингтона, яка надійшла через кілька днів після телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Зеленським 25 липня 2019 року. Згідно зі статтею, Зеркаль каже, що адміністрація Зеленського намагалась приховати цей факт від оприлюднення, щоб не бути втягнутими у процес імпічменту та не зашкодити Трампу.
Також у статті йдеться про те, український уряд заблокував поїздку, яку Зеркаль запланувала до Вашингтону у жовтні для зустрічі з членами Конгресу через побоювання, що вона порушить питання пов’язані з імпічментом і тим самим залучить Зеленського до процесу розслідування. За словами Зеркаль, головний меседж від помічника Зеленського Андрія Єрмака «був мовчати і не коментувати без дозволу».
Згідно зі свідченнями розслідування щодо імпічменту, українські дипломати у Вашингтоні також знали, що існує проблема пов’язана з військовою допомогою вже 25 липня. Це також підтвердила Лаура Купер, американська заступниця помічника секретаря оборони Росії, України та Євразії.
Видання також нагадує, що сам Зеленський заявляв, що Трамп на нього не тиснув і під час телефонної розмови 25 липня він не знав про замороження військової допомоги, додавши, що він ніколи не розмовляв з Трампом з позиції «послуга за послугу».
У статті також роблять посилання на блог, розміщеному на сайті Atlantic Council 14 серпня, а також статтю, опубліковану виданням Politico 28 серпня, з ознаками того, що українським чиновникам було добре відомо про затримання допомоги ще до того, як справа набула розголосу у серпні 2019 року.
Адміністрація Зеленського через побоювання бути втягнутою в політику США не дозволила заступниці міністра закордонних справ приїхати до Вашингтона для зустрічі з членами Конгресу, щоб не порушувати питання, пов'язані з розслідуванням імпічменту:
Автор статті видання The Washington Post намагається провести паралелі з недавніми подіями навколо Дональда Трампа та Володимира Зеленського, які призвели до початку розслідування у справі імпічменту та подіями пов’язаними з відносинами між Трампом та Порошенком у 2017-2018 року. Цим автор статті наводить два ключові приклади, у чому, на його думку, нинішня ситуація схожа з попередньою.
У виданні пишуть, що перша зустріч Порошенка та Трампа, як і у випадку з Зеленським, відбулася не одразу. Більше того, коротка зустріч Порошенка та Трампа відбулася наприкінці червня 2017 року лише після того, як уряд Порошенка вжив заходів задля задоволення особистих інтересів Трампа стосовно розслідування щодо Пола Манафорта, а саме – залучив до розслідування Юрія Луценка, після чого з часом воно було з призупинено.
Щодо другого прикладу, автор відтворює хронологію подій, де описує, що у грудні 2017 року адміністрація Трампа ухвалила ключове рішення надати Україні ракети під назвою «джавеліни», ту саму зброю про яку говоритимуть Трамп та Зеленський по телефону 25 липня 2019 року. Унаслідок цього рішення, згідно з посиланням на статтю New York Times, Україна повністю припинила розслідування щодо Манафорта, а також співпрацю зі спеціальним адвокатом Робертом Мюллером.
Пізніше українські посадовці підтвердили, що припинення розслідування було пов’язане саме з отриманням «джавелінів». Уже в той час ходили розмови про те, що, ймовірно, це було зроблено на умовах «послуга за послугу».
У 2017 році Україна мала коротку зустріч у Білому домі після того, як розслідування щодо Манафорта було передано під контроль Луценка.
У 2018 році вони отримали свої перші «Джавеліни» незабаром після того, як вони зупинили розслідування Манафорта та співпрацю з Мюллером:
У статті американського журналу Foreign Policy пишуть що, якщо Дональд Трамп зацікавлений у боротьбі з корупцією в Україні, як він про це каже, то перш за все йому варто звернути увагу на ситуацію пов’язану з «ПриватБанком» та МВФ.
МВФ і західні партнери України наполягають на тому, що Україні буде важко отримати подальшу фінансову підтримку, якщо Київ не гарантуватиме, що він не скасує націоналізацію «ПриватБанку». Натомість колишній власник банку Ігор Коломойський стверджував, що Україна повинна поліпшити стосунки з Росією і навіть припустив, що, якщо МВФ не надасть більше допомоги, то, можливо, це зробить Росія.
Згідно зі статтею, Володимир Зеленський, який позиціонує себе як борець з корупцією, є на роздоріжжі. Адже МВФ, схоже, навряд надасть подальшу допомогу без гарантій того, що «гроші будуть витрачені правильно» і «ПриватБанк» не буде повернений його старим власникам. Але з іншого боку, Зеленський не може відкинути вимоги Коломойського, з яким він має довгу історію ділових стосунків. Швидше за все, пише автор статті, Зеленський побоюється ймовірної загрози атак зі сторони телеканалу олігарха.
Видання пише, що кожен, кому небайдужа боротьба з корупцією в Україні, повинен спонукати Зеленського протистояти тиску олігарха. Так, наприклад, виконувач обов'язків посла США у Києві Вільям Тейлор публічно попередив Зеленського про «шкідливий вплив Коломойського». Але Трамп і держсекретар Майк Помпео на рахунок цього мовчать.
Автор статті робить висновок що, «якщо самопроголошений американський борець з корупцією дійсно стурбований ситуацією в Україні, то зараз саме час щось сказати» стосовно цієї суперечки.
Якщо Трамп хоче боротися з корупцією в Україні, йому слід приділити більше уваги нинішній суперечці між країною та МВФ щодо одного з найбільших її банків:
