- Про досягнення Володимира Зеленського в зовнішній політиці – Вітольд Ващиковський у Kyiv Post
- Угорщина робить ставку на «Балканський потік», щоб отримувати російський газ не через Україну, повідомляє Euractiv
- «Замість паперового меню – код для сканування»: про застосунок для рестораторів, який створив у Польщі українець, пише Gazeta Wyborcza
Про досягнення президента України Володимира Зеленського в зовнішній політиці пише в щоденнику західної ділової спільноти в Україні Kyiv Post відомий польський політик Вітольд Ващиковський – нині європарламентар, а в 2015–2018 роках міністр закордонних справ Польщі.
Автор нагадує, що одним з головних елементів виборчої кампанії Зеленського минулого року, який уможливив його перемогу, була обіцянка покласти край війні з Росією. І, за його словами, нелегко оцінити, чи зміг Зеленський виконати її.
У статті звернено увагу, що, на жаль, не робиться ніяких зусиль у намаганнях повернути Україні незаконно анексований Крим. І щодо становища на Донбасі Зеленського переважно критикують за нездатність покласти край збройному конфліктові. Зеленський і його політичний табір відповідають на цю критику, що після кількох років застою був встановлений прямий діалог із Москвою, відновлено роботу «нормандського формату» і відбулися три обміни утримуваними; серед тих, кому пощастило повернутися до України, був і кінорежисер Олег Сенцов. Критики Зеленського натомість кажуть, що обмін був несправедливий, зокрема, нагадуючи, що таким чином вийшов на волю підозрюваний у причетності до збиття літака «Малайзійських авіаліній» 2014 року.
То правда, що Зеленський шукав компромісу з Росією, пише автор. За його словами, тверда, як стверджували, політика Петра Порошенка була твердою тільки на папері, що призвело до застою в конфлікті. Зеленський же спробував спілкуватися з президентом Росії Володимиром Путіним безпосередньо. Він був готовий і до подальших компромісів, засвідчивши готовність вирішувати конфлікт на базі «формули Штайнмаєра» і дозволити представникам сепаратистських сил приєднатися до столу переговорів. Той факт, що готовність Зеленського до компромісів не викликала позитивної відповіді з Москви, є ще одним аргументом, до якого люблять вдаватися критики Зеленського, пише автор.
«Турборежим» Зеленського досі в Європі сприймають прохолодно, хоча останні земельну й банківську реформи, мовиться в статті, помітили і оцінили. Після ухвалення цих законів Європейський союз надав Києву понад мільярд євро на допомогу в боротьбі з пандемією. Але недавні зміни в українському уряді теж не лишилися непоміченими в Європі. Особливо важко сприйняти заміну голови української дипломатії, наголошує автор статі.
Щодо відносин Києва з Вашингтоном, схоже, випробування справою з Джо Байденом уже не створює в них збентеження. США дають чітко знати, що визнають геополітичну важливість України. А минулої середи уряд України схвалив меморандум щодо перспективи імпортування принаймні 5,5 мільярдів кубометрів зрідженого природного газу зі США. Допомога Києву в диверсифікації задоволення його енергетичних потреб вирішально важлива після того, як його головний постачальний почав проти нього війну, пише автор.
Тож загалом, вважає він, оцінка зовнішньої політики Зеленського радше позитивна. Київ зумів уникнути ескалації і навіть домогтися незначної розрядки, «нормандський формат» поновив роботу, французько-німецький тандем уже не підтримує відкрито позицію Росії.
«Зеленський досяг успіху в викритті войовничого ставлення Путіна і своєї власної готовності співпрацювати, що високо оцінили в Брюсселі. Зеленський зумів перемогти Путіна на піар-полі: світові нагадали, що Україна – жертва російської агресії. Внаслідок цього, хоча й у деяких частинах Європи лунають дискусії про повернення до звичних відносин із Москвою, конфлікт не був забутий. Росія не змогла позбутися економічних санкцій, які досі лишаються для неї покаранням за її агресію», – пише Вітольд Ващиковський, оцінюючи зовнішньополітичні результати президентства Володимира Зеленського.
Європейське інтернет-видання Euractiv пише про те, що Угорщина робить ставку на газогін «Балканський потік», щоб потроїти постачання газу до Словаччини. Таке збільшення потужності прикордонного газогінного інтерконектора на кордоні зі Словаччиною, якого планують досягти до 2024 року, дасть можливість перепомповувати ним більш ніж по 5 мільярдів кубометрів на рік, заявив голова МЗС Угорщини Петер Сійярто.
Таке збільшення потужності буде важливим після того, як почне працювати південний газогін, який має транспортувати газ із Росії через Балкани до Європи, сказав міністр, згадуючи про недавню угоду з російським «Газпромом».
Видання нагадує, що йдеться про газогін «Балканський потік», який є продовженням «Турецького потоку» і буде транспортувати російський газ через Туреччину, Болгарію, Сербію й Угорщину до газового хабу Баумґартен біля Відня в Австрії.
Як мовиться в статті, він має стати життєздатною заміною головному традиційному маршрутові російського газу до Європи – через Україну.
Угорщина прагне забезпечити безпечні альтернативні маршрути і джерела, щоб зменшити свою залежність від постачання російського газу через Україну, яке в минулому виявлялося вразливим через геополітичні події, зазначає видання.
А польське видання Gazeta Wyborcza розповідає про Володимира Турчака, який живе в Польщі і створив зручний мобільний застосунок на допомогу клієнтам ресторанів: «Замість паперового меню – код для сканування. Технологічна підтримка гастрономії в час пандемії». Як пише видання, ідея створити його виникла «з життя»: тоді, ще на початку навчання Турчака в Польщі, він із кількома друзями-українцями пішов до ресторану, ще не знаючи добре польської мови, і їм було важко порозумітися з обслугою і зрозуміти всі позиції в меню. Щоб допомогти людям у схожих ситуаціях, він і створив myRest – систему, завдяки якій клієнти в ресторані можуть побачити меню кількома мовами, досить лише зісканувати QR-код, розміщений на ресторанному столі.
«До того ж там є ціни, фотографії кожної страви, дієтична інформація про безглютенові чи вегетаріанські страви, з функцією пошуку і можливістю вносити зміни й по кілька разів на день. А це важливо при різноманітних акціях чи меню ланчів, які часто змінюються. І все це не у вигляді файлу PDF із дрібними літерками, але з можливістю зручного перегляду в браузері», – пояснює Турчак.
За його словами, хоча ідея здалася йому доброю, та він не зустрів зацікавленості рестораторів. Тоді він додав до системи також можливість резервації місць через інтернет. Вийшов простий у використанні, доступний багатьма мовами застосунок із можливістю використання бота для спілкування з клієнтом. Потенційний клієнт ресторану не мусить телефонувати до менеджера, який не завжди має вільний час, може побачити меню багатьма мовами, а перед візитом отримає повідомлення з нагадуванням про резервацію.
При цьому система сама контролює наявність вільних місць і акумулює резервації з різних каналів – наприклад, фейсбука, інтернет-сторінки самого ресторану, інстаґрама тощо.
Але, попри наявність стількох послуг, клієнтів його застосунку було все мало. Парадоксально, але розвиткові цього бізнесу Турчака допоміг аж спалах пандемії: ресторатори почали цінувати безконтактні меню, а також надійний контроль за кількістю зарезервованих місць, що через запроваджені обмеження стало особливо важливим. А клієнти ресторанів тепер бажали мати гарантію, що для них місце знайдеться.
Крім того, через пандемію Володимир Турчак зі співзасновниками його фірми Богданом Тиським, Аліною Усик і Тарасом Гопком розширив свою акційну пропозицію: тепер для рестораторів перші два місяці використання його системи безплатні. А якщо їм сподобається, вони можуть обирати з кількох пакетів послуг, залежно від їхніх потреб. Найдешевший – 149 злотих (нині це 975 гривень) на місяць. Автори системи також пропонують консультації щодо впровадження маркетингу в гастрономічній галузі. І нині, каже Турчак, послугами його системи користується вже понад сотня ресторанів, головно в Кракові і Варшаві.
