Завдяки виправданню українського нацгвардійця Віталія Марківа в Італії була зірвана російська спецоперація, що планувалася Москвою як показова. Про це екс-міністр закордонних справ Павло Клімкін повідомив виданню «Сегодня».
Він переконаний, що метою російської спецоперації була передусім пропаганда, а також створення прецеденту.
«Була зірвана російська спецоперація, що планувалася Москвою як показова. Цілком очевидно, що сценарій цієї історії писався в Москві. Мета – пропаганда. Але не тільки. Кремль хотів створити прецедент. Але цього не сталося», – заявив Клімкін.
Видання нагадує, що Марківа звинуватили у вбивстві італійського фоторепортера Андрія Роккеллі і його перекладача, росіянина Андрія Миронова, які загинули внаслідок мінометного обстрілу у травні 2014 року на Донбасі. Рік тому суд Падуї визнав його винним і засудив до 24 років позбавлення волі. 1 жовтня італійський суд ухвалив рішення переглянути справжність доказів сторони обвинувачення у справі Марківа через перекладачку, яка відмовилася від своїх слів. Заголовок публікації – «Виправдання Марківа зірвало спецоперацію Москви – Клімкін».
«Політико-правовий цугцванг». – У публікації під таким заголовком газета «День» аналізує – чому протистояння після рішення Конституційного Суду лише загострюється і як вирішити проблему.
Видання стверджує, що в ситуації із кризою, яка виникла після рішення Конституційного Суду щодо скасування кримінальної відповідальності за недостовірне декларування, правих немає. Ця криза має політичні причини і наслідки, хоча йдеться, здавалося б, про правові норми.
Газетярі наголошують, що нині склалася ситуація цугцвангу – з ознаками політико-правової кризи, коли якесь категоричне і однозначне рішення навряд чи буде правильним.Зеленський заявив, що не збирається відкликати свій законопрєкт і не виключає розпуску Верховної Ради, якщо станеться «політичний колапс». Тим часом, судді КСУ продовжують активно працювати і вже взялися за розгляд «мовного» закону, закону про систему гарантування вкладів.., також не виключається розгляд земельної реформи. Тобто, судячи з настроїв, відступати ніхто не збирається, а отже криза лише поглиблюватиметься.
Який вихід пропонують правники, народні депутати та інші експерти? Якщо акумулювати їх, то, як зазначає газета, вони зводяться до наступного:
• ввести в дію закон, який поверне положення, щодо декларування;
• функції з декларування суддів передати з Національного агентства з питань запобігання корупції до повноважень Вищої кваліфікаційної комісії суддів;
• переглянути законодавство в частині порядку призначення і звільнення суддів КСУ.
Насправді, варіантів виходу з ситуації зараз вдосталь. Потрібно докласти зусиль і знайти компроміс, залучивши професіоналів, підсумовує кореспондент видання Іван Капсамун.
Вся історія з Конституційним Судом зводиться до простого вибору: ви за тих, чи за інших? – стверджує дописувачка газети «День» Лариса Волошина. Вона переконує, що «українцівзмушують обирати між «незаконним» та «неконституційним» рішенням КС щодо антикорупційного законодавства і незаконним та неконституційним рішенням президента щодо розпуску КСУ законом, ухваленим простою більшістю голосів».
Авторка статті вважає, що постулати про «неконституційність» та «незаконність» як то рішення КС, так і рішення президента з самого початку були вкинуті в інформаційний простір, як аксіоми.
«Якщо ретельно дослідити все, що відбувається, проаналізувати факти, розібрати маніпуляції та інформаційні викривлення, стає зрозумілим, що ми маємо справу зі штучно інспірованою ситуацією», – наголошує дописувачка. Мета – руйнація держави як системи інститутів руками свідомих проукраїнських громадян. Докладніше йдеться в статті «Країна під сумнівом».
«Газова бульбашка: Росія не змогла вчасно завершити жоден зi своїх газогонів в обхід України», – у публікації під таким заголовком газета «Україна молода» пише про неперспективність ініційованих «Газепромом» газогонів «Північний потік-2» та «Південний потік». Видання зазначає, що після ухвалення чергових американських санкцій проти російського геополітичного газогону «Північний потік-2» доля самого довгобуду стала ще невизначенішою. Щодо «Південного потоку», то там на перешкоді став
воєнно-політичний конфлікт у Нагірному Карабаху, у якому Росія та Туреччина підтримують дві країни, що ведуть війну одна з одною: Москва, як відомо, грає на боці вірмен, а Анкара традиційно підтримує Азербайджан.
А ще, як зазначає далі газета, мало хто знає про третій, не такий медійний, але при цьому не менш амбіційний проєкт «Газпрому»-Кремля –термінал скрапленого газу на станції «Портова», що на російському узбережжі Балтики поблизу Виборга. Він мав приступити до виконання своїх функцій уже три роки тому. Однак не склалось.
