Напевно, кожен бачив, як слони в зоопарку хитають головою з боку в бік, ніби танцюють під музику, яку ніхто не чує. Вони можуть розмахувати головою або тільки хоботом, а деякі з них синхронно покачують ногою, рухаються як маятник. Це так звана стереотипія – психічний розлад, який деякі фахівці порівнюють із обсесивно-компульсивним розладом у людини. Стереотипія є наслідком утримання в невідповідних умовах, вона проявляється у багатьох тварин в українських зоопарках. Може страждати від неї і слониха Венді в Одеському зоопарку – проблему має вирішити побудова нового слоновника, але вона відкладається з року в рік.
У вересні 2021 року Венді виповниться 42 роки. Перший рік свого життя вона провела на волі, десь в Індії. Її спіймали та продали до цирку, але слониха виявилась занадто агресивною і волелюбною. Тому Венді віддали до зоопарку – спочатку вона була в голландському, потім чехословацькому, а навесні 1982 року переїхала до одеського. На південь України вона приїхала не одна, разом із нею був слон Тарун. Він також народився на волі та не підійшов для циркової служби.
Ця пара стала батьками трьох слоненят – унікальний випадок для України і навіть для Європи, слони досі нестабільно розмножуються в неволі.
- В 1992 році у Венді і Таруна народився Фантік, якого після трьох років життя в Одесі передали до угорського цирку.
- У 1998 році народилась Тенді. Через два роки «дівчинку» віддали до Харкова, де вона зараз і живе.
- В 2004 році Венді народила останнього слоненя від Таруна – його назвали Дюком. У 2005 році його відправили до українського цирку, а через рік Дюк помер.
У 2008 році від ускладнень після зараження бивня і ока, а також супутні захворювання помер і партнер Венді, слон Тарун. Відтоді слониха живе наодинці.
Ходили чутки, що перед смертю Таруна вона завагітніла вчетверте, але Венді так і не народила. В зоопарку обговорювали штучне запліднення, але потім відмовились від цієї ідеї. За словами тодішнього директора Юрія Кучеренка, вони навіть побоювались підійти до неї із апаратом УЗІ, щоб перевірити, чи справді вона вагітна, не говорячи вже про техніку для запліднення.
Слониха Венді стала справжнім символом зоопарку – її дні народження святкують в зоопарку із дітьми, вона герой відеокліпів та улюбленець відвідувачів. Мало хто приділяє увагу одноманітним рухам головою та мало хто розуміє, що вони означають – це стереотипія, перша ознака незадоволення тварини умовами життя. Така поведінка занепокоїла чілійського етолога і зоопсихолога Ішбака Шехаде, який співпрацював із одеським зоопарком із жовтня 2020-го до січня 2021 року.
За його власними словами, етолог отримав ветеринарну освіту в одному з чілійських університетів, потім сім років займався міждисциплінарними дослідженнями в сфері поведінки тварин в Патагонії і Андах та писав про це в наукові видання і National Geographic. Ішбак також займався реабілітацією тварин у кількох центрах в Чилі і консультував собачі притулки. Головне і найбільш відоме досягнення – розробка методології тренування коней без вуздечки та їхня реабілітація.
Із жовтня 2019-го по серпень 2020 року Ішбак працював в «Фелдман-Екопарку» в Харкові, потім провів близько місяця в контактному зоопарку в Сумах. В Одесі етолог планував займатись проєктом із годування тигрів та леопардів – щоб у них під час годування в організмі випрацьовувався дофамін. Цей гормон знижує рівень стресу та ймовірність депресії у тварин в неволі. Для цього Ішбек імітував полювання – ніби тигр не отримує їжу, а сам наздоганяє її.
Слониха потребує психологічної допомоги – етолог
Він каже, що коли побачив Венді, то вирішив займатись тільки її проблемами. На думку етолога, стереотипія свідчить про постійний стрес тварини. Він визнає, що не експертом зі слонів, але консультувався із ними і взагалі стверджує, що не треба бути експертом саме по слонах, щоб розпізнати стереотипію.
«Люди думають, що вона танцює, що вона щаслива. Але вона нещасна, в неї проблеми зі свідомістю. Взимку Венді розміщають у маленькій будівлі – там дуже темно, немає вікон», – розповідає Ішбак.
Він навіть потайки зняв відео зимового слоновника, куди взагалі не пускають відвідувачів із міркувань безпеки. Основний слоновник, на його думку, також замалий і не обладнаний для слонихи із стереотипією. За словами Ішбака, поведінка слонихи свідчить про серйозний психічний розлад. Втім, йому спочатку казали, щоб він не хвилювався за Венді і займався тиграми, а потім заборонили, як він каже, перебувати поряд із нею.
«Я не активіст, я спеціаліст, етолог, займаюсь реабілітацією тварин по всьому світу. Я бачив багато поганих випадків, але стан Венді мене шокував. Вона сходить з розуму. Деякі тварини впадають в депресію, і вони не становлять небезпеку, а Венді демонструє маніакальну поведінку, в неї психоз, вона небезпечна», – говорить Ішбак.
Він стверджує, що знайшов зовнішнє фінансування на побудову спеціальної тренувальної стінки, щоб спілкуватись із слонихою та покращити її психічний стан. Йшлось навіть про вивезення слонихи з Одеси до реабілітаційного центру у Франції, але пізніше Ішбак відмовився від цієї ідеї.
«Вони повністю відмовились від допомоги, від лікування. Вони навіть не хотіли припустити, що в неї є проблеми», – скаржиться він Радіо Свобода.
У неї немає психічного розладу, а є потреба у спілкуванні з іншими слонами – директор зоопарку
«Ішбак не розповів нам нічого, чого ми б не знали», – говорить Радіо Свобода директор Одеського зоопарку Ігор Бєляков. Він не заперечує, що Венді, як до речі і її колишній партнер Тарун, робить рухи, схожі на стереотипію, але не погоджується, що це симптом психічного розладу.
«Я цю слониху знаю майже 40 років, я з 1983 року в зоопарку працюю. Ці рухи можуть бути стереотипією. Тварина може рухатись по клітці, щоб спалювати зайву енергію, або через психологічні проблеми. Ми стараємось із Венді спілкуватись якомога більше і я не бачу небезпеки для психіки слона. Вона, звісно, сумує одна, але це означає, що потрібно зробити реконструкцію і взяти їй слона, а не віддавати її, це неправильно», – заявив Бєляков.
Він і справді виступив проти того, щоб Ішбак спілкувався із Венді – через небезпеку для нього, і проти створення спеціальної стіни навіть за гроші спонсорів. Експертом зі слонів зоопсихолог не є, перебуваючи разом із Венді, він наражався на небезпеку, говорить Бєляков.
«Зимовий слоновник в неї за сучасними стандартами доволі тісний, там два приміщення. Але взимку ми завжди відпускаємо її на вулицю, коли гарна погода». Одеська зима зараз така, що часто це дозволяє. В нас вона навіть Новий рік минулого та позаминулого року зустрічала в зимовому вольєрі, погода дозволяла», – розповів директор зоопарку.
Новий слоновник обіцяють через півтора-два роки, поки працюють над проєктом
Бєляков вочевидь не хоче віддавати слониху в реабілітаційний центр. Каже, що до сторіччя зоопарку в 2022 році вони мають розширити слоновник та зможуть взяти ще одного слона – це має покращити стан Венді. В існуючому слоновнику жили два слони і навіть народились троє слоненят, але він і фізично, і морально застарів, зараз слонів так не утримують, визнає директор зоопарку.
«Я поясняв, що в нас зараз проходить реконструкція зоопарку. В нас майже готовий проєкт для будівництва нового слоновника, і ми збираємось його побудувати в найближчу пару років. Ми збираємось не віддавати слонів, а купувати одного чи навіть двох», – говорить Бєляков.
Не думаю, що хтось їм дасть ще одного слона, допоки вони не покажуть, що вміють створювати умови і працювати із цим слоном, каже Радіо Свобода завідувач зоологічної частини Харківського зоопарку Олег Грищенко. Він також є регіональним представником Європейської асоціації доглядачів і менеджерів слонів (EEKMA) і координатором з питань утримання слонів в Євразійській регіональній асоціації зоопарків і акваріумів.
Грищенко каже, що близько п’яти років тому вони від імені асоціації вже звертались до Одеського зоопарку і пропонували перевести слониху в кращі умови – до Гродненського зоопарку (Білорусь). Але, як і зараз, в Одесі обіцяли покращити умови утримання для слонів.
«В зоопарку Гродно тоді створили новий слоновник, але його дуже довго будували, отже він відстав від рівня європейських зоопарків. Проте його можна було використати для утримання тих тварин, які зараз перебувають в гірших умовах. Таких, як Венді. Ми пропонували одеському зоопарку перемістити слониху в кращі умови, але вони відмовились, сказавши, що будуть покращувати свої умови» – говорить Грищенко. На його думку адміністрація побоювалась не отримати нового слона, якщо вони відправлять Венді в Гродно.
За словами Грищенка, стереотипічна поведінка, на жаль, характерна для всіх слонів покоління Венді і зробити з цим щось практично неможливо. Оцінювати відео Ішбака експерт відмовився – каже, що, крім простої відеофіксації, потрібно ще багато деталей, зокрема звіт спостережень, щоденник поведінки і контекст агресивних вчинків, якщо такі були.
Покращити умови обіцяли в 2013 році – European Elephant Group
Про проблеми із утриманням слонихи в Одесі говорили й раніше. У травні 2013 року до Одеського зоопарку приїхала делегація з німецької організації European Elephant Group. Звіт про поїздку надрукували в Elefanten-Magazin – виданні самої організації. Текст публікації Радіо Свобода надали для ознайомлення. Вже тоді німецькі та українські спеціалісти обговорювали можливість розширення вольєру, але через фінансові негаразди цього зробити так і не вдалося. З Європи в Одесу тоді передали сітку для годування слонихи і спеціальне взуття для тих, хто обслуговує Венді у вольєрі.
«Українські зоопарки вочевидь не відповідають очікуванням, які є в зооентузіастів або спеціалістів із Західної Європи, але ж треба пам’ятати про важкі умови, скромне фінансування та маленькі зарплати. При цьому працівники зоопарків завзято б’ються за покращення і дуже вдячні за будь-яку підтримку. Наша асоціація хоче зробити свій внесок, щоб Венді в найближчому майбутньому жила в умовах, які підходять такій тварині», – писав автор статті після візиту понад 7 років тому.
У European Elephant Group Радіо Свобода розповіли, що контакти з Одесою в них розпочались ще в 2011 році, причому приводом стало звернення активіста, якого вже тоді занепокоїли умови утримання Венді.
«В 2013 році нам сказали, що є плани на розширення, але досі нічого не змінилось. Поступово контакти «зійшли на ніщо» і з 2015 року нам не відповідали. Стереотипія – це симптом, він не є хворобою. Вона з’являється, коли у тварини немає достатньо спілкування і не підходять умови, де вона перебуває», – говорять в організації.
У програмі розвитку зоопарку від 2013 року згадується реконструкція слоновника
В лютому 2013 року в Одесі ухвалили програму розвитку та реконструкції Одеського зоопарку «Зоопарк-100» на 2013–2022 роки, а наприкінці 2014-го і в середині 2020 року вносили до неї зміни. З самого початку в програмі було прописано розроблення проєктно-кошторисної документації на реконструкцію слоновника і його капітальний ремонт. Отже, в адміністрації одеського зоопарку були офіційні підстави казати про покращення умов найближчим часом. Але фактично слоновник не змінювався.
Бєляков визнає, що раніше реконструкція зоопарку йшла повільно, проте стверджує, що останнім часом вона прискорилась. Він наводить приклад нового тигрятника (2015 рік) і нового ведмежатника (2018 рік). Також влітку 2020 року побудували новий вхід до зоопарку, облаштували новий паркан і стоянку для автомашин, розбили штучне водоймище з комплексом інженерних заходів для очищення води. До сторіччя зоопарку буде і новий слоновник, запевняє Бєляков, причому такий, що відповідає європейським стандартам.
Навіть на природі тварини з зоопарків продовжують ходити кругами – директор реабілітаційного центру
Стереотипія – це невиліковна хвороба, вона може тільки притуплюватись, говорить Радіо Свобода керівник Центру реабілітації диких тварин Галицького національного природного парку Володимир Бучко. До них в центр реабілітації часто привозять ведмедів із таким симптомом – навіть коли тварину відпускають жити до фактичного відкритого простору, в ліс, вона продовжує ходити за звичним маршрутом, по кругу.
«Стереотипічна поведінка характерна як для великих і малих хижаків, так і для слонів. Вона з’являється, коли є неналежні умови утримання, коли недостатньо у цих тварин спілкування із представниками їхнього ж виду, коли малі розміри вольєрів, коли вони недостатньо збагачені. Основне завдання в цьому випадку – це покращення умов, збагачення середовища, збільшення площі вольєрів і за можливості соціалізація їх з іншими особами того ж виду», – говорить Бучко.
Коли тварині стає краще, вона припиняє таку поведінку, каже Бучко, але завжди є ризик повернення – якщо їй приділяють мало уваги, якщо її щось турбує або якщо захворіє. Для зменшення стереотипії можна збагачувати вольєр, каже спеціаліст. Найтиповіше збагачення – це годівниці різних видів, при використанні яких тварина має докласти зусиль, щоб дістати їжу. Це змушує працювати її мозок.
«В нас вони годину чи навіть дві можуть докладати зусиль, щоб наїстись, знайти цей корм у різних місцях вольєра», – розповідає Бучко.
Подібне роблять і в Одеському зоопарку для Венді – пропонують іграшки, пакують їжу в складні обгортки і за можливості проводять дитячі свята.
Наприкінці січня Ішбак Шехаде повернувся додому, в Чилі. Коли йому відмовили у можливості працювати із Венді, етолог вирішив залишити Одеський зоопарк. Чи він досі вважає, що Венді краще вивезти з Одеси?
«Я реаліст і хочу зараз тільки, щоб Венді отримала допомогу якомога скоріше. Поки в зоопарку. Потрібно розпочати її лікування, тому що зоопарк зараз навіть не хоче визнавати, що воно їй потрібно», – говорить етолог.
Звіт про виконання минулорічного плану з реконструкції Одеського зоопарку ще не презентували. В звіті за 2019 рік роботи над слоновником не згадуються. Згідно із паспортом реалізації програми, в 2020 році з бюджету виділили близько 52 мільйонів гривень, в 2021-му – мають виділити ще 10. Як уточнив Радіо Свобода Бєляков, у 2021 році планується реконструкція господарської частини, вольєрів хижаків і копитних, а в 2022-му – слоновник.
Найкращим виходом для будь-якої тварини буде врешті-решт пошук реабілітаційного центру, говорить Радіо Свобода Володимир Бучко. Він вважає, що тварини мають жити в дикій природі і намагається втілити цей принцип у життя в себе в центрі реабілітації бурих ведмедів.
«Всі зоопарки створюються для блага людини, а не тварин. Зараз на заміну зоопаркам приходять реабілітаційні центри великих розмірів. Вони частково виконують функції зоопарків, але там у відвідувачів не буде виникати жалю до тварин, вони там у природніх умовах», – говорить спеціаліст.
