(Вперше матеріал був опублікований 30 січня 2021 року)
Від початку 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва вже кілька разів встиг потрапити під шквал критики: спочатку через те, що визнав протиправною та нечинною постанову Кабінету міністрів України про новий український правопис, згодом – через те, що скасував перейменування столичного Московського проспекту на Бандери.
Чому ОАСК досі не реформували? І чому його досі очолює скандальний суддя Вовк?
Чому ОАСК та винесені ним рішення мають скандальну славу?
Окружний адміністративний суд міста Києва – один із найбільш скандальних українських судів.
Його завдання – вирішувати усі ключові питання у спорах з владою.
Однак рішення ОАСКу часто називають сумнівними, а судді, які у ньому працюють (зокрема, його голова Павло Вовка) мають репутацію недоброчесних.
Ось лише кілька резонансних рішень Окружного адмінсуду Києва за останні роки:
- постановив вилучити з реєстру інформацію про Ситника як директора НАБУ;
- заборонив Уляні Супрун «вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень голови МОЗ»;
- поновив Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби;
- повернув Катерину Амосову як ректора НМУ;
- скасував рішення Київської міської ради щодо перейменування проспектів Степана Бандери і Романа Шухевича в українській столиці;
- задовольнив позов Андрія Портнова та зобов'язав Міністерство освіти та науки переглянути підручники з історії для 5 та 11 класів у розділі про Революцію гідності.
А ще журналісти програми «Схеми» показали, що в Окружному адміністративному суді міста Києва обходять систему авторозподілу справ між суддями:
Через усе це дехто характеризує ОАСК, як «філію ворога, прямо в центрі Києва».
Сам він вже став мемом в українському сегменті соцмереж:
Що не так з головою ОАСК Вовком?
У голови ОАСК Павла Вовка теж скандальна репутація. Зокрема, він:
- у 2013-му літав до Норвегії на приватному літаку, вартість оренди якого перевищувала його офіційний річний дохід;
- у 2014-му родина Вовка задекларувала 400 тисяч гривень подарунків-призів, але пояснювати походження цих грошей суддя відмовився;
- у 2016-му «Схеми» зафіксували, як Павло Вовк – очільник суду першої інстанції, в якому вирішуються спори, де однією зі сторін є органи влади, – зустрічався в ресторані з депутатом Олександром Грановським (так званим «куратором» тогочасної влади у прокуратурі та судах). Сам Вовк пояснив це необхідністю обговорити проблеми суддів;
- у 2017-му в судді Павла Вовка знайшли приховану нерухомість; через «можливе незаконне збагачення» Вовка обшуки відбулись не тільки за місцем його проживання, але і в окружному суді, який він тоді очолював. При цьому того року Павло Вовк навіть намагався потрапити до нового Верховного суду, та, незадовго до перевірки Громадською радою доброчесності, знявся з конкурсу.
Найгучніший скандал, пов’язаний з іменем Павла Вовка, стався влітку 2019-го, коли відбулися обшуки в Обласному адміністративному суді Києва.
Йдеться про скандал із так званими «плівками Вовка». Щонайменше 5 місяців правоохоронці прослуховували Вовка і оголосили йому та ще кільком суддям підозру у винесенні неправосудних рішень та втручанні в роботу судових органів, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів.
У суді назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском. Сам Вовк згодом склав повноваження голови Окружного адмінсуду, однак згодом знову його очолив.
«Павло Вовк завжди співпрацював з владою, виконував їхні побажання і за це а) отримував недоторканність і зберігав посаду, б) можливість отримувати хабарі та впливати на якісь процеси», – так голову ОАСК характеризує юрист, член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
Чому суддя Вовк постійно уникає відповідальності?
«За усі свої дії суддя Вовк вже би давно мав відповідати. Але Офіс генерального прокурора постійно блокує активний розгляд цих справ і фактично допомагає судді Вовку уникнути відповідальності», – зауважує член фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.
Як за таких обставин ОАСК досі не реформували?
Головна причина, через яку Окружний адміністративний суд Києва протягом багатьох років лишається нереформованим, прямо залежить від його основної функції – вирішувати усі ключові питання у спорах з владою. Саме це спонукає українських можновладців тримати у ньому зручних для себе суддів. Таку думку висловили більшість опитаних Радіо Свобода співрозмовників, зокрема, членкиня «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар.
«Оскільки суд залежний, то ним зручно керувати, бо можна отримати зручне для себе рішення. Так було завжди і, на жаль, так відбувається тому, що власні інтереси влади переважають над державними. Так було завжди», – зазначила вона.
Чим це небезпечно? Безмежними повноваженнями судової влади, пояснює депутат від фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.
«Врешті-решт всі президенти стають заручниками Вовка, тому що взаємозв'язок корумпованого ОАСКу, частини корумпованих членів Вищої ради правосуддя, як зараз вже доведено, корумпованої частини суддів КСУ, фактично дає безмежні можливості судовим органам влади для того, щоб навіть переписати Конституцію», – говорить депутат.
Свого часу на президента Зеленського покладали великі сподівання в історії з реформуванням ОАСКу. Про це зазначає юрист та член Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
«Коли прийшов Зеленський, всі сподівалися, що ця людина не пов'язана з групами впливу якимись зобов'язаннями, а відтак зможе якимось чином вирішити проблему ОАСКу (принаймні, звільнити недоброчесних суддів і забезпечити призначення туди доброчесних), однак ми побачили, що від самого початку президент відмовчувався та уникав відповідей навіть на прямі запитання про Окружний адміністративний суд», – пояснює Маселко.
На думку Ярослава Юрчишина, так відбувається тому, що президент Зеленський виявився таким же зацікавленим у ручному керуванні ОАСКом, як і його попередники.
«В ОАСКу є люди, пов'язані з паном Смирновим (заступником голови ОП), є люди, пов'язані з Портновим, з яким Офіс президента дуже активно працює, тому в принципі Офіс президента через ОАСК може провести будь-яке вигідне йому рішення», – пояснює Юрчишин.
Однак, у «Слузі народу» наголошують: це – не так.
«Я знаю, що Володимир Олександрович за законність. Тобто йому треба такий суд, який буде виносити законні рішення. Він точно за правову державу. Він розуміє те, чого, на жаль, багато хто не розумів із попередньої влади: що якщо сьогодні проти когось винести незаконне рішення, то завтра таке рішення винесуть проти тебе. Тому я не думаю, що він зацікавлений у тому, щоб суд, який виносить якісь спірні рішення, існував», – зазначив у коментарі Радіо Свобода ексадвокат Володимира Зеленського, а нині член монобільшості Олександр Качура.
Що міг би зробити Зеленський?
Як варіант – ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Саме про це Володимира Зеленського просили усі ті, хто у жовтні минулого року підписався під відповідною петицією на сайті президента.
Однак, є і ті, хто такого прохання не поділяє.
Наприклад, у ОПЗЖ наголошують, що «багато так званих «резонансних» справ, де були крики про зраду, рішення ОАСК в апеляційному і навіть касаційному суді все одно залишили в силі», тому «логіку: «Нам не подобається рішення, давайте ліквідувати суд» у цій політичній силі не підтримують.
«Ба більше, треба зважати на те, скільки справ розглядає суд і чи сприятиме його ліквідація їхньому розгляду в розумні строки. Мабуть, точно ні», – зазначають в ОПЗЖ.
На думку міністра юстиції Дениса Малюськи, рішення про повну ліквідацію ОАСКу мало що змінить.
«Інша справа – якщо буде ухвалене рішення передати юрисдикцію частини спорів, які вирішує ОАСК, іншому суду. Або навіть ледь не всі. Або об’єднати ОАСК з іншим судом. Такого роду сценарії менше завдадуть шкоди, ніж проста і елементарна ліквідація ОАСК. Тому що, якщо ми ліквідуємо ОАСК, то це означає, що весь масив спорів, а вони дуже багато спорів розглядають, має розглянути хтось інший. Питання: хто? За які ресурси?» – пояснює Малюська.
Сценарій об'єднання ОАСК з іншим судом підтримує член фракції «Голос» Ярослав Юрчишин.
«Через створення нового суду можна буде запустити переатестацію суддів і, наприклад, той же суддя Вовк та його поплічники банально можуть її не пройти», – пояснює він.
Тим часом юрист та член Громадської ради доброчесності Роман Маселко наголошує: проблема з реформуванням ОАСК лежить в значно ширшій площині.
«Ні президент, ні будь-який інший орган зараз не може звільнити Вовка та його колег, крім Вищої ради правосуддя, але для цього треба її реформувати, бо плівки НАБУ підтвердили, що Павло Вовк, м'яко кажучи, контролює ВРП (доходить до того, що він їм дає вказівки, що робити, якого голову обирати) і, очевидно, що зараз звільнити його практично неможливо. Тому зараз дуже потрібно перезавантажити Вищу раду правосуддя і здійснити судову реформу. А це вже залежить від волі президента», – пояснює Маселко.
17 липня 2020 в ОАСК відбулися чергові обшуки, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові суду Павлу Вовку, його заступнику і ще п’ятьом суддям.
За повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створення штучних перешкод у їхній роботі».
Сам голова Окружного адмінсуду Павло Вовк заявив, що іноземні агенти на замовлення інших держав намагаються захопити судову владу в Україні, щоб позбавити країну суверенітету.
