Як впливає окупація на заповідники та національні парки на півдні України? Що загрожує заповіднику «Асканія-Нова» після його захоплення окупаційною владою? Скільки часу потрібно буде для відновлення заповідних зон після війни і наскільки це складно буде зробити, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські окупаційні сили взяли під контроль біосферний заповідник імені Ф.Е. Фальц-Фейна Національної академії аграрних наук України «Асканія-Нова». Про це 24 березня на сторінці у фейсбуці повідомили його працівники. За їхніми словами, 20 березня до заповідника приїхали так званий «виконувач обов’язків губернатора» окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо, перший заступник керівника Адміністрації президента Росії Сергій Кирієнко та призначений окупаційною владою так званий директор заповідника Дмитро Мєщєряков.
- У своєму дописі працівники зазначили, що саме Мєщєряков зареєстрував юридичну особу із назвою «Біосферний заповідник «Асканія-Нова», який у російському реєстрі називають «державним автономним закладом». Дані про заповідник були внесені до переліку 7 березня.
- Працівники «Асканія-Нова» написали, що подальше збереження природоохоронної й науково-дослідної установи міжнародного значення, якою є заповідник, не може бути забезпечене українською адміністрацією та перебуває під безпосередньою загрозою.
- До цього часу, попри окупацію території, відсутність поточних видатків, порушену транспортну логістику та критичну масу організаційних проблем, установа функціонувала в українському форматі та здійснювала передбачені види й обсяги робіт, зазначається на сторінці заповідника.
- Працівники зазначають, що за рахунок благодійних надходжень з підконтрольної владі України території, країн ЄС та США покриті усі нагальні потреби й витрати, що стосуються кормів, паливно-мастильних матеріалів, ветеринарних препаратів, будматеріалів для ремонту приміщень, де утримуються тварини, і технічних засобів, необхідних для виконання робіт з обслуговування зоопарку і дендропарку. Надалі підтримку роботи заповідника коштом благодійних надходжень неможливо здійснювати до звільнення лівобережної Херсонщини з-під російської окупації, стверджують працівники.
«Окупація з першого дня вторгнення»
Директор біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф.Е. Фальц-Фейна Віктор Шаповал у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що більшість співробітників залишаються працювати у заповіднику і здійснювати догляд за колекціями.
З персоналом ми розрахувались, і тут треба сказати, що більша його частина просто опинилася в ситуації заручниківВіктор Шаповал
«Частина співробітників відмовляється від співпраці просто з ідеологічного несприйняття і змушена залишати установу, і тут зараз є потреба підтримки матеріальної установи. Тому що бюджетне фінансування поки в процесі вирішення, це черговий виклик для нас, ситуація складна. Ми цілий рік фінансували установу. І маю підкреслити, що Національна академія аграрних наук – це головний розпорядник наших бюджетних коштів, які здійснювала бюджетні асигнування, попри окупацію території, попри анексію території. До цього часу ми не маємо заборгованості з заробітної плати, ми навіть встигли провести її за березень місяць. Тобто з персоналом ми розрахувались, і тут треба сказати, що більша його частина просто опинилася в ситуації заручників», – підкреслив Шаповал.
За його словами, у заповіднику створили резерви кормів для тварин, яких має вистачити до кінця літнього сезону.
Виникають різні нюанси й ситуації – пожежі, заїзди, спорудження фортифікацій, розташування військової технікиВіктор Шаповал
«От оце зараз критична ситуація. Виникають різні нюанси й ситуації – пожежі, заїзди, спорудження фортифікацій, розташування військової техніки. Але загалом зараз найбільш проблематична ситуація саме з колекцією копитних, які становлять національне надбання. Тут не треба бути експертом, аналітиком, щоб зрозуміти, що для окупаційних структур вони представлятимуть найбільший інтерес. Попри те, що вони, можна сказати, мають планетарне значення і цінність історичну і наукову, я думаю, що тут для них (окупантів – ред.) це буде просто грошовий вимір», – припустив директор.
«Тварини в стресі»
Шаповал розповів, що заповідник опинився в окупації у перший день повномасштабного вторгнення Росії – вранці 24 лютого минулого року.
«Періодичні заїзди, рейди, обшуки, перевірки тривали, можна сказати, від самого початку, але постійна дислокація окупаційних збройних формувань спостерігалась уже з жовтня місяця (2022 року – ред.). Тоді зайшли (окупанти – ред.) на територію населеного пункту і базувалися у межах заповідника. До цього часу ситуація не змінилася. Наскільки я розумію, готуються до оборони, але все буде все ж залежати від того, як буде рухатися лінія фронту. Це, звичайно, проблема для Асканії», – зауважив директор.
Над заповідником постійно спостерігаються прольоти авіаційної техніки – це величезний виклик, це величезний фактор стресу для тваринВіктор Шаповал
«Тут не треба особливих пояснень, всі прекрасно розуміють, що означають військові дії на території природоохоронної установи. Тим паче коли мова йде про колекцію тварин. Вони й так фактично з лютого перебувають у стресовій ситуації. Вище над заповідником постійно спостерігаються прольоти авіаційної техніки – це величезний виклик, це величезний фактор стресу для тварин», – додав він.
Директор припускає, що окупаційна влада може почати вивозити тварин із заповідника.
«Це катастрофа, от в загальних рисах це катастрофа. Ця колекція, вона неоціненна. Вона не має отакого прямого матеріального виміру. Її цінність має світовий масштаб, і вона не може бути розкладена до суми її компонентів. Тобто у нас є реалізаційні ціни. Для орієнтира, наприклад, вартість зебри складає близько 130 тисяч гривень 1 особа, а їх понад 30 особин ми зараз маємо – зебр», – розповів Шаповал.
Це та цінність, яка не може бути виміряна у такому грошовому еквіваленті. Асканія грала роль у збереженні коня Пржевальського як дикого видуВіктор Шаповал
«Кафрський буйвол, наприклад, коштує близько 100 тисяч гривень, вартість коня Пржевальського – 35 тисяч гривень. Розумієте, це та цінність, яка не може бути виміряна у такому грошовому еквіваленті. Асканія грала роль в збереженні коня Пржевальського як дикого виду. Розумієте, це цифри не зіставні. І тут сама колекція не може бути виміряна отакою просто сумарною статистикою з цінності її складових. Це територія, яка є водно-болотним угіддям міжнародного значення, вона охороняється за Рамсарською конвенцією, це територія Смарагдової мережі. Це аналог мережі Есмеральд, її охорона регламентується Боннською конвенцією, заповідник має сертифікат ЮНЕСКО», – пояснив директор заповідника.
На сьогодні окупаційна адміністрація поки не здійснює загрозливих дій щодо тварин. Втім, такі ризики є, вважає Шаповал: «Катастрофи з тим, що тварини будуть гинути від голоду, немає. Ніяких рухів з підготовки до вивезення тварин на сьогодні не спостерігається. Але це не знімає цей фактор загрози. Поки це імітація в контексті загальних наративів російської пропаганди».
«Всім керують військові»
В окупації також перебуває національний природний парк «Джарилгацький», який розташований у Скадовському районі на Херсонщині. У лютому його теж зареєстрували за російським законодавством, повідомив «Центр журналістських розслідувань».
У російських реєстраційних документах зазначено, що «основним видом діяльності парку є мисливство, відлов і відстріл диких тварин». Також створена Росією «установа» збирається «надавати послуги з рибальства, видобутку глини й солі, будівництва, перевезення пасажирів водним транспортом, екскурсійні послуги та послуги ресторанного бізнесу». Схожі види діяльності російські окупаційні сили прописали і для інших захоплених природоохоронних установ Херсонщини, зазначають журналісти.
Міський голова Скадовська Олександр Яковлєв розповів «Новинам Приазовʼя», що зараз вся територія парку перебуває під керівництвом російських військових.
Зараз там повністю всім керують військові, тому про будь-який там туризм чи рекреацію, чи збереження насправді мова не йдеОлександр Яковлєв
«Замість національного природного парку «Джарилгацький» вони (окупанти – ред.) створили подібну структуру – свою природоохоронну, умовно кажучи, природний парк якийсь. Поставили своє керівництво і віднесли туди всі наші рекреаційні зони, в тому числі острів Джарилгач. За статусом цієї структури, це державне підприємство. І його завдання – забезпечувати там збереження природних ресурсів, надання послуг рибальства, туризму, будівництва – там навіть стоять такі слова в завданнях організації. Які у них там наміри справжні, складно сказати. Зрозуміло, що зараз там повністю всім керують військові, тому про будь-який там туризм чи рекреацію, чи збереження насправді мова не йде», – зауважив Яковлєв.
За тваринами, які є у парку, потрібен спеціальний догляд, каже посадовець.
«Тварини завезені та розмножені штучно. І потрібен за ними догляд. Мається на увазі контроль популяції, підкормка своєчасна, тому що там недостатня кормова база взимку, чим в принципі й займалося лісництво та займався наш національний природний парк. Сьогодні зрозуміло, що це не є там в пріоритетах», – додав він.
Острів Джарилгач має для російських військових стратегічне значення, вважає Яковлєв.
«Чи є там техніка якась серйозна, чи її там немає, в нас немає перевірених даних. Я думаю, що навряд чи, оскільки острів низько розташований і у випадку сильного шторму його повністю перемиває хвилями. Тому, я думаю, вони це розуміють і розміщувати там будь-яку серйозну техніку, напевно, не варто. Не думаю, що там якась значна частина техніки перебуває, можливо, щось там окреме є, але те, що там перебувають військові і все – під їхнім контролем, то це факт», – розповів мер Скадовська.
Він також звернув увагу саме на те, що окупаційна адміністрація планує здійснювати полювання на території парку, яке було заборонене за українським законодавством.
Червонокнижних там тварин не було, але там були червонокнижні рослиниОлександр Яковлєв
«Полювання було повністю заборонене на території національного парку і навіть рибальство заборонене промислове. Тому там будь-яка діяльність неконтрольована, без врахування думки науковців, тих співробітників парку, які захищали ту популяцію тварин, може заподіяти шкоду. Червонокнижних там тварин не було, але там були червонокнижні рослини, там є спеціальна зона, зона особливого захисту – близько 800 гектарів, де знаходилися червонокнижні рослини», – підкреслив Яковлєв.
«Побудовані лінії оборони»
Ще один національний парк, що перебуває зараз в окупації – це «Великий Луг», він розташований у Василівському районі Запорізької області. Виконувачка обов'язків директора цієї установи Тамара Йосипенко розповіла «Новинам Приазовʼя» про особливості «Великого Лугу».
«Це унікальні краєвиди з природними комплексами й об’єктами. На території нашого парку є місцевий заказник загальнодержавного значення – це «Крутосхили Каховського водосховища». Приблизна його площа – 920 га, знаходиться на прибережній смузі Каховського водосховища від села Маячки до с. Скельки і продовжується до міста Василівка. Унікальна «Маячанська балка», відомий орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Великі та Малі Кучугури». Також парк отримав сертифікати на дві ділянки водоболотних угідь – це архіпелаг «Великі та Малі Кучугури», а також заплави «Сім маяків», – поділилась вона.
На території цього парку зараз також розміщуються російські військові, каже керівниця.
У парку є ділянки з лісовими насадженнями й на прибережних смугах Каховського водосховища, де наразі побудовані їхні лінії оборониТамара Йосипенко
«Російські військові є скрізь на нашій території. Вони скрізь. У парку є ділянки з лісовими насадженнями й на прибережних смугах Каховського водосховища, де наразі побудовані їхні лінії оборони. На момент вторгнення ми уже зрозуміли, що вся техніка, яка у них була і сунула навалою, вони всі розмістилися в посадках і в цих лісових ділянках. То можна зрозуміти, що там відбувалося», – зауважила Йосипенко.
Вона розповіла, що навесні минулого року окупаційна влада намагалася схилити до співпраці співробітників парку.
«У квітні 2022 року намагалися (окупанти – ред.) націоналізувати національний парк. Вони схиляли людей до співпраці – всіх працівників намагалися фізично давити. Коли я відмовилася від цієї співпраці, у нас повністю була вилучена техніка, декілька разів робилися обшуки, щоб знайти наші установчі документи та державні акти. Їм, звичайно, це не вдалося. Жоден з наших працівників не пішов на цю співпрацю з ними», – запевнила керівниця парку.
«Нічого в них не вийшло. Наші документи були вивезені й декілька разів вони робили обшуки в домівках наших співпрацівників. І у мене як у директорки кілька разів були обшуки. Вони шукали установчі документи, шукали держакти, оскільки у нас на всі земельні ділянки є державні акти», – розповіла Йосипенко.
«Екологічна катастрофа»
Російські військові завдали великої шкоди парку «Великий Луг», зазначила керівниця.
«Була екологічна катастрофа. Коли рівень води в Каховському водосховищі був знижений, то особливо у нас відчутно було на цих водно-болотних угіддях, а саме «Сім маяків». Також вони вирубували дерева, засмічували. Там, де вони перебувають, засмічення, це вам не розказати, яке», – каже керівниця парку.
Порито, перекопано траншеями, весь берег Каховського водосховища замінованийТамара Йосипенко
«Скрізь порито, перекопано траншеями, весь берег Каховського водосховища замінований. На цей час, наскільки у мене є інформація, у нас є кордон №9, який розташований на берегу Каховського водосховища, на цей час вони там. Були за цей період зафіксовані також знищення степових ділянок з червонокнижними рослинами, проїжджали важкою технікою», – розповіла жінка.
На відновлення парку можуть піти десятиліття, додала Йосипенко.
«Ви собі навіть уявити не можете, стільки знаходиться цих мін у воді у прибережній смузі, особливо це стосується крутосхилів каховських, Лиса гора, все заміновано. Туди з травня вже не було жодного доступу. Скрізь були позначки «міни». Є випадки, коли вони самі мінують і самі підриваються. Також дикі тварини підриваються – і такі випадки були і в місті Дніпрорудному, і Скельках, і Златополі», – стверджує вона.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Нові зони відчуження?
Керівник громадської організації «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк сказав «новинам Приазовʼя», що на окупованій частині Херсонщини робота більшості установ природно-заповідного фонду зупинилася.
Яка там може бути охорона території, яка може бути екскурсійна діяльність та наукові дослідження. Звичайно, все це неможливоОлексій Василюк
«Окупована територія біля Херсону – нацпарки Нижньодніпровський та Кам'янська Січ і Олешківські піски. Олешківські піски взагалі біля Олешок і Каховки, які ми чуємо в новинах більше, ніж Херсон. От уявіть, яка там може бути охорона території, яка може бути екскурсійна діяльність та наукові дослідження. Звичайно, все це неможливо. І тому фактично для більшості установ природно-заповідного фонду, за винятком «Асканії-Нови», їхня робота зупинилася», – зазначив він.
Експерт підтвердив, що протягом року російські військові не заважали роботі заповідника «Асканія-Нова».
«Можливо, вони боялися, що Асканія – це все-таки німецька спадщина, плюс це заповідник, який охороняється ЮНЕСКО, і врешті-решт це дуже відомий об'єкт. Можливо, вони просто планують розграбувати й викрасти цих тварин. Тобто є якась причина, з якої вони цілий рік не те, що не руйнували, а навіть не заважали працювати, як українській установі. Можливо, їм не було до неї діла», – припускає він.
Василюк розповів про наслідки, з якими стикаються заповідники через ведення бойових дій.
Дрібні тварини, які живуть у ґрунті, їх же не буде ніхто евакуювати, вони самі не можуть ховатися, вони помирають тамОлексій Василюк
«Жоден живий організм не може виживати в умовах вибухів боєприпасів. Будь-які тварини, рослини гинуть так само, як і люди, якщо там, де вони перебувають, щось вибухає. Інша справа – тварини. Наприклад, дрібні тварини, які живуть у ґрунті, їх же не буде ніхто евакуювати, вони самі не можуть ховатися, вони помирають там, де вибухають снаряди. І це відбувається всюди, де вони вибухають. Так от екоцид – це не полювання, якийсь промисел, це вибухи, це найкращий приклад, що таке екоцид, тому що гине усе живе без розбору», – зауважив експерт.
Земля у заповідниках залишиться забрудненою навіть після розмінування, каже еколог.
«Можна знайти міни, але не можна вилучити з ґрунту забрудники, які потрапили з боєприпасів. Тому я думаю, що величезні площі України після війни все-таки залишаться покинутими: чи то через забруднення, чи то через замінування. Але все-таки так само, як і для людей, це неймовірне горе і втрати. Для природи це значно більші втрати», – підкреслює він.
Території окупованих заповідників після війни можуть перетворитися на нові зони відчуження, вважає експерт.
«Там буде тотальне замінування. Там можуть утворюватися вимушені зони відчуження. Але якщо дійсно там нормально піде процес відновлення природи, а ми поки що не знаємо, як воно піде, такого досвіду ще не було, то, можливо, Україна стане світовим лідером із відтворення природи», – припустив Василюк.
- Станом на 1 вересня 2022 року у Мінприроди зазначали, що 20% природоохоронних територій України уражені війною, під окупацією перебувають 8 заповідників та 12 національних парків.
- Україна має 5 зареєстрованих у Мін’юсті методик визначення збитків довкіллю за різними напрямами і з початку війни за ними вже оцінена шкода довкіллю на 1,3 трлн грн, повідомляв у листопаді 2022 року міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
