«Люди перебувають у розхитаному емоційному стані»
«Це чесно – казати населенню про реальну загрозу»
«Наша задача – вистояти, наша задача зробити так, щоб люди жили в цьому місті»
Як живе прифронтове Запоріжжя? Яких втрат та збитків зазнає через російські обстріли? Які настрої панують у місті через загрозу наступу Росії? Та як оцінює безпекову ситуацію і до чого готується місцева влада? Про це проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов'я» розпитав секретарку міськради Запоріжжя та виконувачку обов'язків міського голови – Регіну Харченко.
Росія може піти в наступ на Запоріжжя і на підступах до міста будують фортифікації. Про це повідомило видання The Economist із посиланням на українську розвідку. Таку загрозу не виключають і деякі українські військові аналітики, хоча не всі українські військові вважають наступ на Запоріжжя неминучим.
Зараз лінія фронту пролягає за 30 кілометрів від цього великого індустріального центру і військового хабу України.
«Це місто, як один із трьох центрів важкої промисловості, що залишилися в Україні, є критично важливим для виживання країни як функціонуючої держави», – зазначається в публікації. Водночас російські війська атакують Запоріжжя керованими авіаційними бомбами, також окупанти не припиняють обстрілювати громаду ракетами й ударними безпілотниками.
Попри постійні російські атаки та інформацію щодо ймовірності масштабного наступу окупаційних військ на місто, виконувачка обовʼязків міського голови називає Запоріжжя «містом сталевих людей, яке тримається і тримає, в тому числі, питання оборони».
Регіна Харченко:
– Про додаткову лінію фортифікації я не буду говорити зараз, де саме вона, але те, що вона будується, це не якась таємниця, тому що про це говорили ще влітку. Всі сили, засоби місцевого самоврядування обласної державної військової адміністрації застосовуються для того, щоб створювати цю лінію фортифікації та оборони. Водночас я хочу підкреслити, що громада і місцеве самоврядування – це все ж більша історія про функціонування міста як такого і забезпечення всіма соціальними послугами людей, які зараз знаходяться. Бо ми неодноразово говорили про те, що якщо ми всі зберемось і поїдемо, то тоді які міста ми охороняємо і що ми захищаємо, якщо не буде людей.
Регіна Харченко:
– Тому перша задача місцевого самоврядування – це більше про забезпечення всім необхідним мешканців, які проживають в місті, допомога силам оборони. І третє, якщо є задача від нас – долучити представників комунальних підприємств, застосувати нашу техніку, передати якісь приміщення для розміщення тих чи інших підрозділів. Ми йдемо на зустріч, тому що розуміємо, що це наша спільна задача.
За словами посадовиці, міська влада активно підтримує ЗСУ, виділивши у 2024 році 368,5 мільйонів гривень.
– В контексті всієї Запорізької області, яка зібрала понад два мільярди гривень для підтримки Збройних Сил України – це найкращі показники. Це найкращі показники по всій Україні.
«Загроза наближення фронту – настрої в місті»
За словами Харченко, інформація про наближення фронту не може не впливати на настрої містян, попри те, що інформаційні атаки з боку РФ відбуваються регулярно з початку повномасштабного вторгнення:
– Я вам розкажу такий дуже звичайний, але показовий побутовий приклад того, як це відбувається. Мабуть, початок листопада, в нас відбулась серія постійних системних обстрілів КАБами, люди знаходяться в такому розхитаному емоційному стані. Я ввечері після роботи заїжджаю в один з супермаркетів, враховуючи, що мене вже більш-менш впізнають, і продавчиня мені на касі каже: «Слухайте, можна я вам поставлю питання?». Я кажу: «Безумовно». Вона каже: «Ну що оце робити? Ну скільки можна? Вони вже нас стільки раз лякали. Я оце наче не вірю в цю історію, а з іншого боку, не знаю, що робити. Може взяти й поїхати?»
А я кажу, що допоки ми всі тут з вами, кожен на своєму місці робить свою роботу, то все буде добре. От на цьому ми і тримаємося. Допоки люди мають своє житло неушкоджене та ціле, мають роботу, мають можливість якоїсь соціалізації, мають можливість отримувати всі соціальні послуги, Запоріжжя буде жити й стояти. Ну і ми для цього працюємо, щоб так було.
В міської влади є певні плани дій на випадок наближення бойових дій саме до Запоріжжя, каже Харченко.
Це буде чесним стосовно населення, сказати їм про реальну загрозу
– Є декілька планів, пов'язаних з різними надзвичайними випадками і ситуаціями. Я зараз скажу по-людськи, що це буде чесним стосовно населення, сказати їм про реальну загрозу. І я певна, що ми так і зробимо, тому що життя людей – безцінне, тому ми маємо зробити максимально все для того, щоб уберегти кожного і кожну. Особливо людей старшого віку, особливо людей, які потребують сторонньої допомоги, людей з інвалідністю, всіх, хто буде цього потребувати в лікарнях, пологових, будинках. Це задача місцевої влади, безумовно, і ми маємо бути до цього готові. Чи готові ми зараз? Так, ми готові, але я не хочу, щоб це коли-небудь сталося.
Ті, хто не поїхали з міста у 2022 році, залишатимуться у Запоріжжі настільки довго, наскільки дозволятиме безпекова ситуація, вважає Харченко.
– Я думаю, що люди, які в березні 2022 року для себе прийняли рішення залишитися, вони будуть в місті, допоки все буде добре з їхнім житлом, допоки в них буде робота і допоки вони будуть почувати себе корисними й потрібними. Тому, якщо всі ці три складові функціонують та на додаток розвиваються якісь соціальні послуги незалежно від ситуації й воєнного стану, то насправді це вселяє довіру. Запоріжжя – одне з небагатьох міст, яке відбудовує багатоповерхові будинки, відбудовує пам'ятки архітектури. Це говорить про те, що ми не просто стійки. Повторюю ще раз, це місто сталевих людей, це люди, які можуть по дві години спати, виїжджати на прильоти, усувати наслідки, йти на свою роботу.
«Прильот» одного КАБа – 50 пошкоджених будинків»
З вересня російська армія почала регулярно обстрілювати Запоріжжя керованими авіабомбами. Це стало новою реальністю місцевих жителів. В.о. міського голови докладніше розповіла, які наслідки влада фіксує через такі атаки.
По приватному сектору у нас близько 2000 пошкоджених будинків, з яких 32 зруйновані повністю
Регіна Харченко:
– Якщо говорити більш фактично, то одна керована авіабомба – це 50 пошкоджених приватних будинків. Якщо ми беремо весь час спочатку повномасштабного вторгнення, то в нас у Запоріжжі близько 900 пошкоджених багатоквартирних будинків, з яких 17 зруйновані частково. Приймаються рішення, чи відновлювати їх, чи взагалі визнавати недоцільним цю історію відбудови. Якщо говорити про приватний сектор, то там наслідки складніші, тому що країна-агресор здійснює масовані обстріли, зокрема по двох районах, які наближені до зони бойових дій. І ці райони, мабуть, відсотків на 50, складаються саме з приватного сектору. От по приватному сектору у нас близько 2000 пошкоджених будинків.
Безумовно, страждають і наші підприємства – це близько 400 таких підприємств, які мають ті чи інші пошкодження. Одне з них, ми беремо середні цифри, має збитків на суму понад 300 мільйонів гривень. З початку повномасштабного вторгнення з Запоріжжя виїхало 180 суб'єктів господарювання різного рівня, переважно це малий та середній бізнес. Але є ряд великих підприємств, які неможливо релокувати – це промислові гіганти Запоріжжя.
Тому наслідки складні, але наша задача – зробити так, щоб все ж-таки було визначено подальшу долю цього об'єкту, особливо якщо говорити про житловий фонд. Або ми щось робимо вже зараз і відбудовуємо, або ми визнаємо такий об'єкт непридатним, і людина має можливість отримати по державній програмі, «єВідновлення» сертифікати та десь купити інше житло. Тому що тут не працює історія – після перемоги. Людині треба жити десь зараз.
Про компенсації
За словами Харченко, в місті є декілька програм, за якими влада щомісяця надає по 10 тисяч гривень власнику зруйнованого об'єкта нерухомості. Таким чином людина має можливість за ці гроші щось орендувати допоки відновлюють його житло, або відбувається процедура оформлення пакета документів через «єВідновлення», отримання сертифіката і безпосередньо придбання нового будинку чи квартири.
Регіна Харченко:
– Ми внесли зміні до цієї програми, щоб була можливість не просто отримати сертифікат, а безпосередньо отримати вже нове житло, після чого ми припиняємо компенсувати цю суму допомоги. І також є програма, яка надає 15 тисяч гривень пільговим категоріям, якщо житло не зруйноване, але пошкоджене.
.. безпосередньо отримати вже нове житло, після чого ми припиняємо компенсувати цю суму допомоги
Якщо ми говоримо про приватний сектор, то от в цьому році ми ввели одну з програм, яка надає можливість власникам приватних будинків отримати з місцевого бюджету по 58 400 гривень і будівельні матеріали, які є в нас в резервному фонді від комунального підприємства, щоб вони змогли усунути пошкодження, які пов'язані з покрівлею.
Ми зрозуміли, що 2000 приватних пошкоджених будинків – ми не можемо охопити цей обсяг роботи, тому розробили таку програму. Ще є відповідний перелік програм, де ми синхронно або через комунальні підприємства, або через районні адміністрації намагаємось це питання вирішити.
Посадовиця зазначила, що по програмі на ремонт дахів з жовтня цього року людям виплачено вже понад 100 мільйонів гривень.
– Ми робимо все, щоб люди залишалися. Бо ми ж розуміємо, що будь-яка територіальна громада складається з людей. Якщо поїдуть люди, то громада просто буде на стадії якоїсь сірої зони і вимирання.
«Масового виїзду немає»
Попри російські обстріли КАБами та руйнації, масового виїзду жителів з міста не спостерігається, стверджує Харченко. Втім, із Запоріжжя щодня курсують відповідні евакуаційні потяги до Львова, Хмельницька, але вони не мають попиту, каже вона.
Регіна Харченко:
– Зараз немає масової евакуації, немає масового відтоку людей, але проведу таку порівняльну історію, вона дуже подібна для всіх прифронтових територій – Харків, Суми, Чернігів, Херсон, Миколаїв. Кожний системний такий ворожий обстріл, який повторюється день, два, три, чотири, змушує якусь частину людей виїжджати з міста. І от якщо ми говоримо про системні обстріли, то теоретично десь 30-50 тисяч мешканців виїжджають. Тільки ситуація стає більш-менш спокійною, починаються повернення людей до міста. І так постійно відбувається. Тому масового такого бажання виїхати й залишити місто пустим, ні, немає, місто живе, працює.
Щодня до школи ходить 5 тисяч дітей, які вчаться у змішаному форматі
Незалежно від обстрілів, незалежно від кількості тривог, щодня до школи ходить 5 тисяч дітей, які вчаться у змішаному форматі. Це велика перемога місцевого самоврядування. Наша задача була, щоб батьки могли бути дотичні до економічних процесів, мати роботу, починати якісь бізнеси. І ми бачимо, що якщо діти ходять до школи, значить, ці родини на місцях, значить вони залучені до життя міста. Наша задача – вистояти, наша задача, щоб люди жили в цьому місті, працювали.
Як заявляв голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, наразі будуються у Запоріжжі шість підземних шкіл, і ще 5 в інших громадах області. В подальших планах – збільшити кількість будівництва таких обʼєктів. В ОВА заявляли, що перша підземна школа відкриється вже у жовтні.
Регіна Харченко:
– Запорізька міська рада дуже опосередковано дотична до будівництва підземних шкіл, оскільки ми не виступаємо замовником будівництва, всі права передані на відповідне державне підприємство.
Ми не фінансуємо повністю цю історію, тому що це субвенція з державного бюджету, а міська рада виключно надавала співфінансування в межах 30% і то не по всіх об'єктах. Наскільки мені відомо, перше відкриття підземної школи заплановано на грудень. Дуже віримо в те, що воно буде, і дуже хочемо, щоб вона функціонувала.
Станом на зараз у Запоріжжі проживає 156 тисяч внутрішньо переміщених осіб, а з початку повномасштабного вторгнення понад 300 тисяч внутрішньо переміщених осіб пройшли транзитом через місто, каже Харченко.
– Зауважу, що з цієї кількості внутрішньо переміщених осіб, які є в Запоріжжі, десь відсотків 65 – це саме населення, яке працездатного віку, відсотків 30 – це люди старшого віку – 65+. Найбільша кількість внутрішньо переміщених осіб, безумовно, це Запорізький регіон, Запорізька область, до речі, з Запорізької області також продовжують евакуюватися люди, буквально за останні місяці близько 20 осіб, причому різного віку, від 3 років до 87. Це люди з прилеглих територій – Гуляйпільського району, Оріхова.
Мобілізація і боротьба за людей
Однією з нагальних проблем міста є кадровий голод. Виконувачка міського голови докладніше розповіла, що Запоріжжю критично потрібні чоловіки на комунальні підприємства в районні адміністрації, міську аварійну службу.
Регіна Харченко:
– Тому, що маємо готуватися до різних, до дуже складних ситуацій, які маємо вирішувати. Така ж сама ситуація в бізнесі. Чому релокується бізнес? Тому що, по-перше, він втрачає ринок споживачів, і по-друге, іде боротьба за людський ресурс.
Чоловіків не вистачає, але є певні види робіт, які, на жаль, можуть виконувати тільки вони
Мобілізація. Кожного місяця ми маємо плани, які нам доводить відповідна установа, пов'язана з мобілізаційними процесами. І ми так само воюємо за працівників на наших об'єктах критичної інфраструктури. Це міські теплові мережі, це водоканал, це «Запоріжелектротранс», «Запоріжремсервіс». Ми так само боремося за людей. Бо я постійно казала і кажу, що ми можемо мати величезні бюджети, ми можемо мати величезну кількість допомоги від міжнародних партнерів, екскаватори, вантажівки, спецтехніку, все на світі. Якщо у нас не буде людей, які будуть готові все це робити – виїжджати на прильоти, усувати наслідки, прибирати вулиці, лікувати, забезпечувати роботу системи тепло- та водопостачання, то тоді немає сенсу в цьому всьому, ні в бюджеті, ні в техніці. Чоловіків не вистачає, але є певні види робіт, які, на жаль, можуть виконувати тільки вони.
Атаки на енергетику та блекаути
Влада України ще з літа прогнозувала складну зиму через російські удари по енергетиці. У Міненерго раніше повідомляли, що значні пошкодження, завдані масованими атаками Росії, зокрема однією з найбільших атак на енергетику 26 серпня, і далі ускладнюють роботу енергосистеми.
До блекауту ми готували всі об'єкти критичної інфраструктури
Регіна Харченко:
– Запоріжжя в цьому році було набагато краще підготовлене до опалювального сезону, ніж в попередньому. Про це свідчить і статистика скарг, звернень, тому що вона стала меншою, і період налагодження системи і підключення багатоповерхових будинків з наших об'єктів критичної інфраструктури. Водночас хочу зауважити, що до блекауту ми готували всі ці об'єкти критичної інфраструктури, тобто в нас і міські теплові мережі, і водоканал мають на всіх своїх таких точках основних альтернативні джерела енергії, це перш за все генератори. Цього року почали історію з когенераційними установками, і вже деякі з них є на території міста Запоріжжя та готуються до підключення. Ми сподіваємося, що до кінця року у нас буде шість таких когенераційних установок. Ми зараз стали на шлях децентралізації системи теплопостачання і електропостачання. Якщо буде якась критична ситуація, ми до неї готові.
- За даними Міненерго, від жовтня 2022 року Росія завдала понад тисячу ударів по об’єктах української енергетичної інфраструктури, лише цього року через удари було втрачено 9 ГВт генеруючих потужностей.
«Топова проблема – укриття»
Відсутність та стан бомбосховищ жителі Запоріжжя називають однією з головних проблем і Харченко з цим погоджується.
Регіна Харченко:
– Одна з топових проблем – це укриття, безпечні, доступні, які поруч з будинком. В нас є відповідна карта об'єктів цивільного захисту, яка складає понад 1000 таких об'єктів. Але це така інформація для держстату. В нас є відповідна карта на сайті Запорізької міської ради, дублюється на ресурсах обласної військової адміністрації, де є 567 реальних, підкреслюю, реальних об'єктів цивільного захисту. Що це, передусім? Передусім, це наші навчальні заклади. Тому що ті укриття найпростіші, які там є, вони виступають і ресурсом, і майданчиком для навчання дітей. Вони виступають пунктами незламності, і вони виступають укриттями. Я повторювала і повторюю ще раз, якщо у випадку повітряної тривоги і реально небезпечної ситуації, ви чуєте кулеметні черги, вибухи, ваше право спуститися в це укриття без умов і без заперечень. Ми навіть поділили укриття, які дозволяють за площею, на місце, де будуть перебувати люди і де буде відбуватись навчання дітей, тому що безпека – це надважливо.
Чи працюємо ми далі над тим, щоб збільшувати цю мережу укриттів? Безумовно. Якщо ми говоримо про школи, то до кінця цього року у нас буде плюс 15 відкритих об'єктів.
- Російське повномасштабне військове вторгнення в Україну триває з ранку 24 лютого 2022 року. Російські війська завдають авіаударів по ключових об'єктах військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.
- Ряд західних країн, включаючи США та країни ЄС, посилили санкції щодо Росії та засудили російські військові дії в Україні. Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території і називає це «спеціальною операцією», яка має на меті «демілітаризацію та денацифікацію».
- 30 вересня 2022 року після проведення на окупованих українських теренах фіктивних референдумів про входження до складу Росії Москва оголосила про анексію Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей України.
Форум