Що означає указ президента України Володимира Зеленського про зміцнення обороноздатності? Як жителі у містах Приазов’я ставляться до скасування призову до української армії та до альтернативної інтенсивної підготовки? Чи вплине ініціатива президента на посилення обороноздатності України? Про це говорили в ефірі програми «Новини Приазов’я» на Радіо Свобода.
- Володимир Зеленський доручив уряду розробити альтернативу призову до армії. Про це йдеться в тексті указу про зміцнення обороноздатності. Цим документом Зеленський доручив внести до Верховної Ради законопроєкти про поступове підвищення грошового забезпечення військових, поетапне збільшення чисельності Збройних сил на 100 тисяч осіб, а також про запровадження моделі інтенсивної системи військової підготовки як можливої альтернативної форми проходження строкової служби та припинення призову на строкову військову службу з 1 січня 2024 року.
- Міністр оборони України Олексій Резніков під час брифінгу 3 лютого розповів, що означає указ президента про зміцнення обороноздатності, а також, чому він з'явився саме зараз.
- За інформацією міністра, призовники складають 10% від ЗСУ. Ідея цього указу полягає в тому, що протягом чотирьох років у спокійному плановому режимі Україна має перейти до формування професійної армії.
- На думку Резнікова, відмова від строкового призову дозволить відмовитися від короткострокових контрактів і зробити службу в армії привабливою професією, а ЗСУ стануть одним з найкращих роботодавців у країні.
- Міністерство оборони почне готувати альтернативні до призовної армії курси у найближчому майбутньому, заявив Резніков.
Думка жителів Приазов’я
Кореспонденти «Новин Приазов’я» поцікавилися думкою жителів Херсона, Маріуполя, Бердянська та Генічеська, які наближені до кордонів з Росією, тимчасово окупованих Криму та територій Донбасу. Людей розпитали щодо ініціативи президента Зеленського по скасуванню призову до армії та про їхнє ставлення до запропонованої альтернативи.
Думки розділилися: переважно скасування призову підтримують, але є і ті, хто вважає, що строкову службу треба залишати. Більшість серед останніх – це чоловіки, які проходили службу в армії і вважають це «обов'язком кожного чоловіка».
Реакція ветеранів АТО
Строковики сьогодні створюють більше проблем, ніж користіМаксим Негров
На думку громадського діяча, ветерана АТО з Херсону Максима Негрова, «принципово нового Зеленський нічого не сказав»: «Про скасування обов’язкового призову говорив кожен президент України. Але ми бачимо, що строкова служба перетворюється на пострадянський наслідок, строковики сьогодні створюють більше проблем, ніж користі».
Ветеран АТО наголошує, що на підготовку одного більш-менш професійного військовослужбовця держава витрачає півтора мільйони гривень. Однак він певен, що наразі не час для змін: «Звісно, питання відмови від обов'язкового призову треба вирішувати, але не зараз, не в умовах загострення агресії з боку Росії. Однак за два роки це треба зробити».
За словами Негрова, багато з тих, хто приходив служити у 2014–2015 роках на хвилі російської агресії, після закінчення контракту втратили мотивацію.
«Це головна проблема сьогодні. Тобто військовослужбовець не хоче йти на другий контракт. Його примушує відсутність роботи, відсоток тих, хто бажає укладати нові контракти відносно невеликий», – пояснив Негров.
Причини такої проблеми активіст вбачає у «пострадянській армії з усіма її шкідливими наслідками».
«Ентузіасти в 2014 році стикнулися із тими старими командирами, яких виховала ще радянська армія. Це і певна дурість військових начальників, і нестатутні відносини десь були. На мотивацію це суттєво вплинуло», – каже він.
Як результат, за словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнка, в Україні наразі є недокомплектація по контрактниках.
Близько 40% не продовжують перший контракт на наступний термін. Це є проблемаОлександр Мусієнко
«Після підписання першого контракту була статистика, що близько 40% не продовжують перший контракт на наступний термін. Це є проблема, з якою треба розбиратися шляхом покращення умов військової служби, підвищення матеріального забезпечення та виконання соціальних гарантій», – зазначає Мусієнко.
Проте він висловлює упевненість, що ситуація вже покращується, порівняно з 2014 роком.
«Звичайно, ще залишається частина старої школи з радянськими підходами, але вона має не вирішального значення і голосу. Якщо ми подивимося на зміни у складі командування, то побачимо, що скоро ми оновимо всіх офіцерів на вищих командних постах, які вже матимуть досвід служби тільки в ЗСУ і які навіть не навчалися у радянських вишах. Тут ситуація потихеньку змінюється», – зазначив Мусієнко.
Перехід до професійної армії: ризики та можливості
Часто Україна в питаннях реформ намагається рівнятися на інші більш просунуті у цьому плані країни. Однак в питанні армії, на думку журналіста-міжнародника Віктора Каспрука, треба використовувати індивідуальний підхід.
Без зміни пострадянської матриці, всі інші зміни можуть бути лише декоративнимиВіктор Каспарук
«Мені ініціатива Зеленського здається правильною, єдине – не продумані шляхи реалізації, і чи не стане це черговою обіцянкою на кшталт «4000 доларів зарплати вчителям та мільярд дерев за кілька років». Треба підходити реалістично: без зміни пострадянської матриці, всі інші зміни можуть бути лише декоративними», – наголошує він.
Інтенсивну військову підготовку тривалістю три-чотири місяці як альтернативу стандартному призову Каспрук вважає недостатньою: «Я думаю, що це дуже малий термін».
Він вказує на те, що треба враховувати фінансовий фактор у питанні підготовки професійної армії в Україні.
«Цих коштів, на жаль, немає. І не проглядається можливість, що наші партнери хоча б половину цих коштів нам компенсують. Треба думати від реальності, а реальність така: зміна структури армії під час російсько-української війни може призвести до зниження її боєздатності», – підсумовує він.
Протилежну думку висловив в ефірі Олександр Мусієнко. Він вважає перехід України на професійну армію в нинішніх умовах загострення цілком реалістичним.
«Більше того, я думаю, це потрібно робити. Враховуючи ту ситуацію, яка у нас є з резервом, з мобілізаційним ресурсом, із загальною чисельністю ЗСУ, із загонами територіальної оборони, ми маємо дуже хороші резерви та потенціал», – запевняє експерт.
На запитання, де шукати гроші на перехід до професійної армії, Мусієнко відповідає так: «Щоб знати, звідки кошти, потрібно на виконання указу президента розробити і затвердити стратегію розвитку, реформування і зміцнення ЗСУ. У цьому документі потрібно передбачити обґрунтовану чисельність: на збільшення на 100 тисяч грошей точно немає, але це може бути й збільшення оборонного бюджету, це дало б нам можливість більше витрачати коштів на озброєння, підвищувати зарплати, виконувати соціальні гарантії. І тоді ми матимемо добре озброєну та мотивовану армію. На це потрібен час».
У 2021 році Верховна Рада України проголосувала за збільшення чисельність армії з 250 тисяч до 261 тисячі осіб. У 2019 році тодішній міністр оборони Андрій Загороднюк заявляв, що хотів би скасувати обов’язковий призов громадян на службу в армії. Проте вже в лютому 2020 року його заступник сказав, що планів скасування призову немає. У жовтні 2020 року на той момент головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак знову повторив тезу, що в армії є плани відмовитися від обов’язкового призову, але спершу «треба сформувати повноцінну систему резерву й навчити кожного громадянина захищати свій дім».
З 2015 року найбільше призовників в Україні було протягом 2019 року. Тоді підлягали призову майже 34 тисячі осіб. Служити в ЗСУ відправили 18 тисяч осіб. Призову у 2020 році підлягало 30 030 осіб, з яких 16,5 тисяч направили до ЗСУ. В рамках призову в 2021 році на строкову військову службу призвали у квітні-червні призвали 14 246 осіб, під час осіннього призову – на тисячу менше.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
