Що сталося з мостом між окупованим Мелітополем і Костянтинівкою у Запорізькій області? Яке значення він мав для російських військових? Що зміниться для російської армії після підриву мосту під Мелітополем і чи позначиться це на її оборонному потенціалі, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- У передмісті окупованого Мелітополя поблизу села Костянтинівка у Запорізькій області підірвали міст, яким користувалися російські військові. В результаті підриву просіло дорожнє полотно, повідомили 12 грудня російські ЗМІ.
- Інформацію про підрив мосту підтвердив мер Мелітополя Іван Федоров. За його словами, це один зі стратегічно важливих об’єктів після мосту через Керченську протоку. Саме через нього окупанти перевозили військову техніку зі східного напрямку, стверджує Іван Федоров.
- Мелітопольські ЗМІ зазначають, що російські військові перевозили з Донецького напрямку через цей міст техніку, боєприпаси, особовий склад, бетонні блоки та протитанкові загородження, а також будівельні матеріали.
- Російське видання «РИА-Новости» повідомило, що, за попередніми даними, біля опори мосту заклали вибухівку. «Міст вистояв, але серйозно просіло дорожнє полотно», – йдеться в їхній інформації.
- Радник Офісу президента України Олексій Арестович назвав підрив мосту під Мелітополем кроком до «ізоляції театру бойових дій».
«Знакова подія»
Депутат Запорізької обласної ради з Мелітополя Павло Тімофєєв у коментарі «Новинам Приазов’я» назвав підрив мосту «знаковою подією» для півдня України.
Міст – в аварійному стані та непридатний для обслуговування, для використанняПавло Тімофєєв
«Міст між Костянтинівкою та Мелітополем – зараз в аварійному стані та непридатний для обслуговування, для використання, це надає певні логістичні проблеми нашому ворогу, але суттєвої якоїсь тактичної переваги ми не отримали. Чому? Тому що після вдалих дій на Кримському мосту (міст через Керченську протоку, який після анексії Криму побудувала Росія – ред.) повністю вся логістика та забезпечення окупаційних військ боєприпасами здійснюється сухопутним шляхом через Маріуполь, через Бердянськ і навколо Мелітополя», – зазначив депутат.
«І цей шлях, він якраз пролягає перед селом Костянтинівка, там є об'їзна дорога, яка дозволяє не заїжджати великогабаритному транспорту до Мелітополя і далі прямувати в напрямку Херсону», – додав він.
Для того, щоб російська армія у Мелітополі отримувала забезпечення всім необхідним, відтепер окупантам потрібно здійснювати об'їзд у 50 км, каже депутат. На життя місцевого населення підрив мосту не вплине, стверджує він: «Забезпечення мирного населення внаслідок руйнації цього мосту не погіршиться, оскільки до Мелітополя є декілька шляхів, і вони залишаються відкритими».
Павло Тімофєєв назвав підрив мосту поблизу Мелітополя «ляпасом російським спецслужбам».
Окупанти зараз будуть намагатися відтягувати свої війська для того, щоб посилювати охорону об’єктів критичного значенняПавло Тімофєєв
«Попри всі намагання ФСБ, Росгвардії знищити рух опору в Мелітополі, він залишається, він потужний, він може робити такі потужні великі акції, як руйнація критичної інфраструктури, й це великий ляпас спецслужбам РФ. Це значить, що ми спроможні робити такі операції, що в нас є сили, в нас є забезпечення відповідне. Тому вони зараз будуть намагатися відтягувати свої війська для того, щоб посилювати охорону об’єктів критичного значення і взагалі розосереджуватися по пунктах тимчасової дислокації», – вважає політик.
Депутат припускає, що звільнення Мелітополя може відбутися за таким самим сценарієм, як і звільнення Херсону.
«Армія (Росії – ред.) буде вимушена виходити з Мелітополя на більш вигідні позиції. І це якраз робота нашої артилерії далекобійної, це робота наших розвідників, руху опору. Тобто ми виснажуємо російську армію, і в певний проміжок часу вона зрозуміє, що вони не зможуть утримувати ці позиції, а якщо і зможуть, то з великими втратами. Вони просто будуть вимушені ухвалити рішення відступати вглиб, ближче до Криму», – додав Тімофєєв.
«Забезпечення ускладнюється»
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначив, що Мелітополь для російської армії є важливим логістичним вузлом.
Мелітополь є основним із транспортування сил та засобів російських окупантівОлександр Коваленко
«Мелітополь є ключовим, головним містом, через який проходить транзит майже в усіх напрямках, що на північ, тобто до Токмака, Василівки, Енергодару, що на захід – це, знову ж таки, у напрямку до Нової Каховки, лівобережної Херсонщини. Так і на схід – Бердянськ, Маріуполь, все це також проходить через Мелітополь. Тобто фактично це місто є основним із транспортування сил та засобів російських окупантів, їхнього матеріально-технічного забезпечення», – пояснив експерт.
Через підрив мосту поблизу Мелітополя російські військові матимуть складнощі з забезпеченням, впевнений він.
На сьогодні використовувати трасу повноцінно вже окупанти не зможутьОлександр Коваленко
«Це міст по трасі М-14, і російські окупанти в цьому випадку будуть мати досить серйозні проблеми саме з забезпеченням. Чому? Тому що саме ця траса – це такий собі автобан, який тягнеться від Нової Каховки фактично до Маріуполя. На сьогодні використовувати її (трасу – ред.) повноцінно вже не зможуть. Тобто це об'їзд, зміна логістичних маршрутів. Логістика повністю змінюєтесь, якщо це відбувається, то значно зменшується ефективність використання взагалі логістики», – зазначив експерт.
За даними Коваленка, після відходу російської армії з правобережної Херсонщини, їхнє становище на лівобережній частині півдня України не покращилося.
«На сьогодні російським окупантам треба не стільки навіть саме забезпечення, створити якісь умови для повноцінного забезпечення цієї кількості військ, а це майже 40 БТГ, вони повинні ще компенсувати втрати. Тобто відправляти особовий склад, техніку. І це, окрім всього іншого, повинно було йти на південь», – зауважив він.
«А це все забезпечує лише залізнична колія, яка працює в реверсному форматі через Кримський міст. Вона працює, але недостатньо ефективно, щоб забезпечувати таку кількість військ. Тому і логістика на сьогодні, яка не буде працювати достатньо ефективно, вона значно погіршить їхнє становище на півдні, яке і так погіршилося, коли вони тікали з правого берега Херсонщини», – переконаний Коваленко.
Втім, про «ізоляцію театру бойових дій» поки не йдеться, вважає експерт.
Це саме зменшення можливостей у веденні оборонних дійОлександр Коваленко
«Це не ізоляція, це саме зменшення можливостей у веденні оборонних дій. У росіян зараз взагалі досить серйозні проблеми з веденням оборонних дій, бо їм зараз не вистачає артилерії, боєкомплекту та багато чого. Тому це для них дуже болюча тема, і вони не знають, як вирішити цю проблему», – пояснив він.
У разі наступу Збройних сил України на Запорізькому напрямку через підрив мосту біля Мелітополя російська армія матиме менше можливостей для блокування цих дій, додав Коваленко.
У разі контрнаступу ЗСУ в окупантів будуть значно зменшені можливості з блокування цього контрнаступуОлександр Коваленко
«Саме у тому, що зараз у них проблематика з обороною, а оборону вести без артилерії та повного боєкомплекту, забезпечення вони не зможуть, у такому становищі з цим мостом вони взагалі мають серйозні проблеми. Тому ми можемо зараз казати про те, що у разі контрнаступу ЗСУ в них будуть значно зменшені можливості з блокування цього контрнаступу», – впевнений експерт.
- Російські війська захопили Мелітополь Запорізької області 25 лютого. Міський голова Іван Федоров, який перебуває на вільній території, регулярно повідомляє про вибухи в місті.
- Увечері 10 грудня в окупованому Мелітополі пролунало близько десятка потужних вибухів. Кілька влучень були у готельно-ресторанний комплекс «Привал мисливця», що розташований на вулиці Інтеркультурній на східному виїзді з міста, розповіли очевидці.
- Російська влада у вересні оголосила про анексію чотирьох українських областей, враховуючи Запорізьку. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
