Що відомо про полонених водіїв-волонтерів, які займалися евакуацією жителів Маріуполя Донецької області? Якими є перспективи їхнього звільнення? Який «вирок» загрожує затриманим водіям на території окупованої частини Донбасу, з’ясовували журналісти проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Російські військові з березня тримають у полоні 25 водіїв-волонтерів, які возили гуманітарну допомогу із Запоріжжя до Маріуполя, а також займалися евакуацією людей. Про це розповіли родичі полонених, які тривалий час не наважувалися публічно заявити про затримання, оскільки боялися, що розголос може зашкодити. За їхньою останньою інформацією, водіїв утримують в полоні на окупованій частині Донбасу, біля селища Оленівка Донецької області, і звинувачують у нібито «участі в терористичному угрупованні». За даними родичів, водіям загрожує «позбавлення волі» від 5 до 10 років та «штраф» (за так званими «законами» угруповання «ДНР»).
- Родичі полонених звернулися до українських правоохоронців із запитом порушити кримінальне провадження за фактом викрадення та незаконного утримання цивільних людей, а також сприяти їхньому звільненню. Заяву з правовими аргументами про скоєння воєнного злочину склала чеська гуманітарна організація «Допомагаємо поїхати».
«Безкоштовно ризикували своїм життям»
Сестра одного із затриманих водіїв-волонтерів Володимира Гнатовського Лілія Борисовська розповіла «Новинам Приазовʼя», що востаннє спілкувалася з братом 28 березня.
«До 28 березня він, напевно, разів три-чотири встиг вивезти з Маріуполя людей, тоді завантажуючи машину гуманітаркою, він повертався знов до Маріуполя (із Запоріжжя – ред.). Зранку він подзвонив мені та попросив прикрити перед батьками на той період, коли не буде зв’язку. Він розумів, що не зможе зателефонувати їм, як завжди, ввечері й запитати, як минув день. Я кажу: «Добре, Вово, тільки може вже пора повертатися? Ти вже достатньо людей врятував». А він мені сказав: «Ні, Лілю, тут такий жах, що я маю тут бути і я маю рятувати людей», – поділилася вона.
Далі, за словами Борисовської, зв’язок із братом зник, тоді родина почала його шукати в інтернеті серед волонтерів: «Кілька людей вийшли, які були разом з братом, впізнали його і повідомили нам, що він в 120-й колонії в Оленівці. Так ми дізналися, де він перебуває».
Писала і до президента, отримала сповіщення, що лист надійшов, але поки відповіді не булоЛілія Борисовська
Сестра затриманого волонтера зазначила, що разом з родичами інших полонених зверталася як до представників української влади, так і до міжнародних організацій, щоб дізнатися про перспективи звільнення своїх родичів.
«Ми зверталися в Червоний Хрест. Я особисто писала до Верещук (міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України – ред.), але я вже потім зрозуміла, що вона не виконує ці обов’язки. Писала і до президента, отримала сповіщення, що лист надійшов, але поки відповіді не було. Я розумію, що там вони роблять все можливе», – додала Лілія Борисовська.
Волонтер Денис Мінін, який займається організацією евакуації жителів Маріуполя до Запоріжжя, розповів, що серед затриманих водіїв-волонтерів є ті, з ким він співпрацював.
Це люди, які абсолютно безкоштовно, ризикуючи своїм життям, поїхали у бік окупованих територійДенис Мінін
«Пан Юрій Лега та молодий хлопець Віталій Ситніков – це мої водії. Це люди, які абсолютно безкоштовно, ризикуючи своїм життям, поїхали у бік окупованих територій. Вони заїхали у Маріуполь, але на виїзді їх заарештували, спочатку відвезли у «комендатуру», потім ми дізналися, що вони там, у Оленівці», – каже Мінін
«Важливо зазначити, що у тій місії, коли їхали Юрій та Віталій, було всього чотири автомобілі, та два з них відпустили, ось Віталію та Юрію, на жаль, не пощастило», – підкреслив волонтер.
За його інформацією, водії, які зараз перебувають у полоні в Оленівці, були затримані з 27 до 29 березня.
«Всі водії, які були затримані та зараз перебувають у Оленівці, були затримані саме в ці дати. Саме тому я можу сказати, що це схоже на системність, схоже на наказ зверху», – припустив Мінін.
Припускаю, якщо людина представлялася волонтером, то її забиралиДеніс Мінін
Він також вказав на те, що після цих дат «продовжували їздити інші водії».
«Всі вони мали однакові документи, однаковий привід, у Віталіка була маріупольська прописка, а в інших водіїв її не було. Думаю, за таким принципом обирали інших водіїв-волонтерів. Припускаю, якщо людина представлялася волонтером, то її забирали», – додав Мінін.
Евакуація та затримання продовжуються
Денис Мінін також розповів, що водії-волонтери продовжують спроби евакуації жителів окупованих міст, розуміючи небезпечність цього процесу.
Один водій зміг втекти з полону. За помилкою, його відправили разом з пасажирами до «фільтраційного» табору, замість того, щоб відправити «на підвал»Денис Мінін
«Перевіряла їх «контррозвідка» на території так званої «ДНР», забирала, ставила запитання «комендатура». Одного з моїх водіїв тримали два дні, іншого – дві години, ще один водій зміг втекти з полону. За помилкою, його відправили разом з пасажирами до «фільтраційного» табору, замість того, щоб відправити «на підвал», і він зміг знайти момент, щоб втекти з того «фільтраційного» табору. Якби його наздогнали – його б розстріляли», – поділився Мінін.
Він також повідомив, що нещодавно окупанти затримали ще одного водія в Бердянську.
«Він був у трьох райвідділах, в одному з них він сидів з мішком на голові, в нього розпитували, хто він, що він. Випадки різні. Але кожен водій, що туди їздить, він може опинитися на їхньому місці і сидіти під Оленівкою, але вони все одно їздять», – зауважив волонтер Денис Мінін.
«Немає жодної комунікації»
Керівник напрямку евакуації волонтерського штабу «Паляниця» Альгіс Ярмош, який також співпрацював із кількома затриманими водіями, розповів, що «деякі російські військові були впевнені, що українські волонтери проводять евакуацію маріупольців за гроші».
«По-перше, вони (окупанти – ред.) не розуміють, хто і навіщо це робить. У їхній картинці світогляду незрозуміло, чому люди їдуть за іншими людьми. Вони вважають, що це ми робили за гроші: або продавали гуманітарку, або брали великі кошти за евакуацію. Тобто у них був такий аргумент, що вони не хотіли, щоб то був бізнес, і вони усіх забирали, говорячи, що ми тим самим збираємо гроші», – пояснив Ярмош.
Керівник напрямку евакуації волонтерського штабу «Паляниця» зазначив, що зараз «немає жодної комунікації» з тими, хто утримує водіїв на території окупованої частини Донбасу.
Була розмова, щоб якось домовитися або викупити, проте ніхто не йде на контактАльгіс Ярмош
«Ми були готові домовлятися, але зараз немає з їхньої (окупаційних сил – ред.) сторони ніякого контакту. Була можливість передавати якісь речі, одна жінка їхала з чоловіком, його затримали, а її пропустили. Тепер вона має можливість приходити провідувати чоловіка та потроху передавати їм інформацію від рідних. Була розмова, щоб якось домовитися або викупити, проте ніхто не йде на контакт», – розповів він.
За даними Ярмоша, подібні випадки з затриманням водіїв-волонтерів траплялися не лише в Маріуполі: «Я чув, що в Запорізькій області теж була така ситуація, зокрема у Токмаку. Мені телефонували люди та просили якось допомогти. Була інформація про випадки у Нікольському, Мангуші, біля Маріуполя. Наших хлопців затримали на першому блокпості – на в’їзді до Маріуполя зі сторони Бердянська. Тобто, вони проїхали декілька населених пунктів, збиралися в’їхати – і там їх затримали».
«Затримання водіїв-волонтерів – воєнний злочин»
Керівник юридичного відділу проєкту «Допомагаємо поїхати» Поліна Муригіна пояснила, чому, з точки зору міжнародного права, затримання водіїв-волонтерів можна розцінювати як воєнний злочин.
Є додатковий протокол до Женевської конвенції про воєнні злочини, там не допускається подібне поводження з мирними жителямиПоліна Муригіна
«Базова проблема, яка є у цій справі, – це те, що люди утримуються з кінця березня – два місяці минуло. Це – громадяни України, і вони утримуються без жодних підстав, якщо дивитися з боку кримінального закону – це викрадення та, відповідно, незаконне утримання людей. Є додатковий протокол до Женевської конвенції про воєнні злочини, там не допускається подібне поводження з мирними жителями. Всі ці люди були волонтерами, возили гуманітарну допомогу і жоден з них не був військовим», – пояснила експертка.
Вона також додала, що такі дії незаконні, навіть з огляду на так звані «закони» угруповання «ДНР».
«До нас звернулися родичі затриманих по допомогу. Ми переглянули, у тому числі так звані «закони» «ДНР» – це не хороше зведення законів, не логічне – але навіть за їхніми нормами, це грубе порушення прав людини», – наголосила Муригіна.
Юристка зазначила, що жодної підтвердженої інформації стосовно місця перебування чи «статусу» затриманих водіїв немає.
Офіційного підтвердження, що вони в Оленівці, немаєПоліна Муригіна
«Немає жодного офіційного паперу – у цьому проблема. З юридичного боку, із цим дуже складно працювати. Офіційного підтвердження, що вони там (в Оленівці – ред.), немає. Ходять чутки, що туди до Оленівки привезли полонених з «Азовсталі». І є чутки, що всім ставлять за провину «тероризм». Водночас не було жодного законного повідомлення, що їх звинувачують у тероризмі», – прокоментувала вона.
Поліна Муригіна також має кілька побоювань: «Я б не назвала їхню (угруповання «ДНР» – ред.) збірку правил законом, оскільки це щось неякісне, вкрадене, в тому числі з російських законів, але у них ніби зберігається право на життя за «конституцією», але при цьому у них є рандомні «закони» начебто, як воєнного часу, і там можна застосовувати смертну кару».
Поліна Муригіна також розповіла, що її організації відомо про 32-х затриманих водіїв.
Турбує, що їх тримають у колонії. Там можна утримувати засуджених, а вони такого статусу не маютьПоліна Муригіна
«Спочатку був список із 25 осіб, потім з’ясувалося, що їх 32. Ми намагаємось отримати підтвердження, що вони – у тій же колонії, бо в Оленівці дві колонії. Тут неймовірно активні родичі, вони самі об’єдналися та звернулися до нас. Кого ще там тримають – гарне питання. Нас ще турбує, що їх тримають у колонії. Там можна утримувати засуджених, а вони такого статусу не мають. Ми надсилатимемо далі звернення до міжнародних організацій», – зауважила вона.
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
