Як просувається процес розмінування на звільненій частині Херсонщини? Яка частина сільськогосподарських земель є досі небезпечною, і чому деякі фермери намагаються розміновувати самостійно? Наскільки дорогим є цей процес і чи можна його вдосконалити й здешевити, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- На деокупованій частині Херсонщини розмінували лише 10% сільськогосподарських земель. Про це 18 липня в інтерв’ю агентству «Укрінформ» розповів начальник Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. За його словами, темп розмінування зараз нарощують завдяки донорам, а також участі військових і представників ДСНС.
- Прокудін зазначив, що обласна адміністрація залучає іноземні організації, але ті бояться їхати на Херсонщину через безпекову ситуацію. Очільник ОВА вважає, що після закінчення війни в області потрібна буде окрема бригада саперів, щоб вони були розподілені по громадах і працювали над розмінуванням на постійній основі. На його думку, це може бути переформована в інженерні війська бригада Сил територіальної оборони.
- Голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Сергій Крук 12 липня на Урядовому порталі повідомив, що в Херсонській області нині працюють сапери Служби порятунку. Наразі на цьому напрямку залучені три машини механізованого розмінування. З початку робіт машини очистили від боєприпасів вже понад 62 гектари земель правобережної Херсонщини. Розмінування деокупованих територій залишається пріоритетним завданням для саперів. Вони обстежують, знаходять та знешкоджують ворожі боєприпаси, аби надалі інші служби змогли розпочати роботи з відновлення інфраструктури населених пунктів.
«Заміновано 600 тисяч гектарів»
Керівник групи розмінування Херсонської області від ДСНС України Олександр Дворецький в інтерв’ю медіаплатформі «Вгору» повідомив, що лише саперними підрозділами ДСНС з жовтня 2022 року було розміновано близько 3 тисяч гектарів. Він зазначив, що вся деокупована територія Херсонської області, а це близько 600 тисяч гектарів, вважається умовно замінованою.
Посадовець розповів, що за стандартами, один сапер може розмінувати до 10 квадратних метрів на день. Група з 5 осіб може знешкодити максимум 50 квадратних метрів. А в одному гектарі – 10 тисяч квадратних метрів. Невелика цифра розмінованих територій порівняно з тою, яку ще доведеться перевірити, обумовлена тим, що роботу з розмінування треба проводити вкрай ретельно, підкреслив керівник групи.
До процесу розмінування залучений не лише зведений загін групи розмінування Херсонської області від ДСНС. Поряд із ними працюють сапери Збройних сил України, вибухотехніки Національної поліції, сапери Державної служби спеціального транспорту та зв'язку Національної гвардії. Усі ці структури зараз розміновують деокуповану частину Херсонської області.
«Фермери у небезпеці»
Голова пресофісу Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков розповів «Новинам Приазов'я», що на звільненій частині Херсонщини під час розмінування знешкодили приблизно 85 тисяч вибухонебезпечних предметів.
«Над розмінуванням на Херсонщині щодня працюють близько 350 саперів з ДСНС «Лобруни» та ДП «Укроборонсервіс». Також до процесу залучено 6 розрахунків машин механізованого розмінування. Нині обстежено і розміновано майже 63 тисяч гектарів території. З них 54 – це землі сільськогосподарського призначення. Тобто зараз розміновано близько 9% від загальної кількості потенційно небезпечних територій», – сказав він.
Більшість потерпілих – це місцеві жителі, які виконували польові роботиОлександр Толоконніков
Речник зазначив, що місцеві фермери пробують працювати на нерозмінованих землях, і наголосив, що це робити небезпечно.
«З моменту звільнення правобережжя від російської вибухівки постраждали 115 людей, з них 38 загинуло, 73 отримали поранення. Більшість потерпілих – це місцеві жителі, які виконували польові роботи. Зараз проводиться постійна робота з фермерами про те, що дуже небезпечно працювати, поки не розміновані території», – зауважив Толоконніков.
«Безплатного розмінування немає»
Фермер із Великої Олександрівки Бериславського району Херсонщини Сергій Косюк розповів нам, що у цьому селі розмінована лише невелика частина земель. Це вдалося зробити, організувавши розмінування самотужки.
Пройшло більше, ніж пів року, але на сьогодні безплатних саперів, безплатного розмінування немаєСергій Косюк
«На початку року обіцяли, що якщо швидко підготують команду саперів, то надішлють до нас і безкоштовно будуть розміновувати площі. Ми зробили аерофотоплани, тобто з дельтапланів зробили детальні фото кожного поля, в якому було видно розташування всіх цих вибухонебезпечних предметів. І стали чекати, коли будуть обіцяні сапери. На жаль, пройшло більше, ніж пів року, але на сьогодні безплатних саперів, безплатного розмінування немає. Все, що нам вдалося розмінувати, це було завдяки тому, що ми зв'язалися з компанією «Укроборонсервіс», заключивши з нами договір, в середньому за ціною – 5 тисяч гривень за гектар, провели розмінування тієї площі, на яку в нас вистачило коштів», – каже Косюк.
Він не єдиний у Великій Олександрівці, хто намагається самостійно організувати розмінування земель. Від цього залежить виживання людей, зазначив фермер.
Земля – це єдине джерело доходів на сьогодні в нашій місцевості. Тому люди самі розміновуютьСергій Косюк
«В них немає іншого виходу, тому що земля – це єдине джерело доходів на сьогодні в нашій місцевості. Тому люди самі розміновують. В них немає коштів найняти компанії. Вони самі знаходять, інспектують поля, знаходять вибухонебезпечні предмети, ставлять відмітку, а потім з допомогою знешкоджують ці боєприпаси чи вибухонебезпечні предмети», – розповів Косюк.
«Незабаром старт»
Начальниця Великоолександрівської селищної військової адміністрації Наталя Корнієнко зазначила, що розмінування земель у цій громаді ще не почалося, втім може стартувати незабаром.
«Це проводять певні підрозділи, які за це відповідають, які мають цей фах. І ці підрозділи підпорядковані Збройним силам», – каже вона.
Все, що вже зробили фермери, буде враховане при загальному розмінуванні, повідомила начальниця адміністрації.
«Вони багато роботи вже зробили, деякі зробили певний обробіток на полях. Багато хто зробив зйомки, все буде враховано, в першу чергу будуть спрямовані саме ті підприємства, там де вони відпрацювали», – стверджує Корнієнко.
Вона також додала, що компенсація фермерам за організоване ними розмінування від селищної військової адміністрації на сьогодні не передбачена.
«Чекаємо гуманітарного розмінування»
Начальниця Високопільської селищної військової адміністрації Ганна Шостак-Кучмяк розповіла, що на території цієї громади вже розміновані майже всі об'єкти критичної інфраструктури. Це був дуже складний процес, зазначила посадовиця.
Були такі ділянки під ЛЕП, де не могли вибухотехніки впоратися і чекали допомоги військовихГанна Шостак-Кучмяк
«Найстрашніше була замінована вся інфраструктура ЛЕП, газогони, водогони все це мінувалося навмисне. Були такі ділянки під ЛЕП, де не могли вибухотехніки впоратися і чекали допомоги військових, тому що були заміновані такими речовинами, що не могли їм нічого зробити. Звичайно, найперше завдання в громаді постало – розмінувати цю всю критичну інфраструктуру, для того, щоб фахівці змогли її поновити. Нам допомагала вся Україна, з усіх куточків приїжджали й досі приїжджають вибухотехніки», – розповіла Шостак-Кучмяк.
Для Високопільської громади питання розмінування земель сільськогосподарського призначення дуже важливе, каже начальниця адміністрації. Площа громади становить 49 тисяч гектарів, з них сільськогосподарські землі – це 37 тисяч гектарів. Розмінування потребують близько 30 тисяч гектарів, зазначила посадовиця.
Ми звикли, що самі себе забезпечували, хлібом, овочами, фруктамиГанна Шостак-Кучмяк
«Наразі у нас проводиться обстеження і складаються звіти про стан забруднення вибухонебезпечними речовинами товариством Demining Solutions за підтримки «Тетратек» – вони вивчають стан забруднення і подають звіти на Міноборони, щоб сформувати правильне бачення, дійсно стан замінування в громади і я впевнена, що роботи ці почнуться. Тому що часу у нас немає, землю коли її дуже довго не обробляють, вона має здатність залежуватися і тоді нам доведеться підіймати цілину. Це дуже дорога справа. Тому не можемо цього допустити. І ми звикли, що самі себе забезпечували, хлібом, овочами, фруктами», – додала вона.
Деякі місцеві фермери також намагаються організувати розмінування самотужки, що дуже небезпечно, підкреслила Шостак-Кучмяк.
«Офіційно розмінування земель сільгоспризначення не було. Якщо частково хтось з фермерів зробив, це якісь невеличкі площі. Робилося це самотужки міношукачами, це небезпечно, але це не вихід з ситуації. Для того, щоб територія була безпечною потрібна робота фахівців і потрібні сертифікати безпеки, що там безпечно буде працювати й техніці, і взагалі знаходитися людям. Тому ніяких грошей, ніхто нічого не платив. Людям немає чим платити. Ми знаємо, що є такі відчайдухи, які готові йти розміновувати, але це коштує дуже дорого, це не про нас. Ми чекаємо гуманітарного розмінування», – розповіла начальниця ВА.
Пенсіонерка розміновує поля, городи
Розмінування територій триває також і в Миколаївській області. Станом на 19 травня цього року потребували обстеження на наявність вибухонебезпечних предметів 754 тисячі гектарів, повідомляв голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. За його словами, ідеться про 30 відсотків від загальної площі області.
Радіо Свобода поспілкувалася з жителькою села Степова Долина, що на Миколаївщині, Ганною Пліщинською. Жінка шукає вибухонебезпечні предмети самотужки.
Заради корови я це все розмінувала, всі городи. Сіно косила коровіГанна Пліхщинська
«67 років мені, я ходжу розміновую собі городи, поля. Тому що, хто буде розмінувати? Нема ж кому. Приїхали сапери були якісь до нас. І сказали, що будуть розміновувати. Ніхто нічого не розміновує. Заради корови я це все розмінувала, всі городи. Сіно косила корові. Тепер воно пасеться тут. Я не боюся, бо воно ніде нічого немає. Тільки одні уламки можуть бути. А так снарядів нема», – запевняє пенсіонерка.
У селі є два міношукачі, за допомогою яких місцеві жителі обстежують землю, каже жінка. Вона зазначила, що знешкоджують небезпечні предмети лише відповідальні за це служби.
«Пожежники були, казали мені, щоб не чіпала ніде нічого, як десь щось запікає. Я не чіпаю взагалі. Осколки такі збираю маленькі. Ну так, палку ставлю. У мене на городі є два снаряди зірвані. Я палки поставила, щоб знати, де вони», – поділилася жителька Миколаївщини.
Розмінування дронами?
Тим часом деякі розробники за власною ініціативою працюють над технологіями, які дозволять пришвидшити й здешевити процес розмінування. Засновник польського благодійного фонду «Фундація Поступ» Влад Козак розповів «Новинам Приазов’я», що його команда розробила безпілотник, який збирає дані магнітного поля і в результаті видає карту магнітних аномалій з інформацією про об’єкти, які знайдено на певній ділянці землі. Ця карта може використовуватися саперами для розуміння, наскільки забрудненою є територія і в який спосіб підійти до її подальшого розмінування.
Ми по суті використали готові компоненти, готовий дрон і програмне забезпечення для обробки данихВлад Козак
«Загалом розробку такої першої системи ми почали минулого року, тобто десь в середині літа минулого року, грубо кажучи. Вже на початку цього року ми отримали таку першу версію Proof of concept, де ми по суті використали готові компоненти, тобто готовий сенсор, готовий дрон і програмне забезпечення для обробки даних, для того, щоб перевірити, чи це працює», – розповідає чоловік.
За його словами, випробування зі знешкодження мін показали гарний результат.
«Всі міни, незалежно від того, на якій глибині вони були закладені, були визначені. Осколкові, які найбільш небезпечні для життя, теж визначаємо з великою ефективністю», – запевняє Козак.
За кілька місяців команда планує розробити класифікацію небезпечних предметів, що дозволить їх швидко розпізнавати, каже засновник: «Грубо кажучи, ідея в тому, щоб створити базу даних мін, які нас цікавлять і порівнювати ті об’єкти, які ми знаходимо з тим об’єктами, які ми хочемо знайти».
«Зменшити витрати»
Собівартість сканування замінованої території становить від 70 до 100 доларів за гектар, каже розробник. Це дозволить зменшити витрати на розмінування. За словами Козака,
Традиційний метод розмінування одного гектара оцінюється в 10 тис. доларів. Скануванні території за допомогою дрону може значно здешевшати цей процес.
«Потрібно доопрацювати цю технологію і вбудувати її в процес гуманітарного розмінування, наприклад, того ж ДСНС чи операторів протимінної діяльності, щоб вони саме змінили свою рутину», – зазначив винахідник.
Для обстеження всіх замінованих земель в Україні потрібно буде близько тисячі таких безпілотників, каже Козак. Втім, це набагато безпечніше, ніж сканування вручну.
«Сапер не тільки витягує міни, він проводить по суті обстеження. По суті це зменшення кількості одиниць техніки чи одиниць персоналу в 350 разів. І звичайно, що ця технологія безпечніша ніж ручне сканування», – запевнив він.
- Президент Володимир Зеленський повідомив у липні, що Франція надасть додаткове інженерне обладнання для розмінування.
- Україні знадобиться більш ніж десять років, аби розмінувати сільськогосподарські угіддя країни, повідомляв раніше міністр внутрішніх справ Ігор Клименко. За його словами, близько 30% території України заміновано.
- Про те, що для розмінування України знадобиться щонайменше десятиліття, заявляла і британська розвідка.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
