Чому на «Чорнобаївській» птахофабриці з початком російської окупації масово загинули птахи? Як працівники підприємства намагалися їх врятувати? Чи є ризик спалаху інфекційних хвороб у регіоні через заховання птахів на території фабрики, з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- Прокуратура Херсонської області розслідує масову загибель птахів і загрозу екоциду в регіоні. Про це у відомстві повідомили 10 грудня. Ідеться про «Чорнобаївську» птахофабрику, розташовану у селі Східне Музиківської громади Херсонщини. Згідно з повідомленням, у березні цього року внаслідок масового обстрілу армією Росії населених пунктів Херсонщини, без електропостачання залишилася одна з найбільших та найсучасніших місцевих птахофабрик.
- За даними слідства, через окупацію підприємство не мало можливості годувати птахів і підтримувати санітарний режим, внаслідок чого загинула переважна більшість курей. До початку повномасштабного вторгнення підприємство налічувало понад 4 млн птахів, зазначено у повідомленні обласної прокуратури.
- Враховуючи, що внаслідок дій російських військових могло відбутися бактеріальне зараження значної території, правоохоронці провели на підприємстві слідчі дії. У ході огляду на території птахофабрики виявлене місце заховання загиблої птиці – котлован, глибиною близько 3 м, площею 1880 м кв. Крім цього, виявлено, що частина загиблих курей перебуває у пташниках, повідомили правоохоронці. Під час огляду відібрали зразки для з’ясування впливу цієї події на навколишнє природне середовище. У Херсонській обласній прокуратурі додали, що ініціювали проведення необхідних досліджень.
- У травні цього року пресслужба групи компаній «Укрлендфармінг», у складі якої була «Чорнобаївська» птахофабрика, повідомила, що через вторгнення російської армії її робота була заблокована. Через це не було можливості годувати птицю та вивозити готову продукцію, а працівники не могли потрапити на робочі місця.
- Про знищення птахофабрики в компанії нагадали 15 грудня, заявивши, що збитки становлять приблизно в 12 млрд грн, або $330 млн. Наголошується, що «знищення фабрики, яка була одним з найбільших і найсучасніших виробництв в Європі, призвело до скорочення пропозиції курячих яєць в Україні та стало одним із факторів підвищення цін на них».
«Різали та роздавали людям»
Жителька Чорнобаївки Марина Полудень у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, що працівники підприємства намагалися врятувати птахів.
Російські військові нікого не пропускали, й тому птицю годувати не було чимМарина Полудень
«Люди, які там працюють, почаили панікувати та казати, що птахи почали вмирати, тому що вони виснажені, голодні. Вони благали, писали в херсонських групах, хто може допомогти, щоб хтось провіз якийсь корм, але російські військові нікого не пропускали, й тому птицю годувати не було чим», – повідомила Полудень.
«Люди, які там працювали, почали відкривати клітки та просто випускати. Вони (птахи – ред.) ходили по полях, паслися, але, я так розумію, самі не можуть їсти, тому що звикли до зерна, до трави не звикли. І вони просто так вмирали, валялись», – згадала жінка.
За її словами, дехто з місцевих жителів забирав курей до себе додому.
Люди їх забирали додому, будували курятники, хтось на балкон їх собі брав, аби ті кури вижилиМарина Полудень
«Спочатку пропонували в групах, щоб люди приїжджали до Чорнобаївки та розбирали їх. Навіть роздавали безкоштовно ще живих. В такому, звісно, жахливому стані. Люди їх забирали додому, будували курятники, хтось на балкон їх собі брав, аби ті кури вижили. А потім, коли ще час минув, вони були в такому стані, що їх просто почали рубати», – зазначила жителька Чорнобаївки.
Вона розповіла, що потім працівники птахофабрики почали вивозити курей до Херсону та роздавати жителям міста.
«Вони їх різали, завантажували в машини та вивозили по районах у Херсон, роздавали людям. З пір’ям, просто з рубаними головами, отак купою вони лежали в машині. Давали по 8 штук на руки. Спочатку обмежена була кількість, потім вже давали, аби лише люди забирали. Їсти теж нічого не було у людей. Отак от всі стояли в черзі, забирали курей і по домах скубали їх, потрошили варили, їли», – повідомила Полудень.
«Без кормів та води»
Спеціаліст із землекористування та екології Музиківської сільської ради Людмила Новохацька розповіла, що птахофабрика працювала у регіоні з 2012 року та була основним місцем роботи для багатьох жителів громади.
Птахофабрика опинилася без засобів існування для птиціЛюдмила Новохацька
«Коли почалися воєнні дії 24 лютого, птахофабрика опинилася у складній ситуації. Там вимкнули світло через обстріли навколо. Працювала птахофабрика на дизель-генераторах, які діють на дизельному пальному. Через те, що не пропускали до нас на територію машини, які доставляли дизельне паливо, його дуже складно було знайти, птахофабрика опинилася без засобів існування для птиці», – зазначила представниця сільради.
«Тобто не качалася вода, не пропускалися машини з комбікормом, щоб забезпечити життєдіяльність для птиці. Тому не було ні кормів, ні води, вистачило запасів водозабезпечення десь на місяць, бункерів годівлі забезпечення десь на 3-4 дні», – додала посадовиця.
За її словами, обстрілів безпосередньо птахофабрика не зазнала, втім, її майно було пограбоване, як стверджує Новохацька, військовими РФ.
Пограбовано багато, в тому числі двигуни та все інше. На цей час проводиться інвентаризація, детальну інформацію сказати неможливоЛюдмила Новохацька
«Було пограбовано багато, в тому числі двигуни та все інше. На цей час проводиться інвентаризація, детальну інформацію сказати неможливо. Потрібен час, щоб закупити інвентар, який зазнав втрат, все це треба відновити, відремонтувати, щоб птахофабрика працювала», – пояснила спеціалістка.
З огляду на бойові дії та тривалу окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Російські військові не надали можливості вивезти загиблих птахів з птахофабрики для подальшої утилізації, розповіла Новохацька. Тому птиця була захована у котловані на території підприємства.
Чи залишається загроза?
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», викладач курсу «Екологічна економіка» Євген Хлобистов зазначив, що пік загроз, пов’язаних з масовою загибеллю птахів, був у квітні цього року.
Жодна інформація, яку я сьогодні маю, не каже про те, що були проведені роботи, щоб їх утилізували з мінімальною шкодою для довкілляЄвген Хлобистов
«Це величезна кількість тушок, яких треба було, відповідно до чинного природоохоронного законодавства, заховати та не робити шкоду для довкілля. Швидше за все, в умовах окупації цим ніхто не займався чи це було зроблено не у відповідний спосіб. Тому що жодна інформація, яку я сьогодні маю, не каже про те, що були проведені роботи, щоб їх утилізували з мінімальною шкодою для довкілля. Тобто проблем там може бути достатньо велика кількість, але це було у квітні», – зазначив експерт.
Однак ситуація, яка склалася на «Чорнобаївській» птахофабриці, має ознаки екологічного злочину та може «нести потенційну шкоду», вважає професор.
«Вони підвищують рівень бактеріологічної небезпеки, в процесі розкладання можуть переноситися елементи не повністю розкладених тушок птахами, гризунами на певні відстані, через те бактеріологічна ситуація може значно погіршитись», – зауважив він.
«Правду ми сьогодні не знаємо, яка кількість інфекційних хвороб навколо Чорнобаївки була викликана саме таким поводженням з тушками курей. На жаль, ми не маємо і статистики цього, ми можемо тільки передбачити це. Але зрозумійте, що там не було жодного екологічного інспектора чи будь-якої людини, яка мала б зафіксувати, як там воно було», – сказав Хлобистов.
Також він додав, що у регіоні, де розташована птахофабрика, влітку могли бути спалахи різних інфекційних хвороб. Втім, узимку загрози мінімізуються.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
