Чи зможе Росія відновити Антонівський міст біля Херсону? Чи залежить від цього подальший розвиток військових подій на південному напрямку? Чому віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін знову відвідав окуповані регіони Херсонської і Запорізької областей? Про все це – у новому випуску програми проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
- 27 липня Збройні сили України завдали точкових ударів по Антонівському автомобільному мосту та зруйнували логістичні й транспортні шляхи російських військ. 30 липня оперативне командування «Південь» повідомило, що українські військові також завдали удару по залізничному мосту через Дніпро в районі Херсону (Антонівський залізничний міст, – ред.), заблокувавши і його використання російськими військами.
- Російські окупаційні сили планують відремонтувати Антонівський міст біля Херсону і відкрити його наступного тижня, заявив 3 серпня віцепрем'єр Росії Марат Хуснуллін, який відвідав цього тижня окуповані території Херсонської і Запорізької областей.
- Російський чиновник зазначив, що Антонівський міст був запроєктований та збудований за часів СРСР, й інформація щодо конструкції збереглася. Він запевнив, що «частково покриття моста вже відновлено, і будівельники розпочали другу частину робіт». Хуснуллін додав, що їх виконує компанія, яка побудувала Керченський міст в окупованому Криму.
- Генеральним підрядником будівництва Керченського мосту була компанія російського мільярдера Аркадія Ротенберга «Будгазмонтаж». Для будівництва мосту було створено її дочірню структуру «СГМ-Мост». Втім, як пише видання The Moscow Times, представник бізнесмена повідомив, що жодні структури російського мільярдера Аркадія Ротенберга не отримували запрошення і не планують брати участь у відновленні Антонівського мосту в Херсоні.
- Російське інформаційне агентство ТАСС 3 серпня оприлюднило відео, як з одного на інший берег Дніпра автівки переправляються за допомогою порома.
- 3 серпня стало відомо – супутник Planet Labs зафіксував, що російські військові почали використовувати окрему поромну переправу для переміщення техніки через Дніпро неподалік окупованого Херсону. Знімки, що це підтверджують, є у розпорядженні програми Радіо Свобода «Схеми». Це вже друга переправа, яку побудували окупанти після ударів Збройних сил України по Антонівському автомобільному та залізничному мостах.
- Британська розвідка раніше повідомляла, що російські війська побудували біля Херсону два понтонні мости і обладнали поромну переправу, щоб компенсувати пошкодження Антонівських мостів.
Навіщо насправді Хуснуллін приїздив на південь України?
Російський політемігрант, колишній аналітик партії «Єдина Росія» Леонід Власюк вважає, що візит Хуснулліна на окуповані території півдня України був здійснений з метою демонстрації, що ситуація в регіоні нібито стабільна.
«Якби він не приїхав, це б говорило про те, що війська, які там перебувають, покинули і їм час просто валити. Вони і так уже там поскуповували всі човни, надувні матраци, і збираються займатися форсуванням водних перешкод», – зазначив російський політемігрант.
Для них питання життя в цьому випадку надважливе. Саме тому Хуснуллін і приїхав, для того, щоб їх скоріше не підтримати, а налякатиЛеонід Власюк
Власюк припускає, що представники російських окупаційних сил залишать Херсонщину, щойно ситуація загрожуватиме їхній особистій безпеці: «Для них питання життя в цьому випадку надважливе. Саме тому Хуснуллін і приїхав, для того, щоб їх скоріше не підтримати, а налякати. Але як тільки відчують, що відповідальність незворотна, вони будуть бігти».
Він вважає, що заява російського віцепрем'єра про «швидке відновлення» Антонівського мосту більше спрямована на недопущення паніки, ніж на оголошення реального наміру.
«Можливо, у мирний час така заява мала сенс, але на сьогодні навряд чи він зможе відновити такий міст. По-перше, хто дасть? А по-друге, чи встигнуть? Нині вони живуть одним днем. Вони повинні показати, що таких днів буде дуже велика кількість і вони завжди переможуть, що вони вже виграли – це головна їхня умова. І вони не повинні допустити паніки. Тому він (Хуснуллін – ред.) і приїхав», – зауважив політолог.
«Швидко відремонтувати не вдасться»
Міський голова Олешок Євген Рищук розповів, що останнім часом присутність російських військових в місті збільшилася. Він також підтвердив, що російські окупаційні сили намагаються відремонтувати Антонівський міст. Тим часом для перевезень використовують понтонну переправу.
Запустили вони невеликий катер для перевезення пасажирів. Оплату беруть за перевезення пасажирів близько 24 гривеньЄвген Рищук
«Запустили вони понтонну переправу і запустили вони невеликий катер для перевезення пасажирів. Оплату беруть за перевезення пасажирів близько 24 гривень, мені сказали. Щодо понтонної переправи, возять наче безплатно, але якщо хочеш без черги, є інформація про 250 грн хабаря», – розповів посадовець.
За інформацією Рищука, один із понтонних мостів російські військові звели біля села Дар’ївка. Він також запевнив, що такі переправи пошкодити легше, ніж капітальні конструкції: «Понтонні мости, слава богу, це не капітальний міст, у них прохідність інша і пошкодити легше. Я навіть десь сміявся, що коли наші хлопці будуть понтонні мости підривати, то десь у Миколаєві їх збиратимуть. Людям у Миколаєві буде що на металолом здавати після війни».
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко розповів «Новинам Приазов'я», що на сьогодні повністю зруйнований один проліт автомобільного Антонівського мосту, а також полотно залізничного.
Крім того, є ушкодження на дорозі, яка пролягає через греблю Каховської ГЕС. Він вважає, що Росії не вдасться нашвидкуруч відремонтувати Антонівський міст, адже зруйновано його конструктив.
Всі розповіді, що вони його відремонтують, і він буде працювати на пропуск великої техніки, я думаю, що це фейкиОлександр Самойленко
«Міст насправді складна конструкція і залатати його асфальтом, або поклавши на нього плити, це неможливо. Це повністю треба змінити конструкцію, конструктивно перекласти. Крім того, вона має там тросову систему. Я ще раз кажу, що це один з останніх мостів, побудований у Радянському Союзі, і на той час він був високотехнологічним мостом. Тому всі розповіді, що вони його відремонтують, і він буде працювати на пропуск великої техніки, я думаю, що це фейки і велика пропагандистська інформація», – сказав голова облради.
Самойленко зазначив, що, згідно з інженерними розрахунками, понтонні переправи не дозволять російським військам перекинути на правобережну Херсонщину достатню кількість особового складу та техніки.
Антонівський міст він же пристріляний і в разі потреби, я впевнений, що ЗСУ зможуть повторити руйнування цього мостуОлександр Самойленко
«Це не панацея для того, щоб перекидати велику кількість зброї, або велику кількість живої сили. По-друге, це понтонна переправа, навіть не понтонна, а поромна, вони обладнали під Антонівським мостом, вона дає можливість переправити, може кілька приватних легковиків, або 1-2 вантажівки. З такими темпами перекинути армію неможливо, це по-перше. По-друге, воно все одно буде перебувати, будемо так казати, Антонівський міст він же пристріляний, і знаєте, в разі потреби, я впевнений, що ЗСУ зможуть повторити руйнування цього мосту», – наголосив Самойленко.
Альтернативні рішення
Політолог із Херсона Володимир Молчанов зазначив, що технологія ремонту Антонівського мосту є складною, але російські окупаційні сили можуть вдатися до альтернативних рішень.
«Є небезпека в тому, що вони зможуть якось дистанційно натягнути дріт. Отже, це довга бетонна балка з трубою всередині, порожниста тобто. У цю трубу затягається канат. Ця сталь натягується спеціальною машиною під величезним зусиллям, а потім під величезним тиском, тобто мова йде про сотні атмосфер, закачується туди цементно-клейова суміш. І таким чином відновити рух мостом в аварійному режимі», – пояснив Молчанов.
У будь-якому разі, його треба добивати. Він усе одно потребує капітального ремонту, тобто, крім опор, усе інше потребує зараз заміниВолодимир Молчанов
Але він вважає, що всі мости через Дніпро на окупованій частині Херсонщини «потрібно знищувати до кінця».
«У будь-якому разі, його треба добивати. Так чи інакше, він усе одно потребує капітального ремонту, тобто, крім опор, усе інше потребує зараз заміни. Тим більше, що не знищення обох цих мостів (Антонівського та переїзду греблею ГЕС – ред.), а також Дар’ївського (Інгулецького) мосту несе небезпеку, що росіяни завершать переправлення всіх резервів, які вони накопичили, отримають величезну перевагу в усіх видах і засобах над нашими військами на південному напрямку й перейдуть у наступ», – вважає політолог.
Ймовірність нового удару
Голова Українського центру безпеки і співпраці Сергій Кузан вважає, що у випадку переміщення через Антонівський міст важкої техніки, є ризик обвалення конструкції. Також він зазначив, що Антонівський міст «перебуває в зоні вогневого контролю» ЗСУ.
«Ми можемо дістати його артилерією. Полагодити його неможливо підручними засобами. Для цього потрібно проводити реальні ремонтні роботи. Однак, проводити ремонтні роботи – немає впевненості, що завтра нові наші ракети HIMARS знову ж таки, не вдарять по цьому прольоту і він фактично знову стане непридатним», – зазначив експерт.
Вони прикриваються цивільними автівками, це їх рятує. Але слід сказати, що понтонна переправа це дуже повільноСергій Кузан
Кузан зауважив, що зведення понтонних переправ не рятує ситуацію з перевезенням необхідної для російських військ техніки.
«Поки вони прикриваються цивільними автівками, це їх рятує. Але слід сказати, що понтонна переправа це дуже повільно. Її потрібно підігнати до берега, на неї потрібно загнати техніку – це займає час, швидкість пресування надзвичайно мала, для того, щоб загнати техніку. Сама швидкість переправляння, вона мала і потім висадити. Це значно скорочує темпи переправи військової техніки», – зауважив Кузан.
Вплив на гуманітарну ситуацію
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко зауважив, що обстріл Антонівського мосту також ускладнив логістику з лівобережної Херсонщини на правобережну. Але дефіциту продуктів зараз у регіоні немає, стверджує він.
«Ми не будемо гріха таїти, що вже було постачання по харчуванню. Вони ж не давали можливості з території, підконтрольної владі України, надавати продукти та інше. Якщо казати про продукцію аграрного сектора – це м'ясо, це всі овочі, фрукти, у нас достатня кількість є на території Білозерського району, Бориславського, які розташовані на правому березі. Цього достатньо для того, щоб забезпечити обласний центр усім необхідним у літній період», – запевнив політик.
Люди, які не встигли виїхати за межі Херсонської області, зараз їхній шлях набагато ускладнивсяОлександр Самойленко
Втім, ускладнилася інша проблема гуманітарного характеру, зазначив голова облради. Жителям окупованої частини правобережної Херсонщини стало ще важче виїжджати на підконтрольну владі України територію.
«Люди, які не встигли виїхати за межі Херсонської області, зараз їхній шлях набагато ускладнився. Тому їм треба або скористатися поромною переправою, або їхати через греблю ГЕС. Але, знову ж таки, окупаційні війська не хочуть особливо їх пропускати, не хочуть рухатися вільно. Тому для тих людей, які виїжджають, ця ситуація дійсно ускладнилась», – повідомив Самойленко.
Разом з цим політолог із Херсону Молчанов розповів, що через обстріли Антонівського мосту на правобережній частині окупованої Херсонщини підвищилися ціни на харчі.
Скуповують колаборанти овочі по одній гривні і везуть до Криму. Продають в еквіваленті десь за 30-40 гривень. У Херсоні теж стала ціна десь 30 гривеньВолодимир Молчанов
«Альтернативою було – за дуже низькою ціною напівпримусово продати колаборантам, які потім везли це все до Криму. Фермери залишилися без останнього ринку збуту, що сприяло знов таки зниженню ціни, яка, начебто, було зросла до трьох-чотирьох гривень за кілограм будь-якої овочевої продукції. Зараз вона знов опустилася до однієї гривні. Уявіть собі, одна гривня – це оптова ціна, звичайно. Скуповують колаборанти овочі по одній гривні і везуть до Криму. Продають в еквіваленті десь за 30-40 гривень. У Херсоні теж стала ціна десь 30 гривень», – поділився Молчанов
З огляду на бойові дії і окупацію Росією частини півдня України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
РФ змінила пріоритети?
Голова центру безпеки Кузан зазначив, що російські війська останнім часом «підсилюють свої угруповання на південному напрямку».
І на Запоріжжі, і на Херсонщині йде масове перекидання російських військ. Воно спрямоване активними діями наших ЗСУСергій Кузан
«Командуванням російської армії було ухвалено рішення про підсилення підрядного угрупування. Тобто, це і запорізький напрямок, і криворізький напрямок, і миколаївський. І на Запоріжжі, і на Херсонщині йде масове перекидання російських військ. Воно спрямоване активними діями наших ЗСУ», – вважає він.
Експерт зауважив, що пріоритети росіян «поступово зміщуються» з Донецької області на херсонський та запорізький напрямки. Також він розповів, які саме угрупування там базуються.
Бачимо там наявність підрозділів вже чотирьох армій, зокрема, і 35-ї армії східного військового округу. Саме ця армія в лютому була на КиївщиніСергій Кузан
«Росіяни туди завозять техніку, живу силу. Поповнюють і паливно-мастильними матеріалами, і боєприпасами – всіляко намагаються підсилити своє угруповання там. Бачимо там наявність підрозділів вже чотирьох армій, зокрема, і 35-ї армії східного військового округу. Саме ця армія в лютому була на Київщині. Також там розгорнуті і десантні підрозділи. Також помічені чеченські загони Росгвардії», – повідомив Кузан.
За його словами, зараз Росія має обирати між контролем лівобережної частини півдня України та спробою укріпитися на правому березі.
«Зараз росіянам фактично доводиться обирати: чи залишитися в безпеці на лівому березі, але тоді остаточно втрачають Херсон і будь-які шанси на зміну ситуації, чи все ж таки ризикнути і поступово накопичувати свої сили на правому березі, ризикуючи бути притиснутими з півдня до Дніпра. От вони наразі вибрали ризикнути. Вони для цього готують свої і десантні підрозділи, і готуються дати бій, щоб утримати Херсон», – повідомив Кузан.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
