На Мюнхенській конференції з безпеки перед офіційними представниками понад тридцяти країн президент України Володимир Зеленський виголосив промову, котра отримала чималий резонанс у німецькій пресі, зокрема на тлі дискусій про (не)надання Німеччиною зброї Україні. То як оцінила німецька преса слова президента України та чи мають вони шанс вплинути на позицію Німеччини і ЄС щодо допомоги Україні?
«Перекриття доріг, супровід мотоциклів, гвинтокрили у небі. Усі доїзди до місця проведення конференції з безпеки були перекриті. Навіть сенатори США та європейські міністри зовнішніх справ були змушені чекати перед одним із місць, перекритих берлінською поліцією. «Там хтось їде», – звучало пояснення», – так описує приїзд президента України Володимира Зеленського до Мюнхену Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) у понеділковому репортажі.
Тема України загалом та тема промови президента Зеленського у Мюнхені зокрема заповнили не лише політичні рубрики німецьких газет у понеділок, а також і місце на найпопулярнішій третій «репортажній» шпальті FAZ, Süddeutsche Zeitung (SZ) та інших видань.
Rheinische Post, передаючи зміст промови президента, називає його «борцем за мир перед ризиком війни». Відтак німецькі ЗМІ пишуть про його чорну краватку та емоційні слова. «Де ще він зміг би за одну годину примусити слухати всі держави, котрі зазвичай радше дивляться в інший бік», – зазначається у репортажі SZ.
Промова президента Зеленського викликала оплески у залі, як зазначають німецькі медіа: «Все, чого українська влада зараз потребує, вона шукала у Мюнхені: зброя, фінансова допомога, політична та моральна підтримка. Останньої не бракувало», – дещо критично зазначає FAZ, пишучи про «багато оплесків, але мало підтримки» з боку країн Заходу.
Відтак на контрасті до слів президента Зеленського щодо конкретних термінів вступу України до ЄС і НАТО, коментар у Zeit-Online називає промову голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн «дещо повітряною», загально «наповненою хвальбою України та гострою критикою Росії». Про необхідність більшої та конкретнішої допомоги Україні з боку Німеччини та ЄС йдеться в коментарі FAZ. Визнаючи важливість дипломатичної допомоги, у ЗМІ все ж найбільше дискутують щодо двох інших конкретних напрямків підтримки України – військового та економічного.
Про 5000 шоломів від Німеччини на конференції згадав як президент Зеленський та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, так і мер Києва Віталій Кличко, котрого добре знає німецьке суспільство та преса.
Frankfurter Rundschau зазначає, що навіть ці 5000 шоломів ще не були передані Україні. На думку видання, великим «каменем спотикання» у цих питаннях є «млини німецької бюрократії», з одного боку, а також факт недостатнього оснащення власної армії, з іншого боку. Однак найбільшою перешкодою у питанні надання Україні зброї завжди називається рішення Німеччини не надавати зброю у «кризові регіони», де йдуть військові протистояння.
Згідно із повідомленням FAZ, виступу президента Зеленського на конференції у Мюнхені передував «обід друзів України» у той же день, на котрому зібралися більш як десяток європейських міністрів закордонних справ, американських сенаторів та інших високопосадовців. На цьому заході також обговорювалося питання постачання зброї Україні, однак від Німеччини була присутня лише голова комітету з питань оборони німецького Бундестагу, представниця Вільної демократичної партії Марі-Агнес Штрак-Циммерманн, тож конкретні закиди в бік Німеччини залишилися без відповіді, зазначається у статті.
Коментар Frankfurter Rundschau після промови президента України порушує питання інтерпретації правил надання зброї Німеччиною, зокрема, Україна має розглядатися як «кризовий регіон» чи, натомість, як союзник. Тому називає ситуацію в Україні «випадком на межі», котрий можливо буде розглянутим ще раз, якщо повномасштабний напад таки відбудеться. Окрім того, видання цитує власні джерела, «близько знайомі з ситуацією», мовляв, серед поданого Україною списку необхідного військового забезпечення є «те або інше, що можна детальніше розглянути» вже зараз.
З точки зору економічної допомоги, автори Zeit-Online припускають, що навіть якщо повномасштабного нападу Росії не відбудеться, планом Путіна може бути просто «економічно задушити» Україну. Відтак вони наголошують на необхідності подальшої економічної підтримки України з боку ЄС. У цьому ключі згадується минулорічний звіт Рахункової палати ЄС щодо України, де наголошується на досі поширеній корупції у державі. Подібні звіти та заяви, на думку авторів, можуть створити образ «безнадійної» країни, що буде лише на руку Путіну. Адже президент Росії загалом «заперечує саме право України на існування», як зазначається у статті.
ЗМІ Німеччини загалом активно порушують тему можливих економічних наслідків повномасштабної війни Європі, зокрема потенційну нестачу зерна від українського та російського експорту тощо. Однак конференція з безпеки у Мюнхені помітно активізувала тему України у німецьких ЗМІ та стала додатковим приводом говорити про ще більшу допомогу Україні на тлі нового можливого вторгнення з боку Росії.
