Україна долучилася до «танкерних війн» – генерал Богдан

Гості програми «Ваша Свобода»: експерт з питань безпеки, ветеран зовнішньої розвідки, генерал Василь Богдан; експерт з питань безпеки, екс-депутат Держдуми Росії Геннадій Гудков.

СБУ та Військова прокуратура України затримали російський танкер, який, за їхніми даними, блокував українські кораблі у Керченській протоці у листопаді торік, коли Росія захоплювала у полон українських моряків. Все це відбувається після заяви президента України Володимира Зеленського зі сподіванням вирішити найближчим часом питання полонених українських моряків.

Олександр Лащенко: Пане Богдан, як можна оцінити те, що відбувається з боку СБУ? Пан Баканов – людина президента Зеленського. Зрозуміло, що без відома нового глави української держави такі дії щодо російського танкера не могли б бути.

​Василь Богдан: Україна долучилася до «танкерних війн». По-друге, дана подія засвідчує той факт, що і нове вище військово-політичне керівництво держави кваліфікує події листопада 2018 року в ареалі Керченської протоки як збройну агресію Росії проти України. Ця акція не могла б відбутися без санкції президента України і Верховного головнокомандувача.

Факт агресії визнаний. Факт агресії доконано практичною українською стороною і частково міжнародною спільнотою. Україна послідовно і під час попередньої влади, і зараз цей факт визнає, не дивлячись ні на які «розписані бісером» заяви і позови «опричника Януковича» Портнова. Це серйозно спростовує ці маніпуляції, спекуляції і провокації. І це дає підгрунття говорити про те, що в стратегічному відношенні Україна і далі буде вести боротьбу з російським агресором, відстоювати національні інтереси і турбуватися і про військовополонених моряків, і про наших заручників, і про політичних ув’язнених.

(Дивіться повну версію програми)

Дана ситуація дає підстави Україні здобути нові докази, а цей танкер і є таким доказом, для того, щоб вони потім в міжнародних судових інстанціях, зокрема і в Гаазі, були тими речовими доказами, за які понесуть відповідальність вищі чиновники і керівники Російської Федерації.

– Те, що екіпаж цього російського танкера Україна, зрештою, відпустила (він вже зараз прилетів до Москви), як це можна прокоментувати, на ваш погляд?

​Василь Богдан: У контексті і конституційному, і демократичних принципів, і цінностей гуманістичних світових Україна кардинально відрізняється від автократичної Росії. Ми не лише декларуємо, але й виконуємо і міжнародні правові засади, і вітчизняне законодавство. І це здійснено в рамках порушеного кримінального провадження проти цього танкера і екіпажу. Дії з української сторони здійснені правильно в контексті звільнення моряків, які на цей час були присутні на танкері. Україна не пред’являє претензій тим людям, відносно яких не має підстав їх затримувати. Тим більше, є інформація, що в Керчі екіпаж цього судна був змінений. І зовсім інші люди перебували, ніж у листопаді 2018 року.

У російської сторони зараз відсутні прямі підстави для якихось аналогічних акцій стосовно наших суден, наприклад, в ареалі Азовського моря чи Чорного моря. Я не думаю, що, з огляду на те, що в цілому дії української сторони сприйняті адекватно світовою спільнотою, Путін піде на якісь гарячі кроки. У нього зараз мета одна – здійснити всі заходи для того, щоб зняли з Росії санкції і якимось чином врегулювати ситуацію, щоб в українському суспільстві відбулися такі деструктивні процеси, які потім йому дозволили б апелювати.

Ми не можемо прямо це пов’язувати з нашими військовополоненими моряками. То зовсім інша ситуація. Є конкретне рішення Міжнародного трибуналу з морського права у Гамбурзі, де є вимога негайно, безумовно звільнити наших моряків. Не думаю, що це та ситуація, коли «баш на баш»... Мета цієї акції була спрямована на те, щоб зайвий раз нагадати світовій спільноті про те, що у нас відбулося, і ще раз і українському, і російському суспільству доказати, що і чинна влада, і правоохоронні, і спецоргани у цьому напрямку працюють. Всі спекуляції з приводу державної зради, що це була провокація (начебто Хомчак десь щось з цього приводу сказав) з українського боку, коли наші військові плавзасоби мали намір перетнути Керченську протоку.

​

Ситуація в Росії дрейфує в сторону остаточної автократії і тоталітаризму не лише тому, що стагнація економіки, а й тому, що міжнародні санкції діють. Не дивлячись все-таки на маленькі прориви, міжнародна ізоляція Російської Федерації продовжується. Це муляє очі і Путіну, і його пристарілому «політбюро».

Теза про те, що «Захід втомився від України», підкинута російськими спецслужбами і Кремлем. Захід більше втомився від Росії, від її агресивних дій і від тієї загрози світовій спільноті, яку несе терористичний режим Путіна. Один на один Зеленський з Путіним не справиться. І Україна не справиться. Дуже різні вагові категорії. Але вкупі з нашими західним партнерами і при забезпеченні єдності політичних сил в Україні, передовсім США – так!

– Переклад. Пане Гудков, існує загроза воєнного і політичного загострення з боку Росії, Кремля після того, що сталося напередодні з російським танкером?

Геннадій Гудков (переклад): Напевне, така реакція не забариться. Наші ж структури не звикли відмовчуватися. Якихось заходів буде вжито, безумовно. Сама акція не виглядає аж занадто страшною. У російському суспільстві ця новина взагалі потонула в потоці інших новин. Запитай у будь-якого громадянина на вулиці – можливо, один із десяти згадає про цю новину. Але я думаю, що сильного загострення не буде. Наразі влада зайнята іншими справами.

– Вже півроку минулого після інциденту у Керченській протоці. Є рішення міжнародних інстанцій, зокрема постійно діючого трибуналу, який створений відповідно до Конвенції ООН з морського права, щоб Росія негайно звільнила українських моряків. А Росія не збирається цього робити. Як далі може розвиватися ця ситуація?

​Геннадій Гудков: Це взагалі ганебна ситуація. Тому що треба розуміти, чи то це військовополонені, чи то це не військовополонені, що взагалі відбувається, які стосунки між Росією і Україною. В першу чергу Росія має визначитися. Я думаю, що моряків рано чи пізно звільнять, безумовно. Але бентежить інше – непослідовна позиція багатьох інших держав. З одного боку, ніби є рішення світової спільноти вимагати від Росії повернути моряків, а з іншого боку, Росію знову повертають до Ради Європи, якісь лідери на Заході говорять: давайте і санкції зніматимемо – типу нам вигідно співробітничати з Росією.

Я думаю, що багато хто не розуміє закордоном, які процеси відбуваються в Росії і наскільки важлива послідовна, тверда, зважена, спокійна, єдина позиція Заходу. Тому Росія вміло, талановито, принаймні грамотно грає на цих суперечностях, маневрує, десь робить вигляд, що робить поступки, тягне час. Інколи це виливається у роки з тим, щоб відстоювати власні інтереси, показувати свою незалежність, зневагу до західного світу. Поки частково путінському режиму це вдається.