Змінити українське законодавство про освіту, прибрати з нього норми, які дублюють положення скасованого «мовного закону» Ківалова-Колесніченка і посилити позиції української мови в освіті вимагають учасники громадського форуму «За українську мову», який відбувся 8 травня у приміщення Національної академії наук України, і переріс у протест під стінами Кабінету міністрів.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, учасники форуму, серед яких представники НАНУ, об’єднання «Свобода» і низки громадських організацій запропонували урядові й парламенту зробити українську мову єдиною мовою навчання у державних і комунальних освітніх закладах, при цьому гарантувати вивчення мов національних меншин, а також створити умови для факультативного навчання цими мовами, але не за державний кошт.
Для цього активісти пропонують підтримати законопроект «Про функціонування української мови як державної…» під номером 5669, і натомість відхилити підтриманий Міносвіти законопроект номер 5670-д, який, на думку протестувальників, є «максимально наближеним до скасованого КСУ закону «Про засади державної мовної політики» Ківалова-Колесніченка».
«Освіта «двома і більше мовами»: цю тезу в різних формулюваннях проштовхують в українські закони. Десь у ЄС це могло б означати поліпшення якості освіти. А в Україні це означатиме смерть української мови. Ми внесли до законів понад 1000 правок про те, щоб було законодавчо закріплене не навчання мовами нацменшин, а можливість вивчення цих мов. Через мовні преференції в наших законах назріває велика сварка про те, що вважати мовою нацменшин, що – мовою корінних народів. І навпаки: «балтійська» освітня система, яку ми пропонуємо, від першого класу поетапно збільшує частку державної мови в навчанні. І це стимулює батьків навчати дітей українською», – заявила письменниця Лариса Ніцой.
Закон «Про засади державної мовної політики», авторами якого були тодішні народні депутати від Партії регіонів Сергій Ківалов і Вадим Колесніченко, Верховна Рада ухвалила в липні 2012 року. Після цього в Україні розпочалися так звані «мовні протести» з вимогою скасувати цей закон.
Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року, однак президент не підписав і не ветував законопроект про це.
28 лютого Конституційний суд України ухвалив рішення за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції закону «про засади державної мовної політики», так званого «закону Колесніченка-Ківалова».
«Верховна Рада України порушила процедуру розгляду та ухвалення законопроекту №9073, …, що також ставить під сумнів дотримання вимог, передбачених статтею 91 Конституції України. (…) Суб’єкт права на конституційне подання обґрунтовує неконституційність закону не тільки порушенням конституційної процедури його розгляду та ухвалення, а й невідповідністю Конституції України змісту закону», – вказано в рішенні КСУ.
Депутати, які звернулися з клопотанням визнати закон неконституційним, стверджували, що низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови (мов) над державною, встановлює можливість використання регіональної мови замість державної в роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Державна мова і влада України. Чому досі триває вакуум у мовному законодавстві?
Судовий позов до Авакова і Аброськіна. Знищення ознак національної ідентичності
Новий мовний закон – запорука збереження цілісності Української держави
«Це моя мова»: як російськомовні українці перейшли на українську
«Принципово не спілкуюся російською». Єгор Гуськов про досвід переходу на українську мову
